Тиждень перед самітом НАТО: що було в центрі уваги – чому це важливо для України

Київ спробував донести всьому світу тезу - якщо НАТО реально вважає себе Альянсом, який стоїть на варті безпеки, він має зміцнити цю саму безпеку, прийнявши до своїх лав Україну

Перший повноцінний тиждень липня був наповнений заявами, прогнозами у рамках майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі. Крім того, вкотре загострилася загроза скоєння росіянами теракту на окупованій ними Запорізькій АЕС. І, звичайно, у фокусі уваги залишався український контрнаступ, що розвивається. Експерти зробили спеціально для видання "Коментарі" традиційний аналіз найбільш значущих для України подій тижня (з 3 по 9 липня) та їхнього ймовірного впливу на наше майбутнє.

Цього тижня активно обговорювався майбутній саміт НАТО

Політичний експерт, консультант з політичного та антикризового PR Тетяна Лупова наголошує, що Україна продовжує демонструвати свою вагу, а росіяни слабкість на міжнародній арені.

"Показовим є турне президента Зеленського Чехією, Словаччиною, Болгарією, Туреччиною. Дуже важливо, що він привіз із Туреччини наших полонених командирів-азовців. Істерикою росіян із цього приводу – задоволена, – зізналася експерт. – Можливо, таким чином Туреччина відповіла на шантаж РФ, що триває, навколо зернового коридору".

Крім того, продовжує Тетяна Лупова, цього тижня активно обговорювався майбутній саміт НАТО.

"Деякі, як та сама Німеччина, не хоче запрошувати Україну до Альянсу на саміті 11-12 липня, боячись спровокувати Росію. Переживають, що це може спровокувати на щось країну-агресора. Але слід розуміти, що психопата складно на щось не спровокувати, навіть якщо дуже старатися. А російські психопати розуміють лише силу. Їх провокує якраз слабкість, спроба утихомирити. І ми з цим стикалися вже неодноразово. Після підриву Каховської ГЕС, ядерного шантажу навколо Запорізької АЕС звертати увагу на російські погрози немає сенсу, – впевнена експерт. – Потрібно робити свою справу, зосередившись на максимальному вичавленні противника з української землі. Росіян ніхто не провокував, проте вони на нас напали і ведуть повномасштабну війну вже понад 500 днів. І ми маємо право захищатись усіма можливими засобами. І якщо НАТО реально вважає себе Альянсом, який стоїть на варті безпеки, він повинен зміцнити цю саму безпеку, прийнявши до своїх лав Україну".

Російський агресор намагається показати, що в Україні немає безпечних місць

Кандидат економічних наук, екс-директор з розвитку бізнесу АТ "Укрзалізниця" Андрій Рязанцев поділився таким коментарем:

"Тиждень, що минає, запам'ятався черговими масовими трагедіями через російські обстріли. Десять людей загинули, десятки поранено у Львові внаслідок обстрілів 6 липня. А після удару 8 липня по Лиману (на Донеччині), за останніми даними, загинули дев'ятеро людей. Російський агресор намагається показати, що в Україні немає безпечних місць. Намагається схилити до переговорів ракетним терором. Цього не було і не буде. Єдина відповідь на такі дії – посилення систем ППО, отримання сучасної авіації (яка також може збивати ракети), про що говорять наші політики та військові. Якщо в тому ж Києві небо практично закрите, то над різними регіонами, на жаль, є проблеми із перехопленням та знищенням повітряних цілей".

Важливим, на думку Андрія Рязанцева, є також енергетичний аспект. За його словами, немає сумнівів, що якщо військові дії не припиняться до нового опалювального сезону, росіяни відновлять удари по енергетичній інфраструктурі України. намагаючись завдати максимальної шкоди.

"І готуватися до цього слід уже зараз, – упевнений експерт. – І добре, що ця тема піднімається та обговорюється".

Цього тижня, продовжує Андрій Рязанцев, ми в черговий раз побачили, наскільки українці поважають армію та головкома Залужного, якому 8 липня, в день, що збігся з 500 днями з початку повномасштабної війни, виповнилося 50 років, як і увага до українського контрнаступу продовжується, незважаючи на спроби російської пропаганди применшити його результати.

Читайте також на порталі "Коментарі" - про що каже повернення в Україну захисників Азовсталі – чого варто чекати далі.