Головна Новини Суспільство Війна з Росією Про що говорить ситуація на фронті та серед союзників України – що може змінитися
commentss НОВИНИ Всі новини

Про що говорить ситуація на фронті та серед союзників України – що може змінитися

ЗСУ змінюють закони війни, починаючи від того, що кількість наступаючих має бути як мінімум втричі більшою, ніж тих, хто захищається, і закінчуючи тим, що втрати при наступі завжди більші

14 серпня 2023, 13:17 comments2173
Поділіться публікацією:

Україна продовжує повільно, але правильно вигризати у російської окупаційної армії свої території. А противник продовжує терористичні удари ракетами та дронами по мирних містах. У ніч на 14 серпня в черговий раз постраждала Одеса. Тим часом Німеччина не поспішає передавати нам ракети Taurus, а одна з головних країн-союзниць України – Польща – нібито відчуває втому від війни. Війни, яка, за даними низки аналітиків, може продовжитися і наступного року. На тлі цього уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубинець попереджає Захід про небезпеку розширення російської агресії. Що і чому відбувається зараз на військовому, політико-дипломатичному та інформаційному фронті? Як ситуація може розвиватись далі? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Про що говорить ситуація на фронті та серед союзників України – що може змінитися

Війна в Україні. Фото: з відкритих джерел

Найближчим часом варто чекати більше ударів безпілотниками та українськими ракетами по території Росії

Медіаексперт, член Ради з питань свободи слова за президента Володимира Зеленського, екс-заступник міністра інформполітики (з 2015 по 2016 рр.), радник міністра оборони України (2014-2015) Тетяна Попова розмірковує так:

"На фронті досить складна ситуація на напрямку Сватово-Кременна-Куп'янськ. Тут росіяни намагаються атакувати і навіть трохи просуваються у бік Куп'янська, сподіваючись вийти на правий берег річки Оскол. При цьому ЗСУ тиснуть на півдні і, можливо, частину наступального угруповання РФ доведеться перекидати саме туди".

У районі Бахмута, продовжує експерт, є наше просування близько 3 км. При цьому, в районі н.п. Кліщеївка, за який зараз йдуть запеклі бої, немає вже не те, що жодного цілого будинку, а й жодної вцілілої стіни. І навіть, якщо звідти вибивається противник, такі зруйновані населені пункти стають просто "сірою зоною".

"На півдні Донецької області точаться бої за селище Урожайне. З'явилися повідомлення, що росіян вдалося вибити звідти. Втім, частина російських військкорів це не підтверджує. Однак є звідти вже і фото, і відео, як знищуються колони окупантів, що відходять. Тож Урожайне наші, схоже, взяли. І далі на черзі – Старомлинівка, де у противника – опорний пункт та серйозні укріплення, – розповідає Тетяна Попова. – Щодо Роботино на Запорізькому напрямку, то поки що було лише кілька днів тому фото українського військового на в'їзді до цього населеного пункту".

Цікава ситуація, за словами експерта, склалася в районі села Козачі Табори (Херсонщина) на лівому березі Дніпра, де поки що тримаються окупанти. Сили оборони України провели там рейд, полонили майора Томова. Це дуже перспективний напрямок, за яким слід слідкувати. Впевнена Тетяна Попова. Поки що важко сказати, чи є у нас повноцінні плацдарми на лівобережжі. Але, підкреслює вона, там проглядаються добрі перспективи.

"Що стосується постачання нам необхідного озброєння. Я вірю, що зрештою ті ж ракети Taurus німці нам передадуть. Але при цьому бачу, що починаються гойдалки в стилі – Німеччина готова передати свої ракети, але лише якщо США передадуть свої ATACMS. І так далі. Подібне ми вже бачили щодо танків (мовляв, німецькі Leopard поставлять в Україну лише за умови постачання туди американських Abrams). Сподіваюся, нинішня ситуація вирішиться, як і танкова. Бо балістичні ракети нам дуже потрібні. Навіть якщо там буде обмеження до 300 км", – зазначає експерт.

Найближчим часом вона очікує більше на удари безпілотниками та українськими ракетами по території Росії, а також тимчасово захоплених нею наших територіях.

"Удари по Кримському мосту минулими вихідними більше скидалися на спробу виявити російську ППО. Ракети С-200 – явно не ті, якими ми збираємось бити по цьому об'єкту. Дивуюся тим росіянам, які продовжують їхати до Криму. Перебування там більш, ніж небезпечне. Міст може бути розбитий будь-якої миті, а шматок траси з Криму через Маріуполь — взято під вогневий контроль. І тоді Крим перетвориться на Херсон на той час, коли ЗСУ розбили всю логістику в його районі, змусивши противника бігти. Ось тільки тікати з Криму, якщо міст буде зруйновано, а сухопутний коридор перебито чи взято під наш вогневий контроль буде вкрай складно", – констатує Тетяна Попова.

