Сценарій переговорів України та РФ: чи справді йдуть торги, що стане вирішальним

У квітні активізувалася тема гіпотетичних мирних переговорів. Стало відомо, що в середині червня у Швейцарії відбудеться саміт по українській формулі миру, яку не приймає Росія, тому її й не запросили на захід (хоч у Кремлі вдають, що самі відмовилися від участі). Свій новий "мирний план" пропонує Туреччина, але він є неприйнятним для України, про що вже заявили в Офісі президента. Не виключено, що Адміністрація президента США Джо Байдена намагається про щось домовитися з Кремлем, причому за рахунок України. А Дональд Трамп, який мріє повернутися в Білий дім, нібито готовий шантажувати як Україну, так і Росію, намагаючись посадити їх за стіл переговорів у разі, якщо знову стане президентом. Про що говорять дії та чутки у ракурсі переговорного кейсу? Чи є шанс на реальні переговори цього року? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Переговори. Фото: з відкритих джерел

Найближчі місяці стануть переломними у контексті мирних переговорів

Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала наголошує, що будь-які мирні ініціативи ті чи інші країни пропонують, виходячи зі своїх національних інтересів.

Але, уточнює він, хто б і який би мирний план зараз не просував/пропонував, все вирішуватиметься на фронті. Успіх чи неуспіх якоїсь зі сторін і визначить переговорні позиції.

Він звертає увагу, що ЄС, який зараз фактично очолив президент Франції Макрон, а також Великобританія, зважаючи на все, стоять на тому, що зараз не час для переговорів. Мовляв, Україна має спершу зміцнити свої позиції, а Росія не виглядатиме переможцем.

На нас продовжать тиснути

Телеведучий, медіаексперт, політичний оглядач Сергій Дойко розмірковує так:

І такі реакції/не реакції говорять про те, що деякі торги справді йдуть, вважає експерт. У тому числі між Вашингтоном та Москвою.

За його словами, є питання і до Європи, звідки періодично звучать миротворчі заклики. Причому не лише від Угорщини, з якою давно все зрозуміло, а й з боку тієї ж Німеччини, канцлер якої боїться передавати нам ракети Taurus нібито через те, що Путін натисне тоді ядерну кнопку.

Той же Китай, продовжує він, просто зайняв вичікувальну позицію, презентувавши рік тому псевдомирний план, де одні гасла, але ніякої конкретики.

У результаті ті, констатує експерт, хто нам допомагають, роблять це так, щоб ми могли вистояти (нехай і стікаючи кров'ю, на межі), але не перемогти. І така ганебна західна стратегія викликає праведний гнів у українців.

Читайте також на порталі "Коментарі" — що відбувається довкола теми переговорів України та РФ: чому стільки розмов про саміт миру.