Понад 20 місяців продовжується широкомасштабна агресія Росії проти України. Останнім часом ситуація на фронтах менш динамічна, ніж раніше, але низка гарячих точок у зведеннях практично щодня. Складна для нас ситуація в районі Авдіївки, яку понад місяць штурмують окупаційні війська, спекотно на лінії Куп'янськ-Сватово-Кременна. У суботу, 11 листопада, вперше за майже два місяці супротивник ударив по Києву. На щастя, балістична ракета була знищена. При цьому посилилися розмови про можливі переговори Києва та Москви. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" ситуацію всередині та навколо російсько-української війни на даний момент, а також перспективи її розвитку.
Війна в Україні. Фото: Міністерство оборони України
Ситуація показує, що всі ми маємо стати більш реалістичними
Колишній працівник СБУ (у 2004-2015 рр.) та консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони безпеки, військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак міркує так:
"Останнім часом спостерігається напруга між
політичним та військовим керівництвом України.
Політикам потрібні швидкі результати, тим більше, що відчувається певний тиск Заходу. Військові намагаються пояснити, що для таких результатів потрібно значно більше сучасних озброєнь. І ще вчора. А зараз вони й так роблять максимум можливого. Головком Залужний робить ставку на реалізм, саме про це були його нещодавні матеріали в The Economist. А верховний головнокомандувач президент Зеленський хоче результатів. Не завжди зважаючи на реальний стан справ".
На жаль, продовжує експерт, є проблеми навіть із обіцяними постачаннями від західних партнерів. ЄС обіцяв мільйон снарядів до березня 2024 року. Але вже видно, що – не виходить. У США також проблеми з наданням допомоги.
"Ситуація показує, що всі ми маємо стати більш реалістичними, – вважає Іван Ступак. – Що Україна не має зараз ставити за мету вихід на кордони 1991 року. Це об'єктивно неможливо у найближчому майбутньому. І нам чітко дають це зрозуміти, зокрема, західні союзники. Але якщо ми роздробимо головну мету на кілька маленьких – рухатися до них буде легше. Наприклад, зайнятися щільно деокупацією всієї Херсонщини. Правий берег вже за нами (сьогодні, до речі, річниця визволення
Херсона),
на лівому останнім часом у нас є непогані результати. І протягом двох-трьох місяців ці результати можуть стати ще кращими для нас. Цілі в такому вигляді, як і деокупація Токмака, Мелітополя, вихід до адмінкордонів Криму — виглядають значно реалістичнішими. І для нас, і для Заходу. А далі буде видно. Цього слона треба їсти частинами". Багато залежатиме від зустрічі американського та китайського лідерів
Політтехнолог, офіцер ЗСУ Віктор Таран наголошує, що на військових фронтах ЗСУ ефективно виконують завдання, поставлені військовим та політичним керівництвом. Одним із пріоритетів є захист нашого неба, критичної інфраструктури. Тут маємо певне зміцнення, особливо щодо ППО.
"Ситуація на дипломатичних фронтах наразі непроста. І те, як вона розвиватиметься далі, багато в чому залежить від події, наміченої на 15 листопада. Мова про анонсовану
зустріч американського та китайського лідерів.
Там обговорюватиметься, зокрема, відновлення військової співпраці (як мінімум – у ракурсі контролю за ядерним озброєнням) між США та КНР. Що автоматично підведе до пошуку рішення щодо низки інших питань", – пояснює експерт. За його словами, Китаю, який опинився в непростій економічній ситуації, дуже важливо вийти на нормальні відносини зі США (які, як і Канада з Європою, є потужними ринками, які є вкрай важливими для КНР). Але, найімовірніше, обидві сторони виставлятимуть одна одній політичні умови, уточнює Віктор Таран.
"Немає сумнівів, – продовжує він, – що Китай говоритиме про Тайвань (історія для нього принципова), а США – говоритимуть про роль КНР у російській економіці. Не секрет, що Китай залишається одним із найбільших споживачів сировинної бази РФ (нафта, газ тощо). У свою чергу, він допомагає росіянам деталями, чіпами тощо. І для нас було б чудово, якби Вашингтон зумів переконати Пекін знизити економічні зв'язки з РФ і посилити тиск на Москву. Що може серйозно вплинути на військовий потенціал країни-агресора".
При цьому, на думку Віктора Тарана, важливо розуміти: які б рішення не ухвалювалися за кордоном, наша безпека залежить виключно від того, наскільки сильною буде сама Україна.
"А запорука нашої сили є міцна економіка (з чим зараз проблеми), потужний ВПК (тут ситуація стала трохи кращою) та сильна армія (цим можемо виправдано пишатися, але завжди є куди зростати). Економіка України має зараз максимально працювати на ЗСУ, на нашу оборону. Щоб ми не залежали від постачання патронів, снарядів, бронетехніки від партнерів. Нам треба стати тут максимально самостійним", – констатує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — що стане головною проблемою на шляху до членства України в ЄС: чи варто побоюватися Угорщини.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.