У нас дійсно існують пробуксовки з постачанням озброєнь від західних партнерів

Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко погоджується з тим, що український наступ йде повільніше, ніж, можливо, очікувалося для простого обивателя. Але, акцентує він, з погляду військових те, що відбувається абсолютно зрозуміло і логічно. Поки Україна чекала на постачання озброєння, РФ місяцями мінували територію, окопувалася, будувала фортифікаційні споруди.

"На сьогодні ЗСУ змінили тактику, яка раніше відпрацьовувалася на західних полігонах. Її доводиться адаптувати до умов сьогодення. До того ж, у нас є завдання, яке озвучує і верховних головнокомандувач (президент Зеленський) та головком ЗСУ – генерал Залужний. А саме – ми намагаємось зберігати життя українських військовослужбовців. І, на відміну від противника, не проводимо "м'ясних штурмів", не зважаючи на втрати. Питання того ж розмінування дуже складне. Нашим саперам доводиться діяти під постійним обстрілом. При цьому ЗСУ змінюють закони війни. Починаючи від того, що кількість наступаючих має бути як мінімум втричі більшою, ніж тих, хто захищається (чого немає) і закінчуючи тим, що втрати при наступі завжди більші (а в нашому випадку більше гине росіян). До того ж, ми просуваємося вперед, не маючи переваг у повітрі та ракетного домінування", – зазначає експерт.

При цьому, продовжує він, на окремих ділянках (той самий Куп'янський напрямок) намагаються атакувати вже росіяни. Але особливих успіхів немає. Тому і продовжують ракетами та дронами тероризувати мирні міста. Запоріжжя, Херсон, Одеса тощо. Виглядає це безумство як жест розпачу.

"У нас справді існують пробуксовки з постачанням озброєнь від західних партнерів. І щодо ракет, і щодо авіації. Але тут слід розуміти, що рішення про надання більш потужних видів озброєнь – це в політичному сенсі завжди непростий крок. Однак, як ми бачимо, відповідні політичні рішення ухвалюються знову і знову. До того ж, інформаційний шум навколо поставок/не поставок Україні ракет чи літаків, навколо ймовірних термінів – це може бути ще й інформаційно-психологічна операція (ІПСО) з метою спантеличити росіян. Щоб ворог дізнався про наявність у нас певного виду ракет, літаків – вже коли ми задіємо їх безпосередньо на полі бою", – припускає Ігор Петренко.

Що стосується певних заяв, що звучать з Польщі, у тому числі з деякою критикою на адресу України, слід розуміти, зазначає експерт, що це відбувається, насамперед, через новий електоральний цикл у наших сусідів.

"У поляків восени парламентські вибори. А це завжди – певна політична гра з використанням низки актуальних тем. Тож я б до цих заяв не ставився серйозно. Польща залишається одним із головних союзників України у Східній Європі. У дипломатичному, воєнному плані. І це константа, яка не змінюється", – вважає політолог.

Ну, а РФ зупинятися явно не збирається, зазначає він. І наше завдання – домагатися від партнерів посилення санкційного тиску на країну-агресора, активно вводити вторинні санкції як за порушення раніше введених обмежень. Не знижувати темпи роботи з імплементації формули миру.

"Є робочі групи, ми розширюємо коло країн, які залучаються до цього процесу. У тому числі за рахунок держав Глобального Півдня, що показав нещодавній форум у Саудівській Аравії. Йде підготовка до Генасамблеї ООН, яка намічена на вересень. І до Глобального саміту миру, час та місце проведення якого поки що не позначено. Паралельно продовжуємо працювати над гарантіями безпеки. Йде активний діалог із американцями, британцями, іншими союзниками. Коло точно розширюватиметься. Тож все слід розглядати у комплексі – події на фронті, а також нашу дипломатичну роботу, – наголошує Ігор Петренко. — Так, все непросто. Але прогрес є. Просто ситуація дуже динамічна, а про деякі речі краще дізнаватися постфактум. Однозначно лише те, що Україна – повільно, але впевнено – рухається до визволення всіх своїх територій".

Читайте також на порталі "Коментарі" — чому Україну вмовлятимуть розпочати переговори – що стане вирішальним чинником.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини