Цього тижня Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки планує подати доопрацьований законопроєкт про мобілізацію, тому що внесений 25 грудня до Ради урядом варіант викликав масу критики. Пропозицій у процесі обговорення цього вкрай складного сприйняття суспільством документа висловлювалася маса. І мобілізувати до лав ЗСУ засуджених та ув'язнених (що викликало неприйняття з боку головкома Валерія Залужного, але було нормально сприйнято деякими ветеранами), і фактично "відкуплятися" від мобілізації, і проводити її за допомогою лотереї. Експерти продовжують аналізувати те, що відбувається навколо мобілізаційного законопроєкту, спеціально для видання "Коментарі".
Мобілізація в Україні. Фото: з відкритих джерел
Має бути досягнуто консенсус
Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно впевнена, що законопроєкт про мобілізацію – один із найважливіших у новій українській історії. Про це, зазначає вона, говорить ситуація, коли війна вже явно перейшла у розтягнуту у часі.
"Не випадково невдовзі після подання Кабміном цього проєкту до Ради пройшов
брифінг головкому Залужного.
Після чого прозвучало багато критики цього законопроєкту. Враховуючи, що є терміни надання альтернативних, а також доопрацювання того, що подав уряд, до Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, мені здається, що на це питання чекає довгий шлях. Внаслідок чого має з'явитися консенсус. Між військовими та політиками, між владою та опозицією, між військово-політичним керівництвом та суспільством", – розмірковує аналітик.
Невипадково, продовжує вона, на засідання профільного Комітету запрошувалися міністр оборони Умеров, представники Генштабу, включаючи Залужного.
"Припускаю, що буде багато поправок і з боку опозиції, і з боку самої влади. А ухвалення цього документа стане відображенням нашої політики, нашої стратегії та тактики щодо подальшого етапу війни", – наголошує Олеся Яхно.
За її словами, мобілізаційний законопроєкт – це не лише про сферу безпеки, а й про те, наскільки військовим, політикам (владі та опозиції) вдасться зробити необхідність додаткової мобілізації зрозумілою суспільству. Це стане маркером нашої зрілості. Нашої згуртованості та готовності до довгої війни, упевнена експерт.
"Всі визнають, що є проблеми з мобілізацією, демобілізацією. Залужний говорив про це ще
восени в інтерв'ю журналу The Economist. Потім, у грудні, на великій прес-конференції, Зеленський назвав кількість осіб, яких планують мобілізувати (450-500 тисяч). Лунали різні заяви з боку різних депутатів – і в процесі написання цього законопроєкту, і після його появи. Важливо, щоб у підсумку ми отримали документ не лише про посилення покарань для ухилянтів, а й про мотивацію для тих, кого мають намір мобілізувати. Необхідний баланс, консенсус між усіма", – вважає Олеся Яхно. Отже, констатує вона, законопроєкт перебуває на початковій стадії. Він важливий. Мобілізація додаткова важлива. Але вона має бути справедливою, зрозумілою, а не страшною.
"Повторюся – це тест на дорослість. Вміння роз'яснювати громадянам складні питання. І узгоджувати всередині політикуму, між військовими та політиками ці найскладніші питання. Тому що неправильно, коли військові кажуть "нас не цікавить, як ви проведете мобілізацію – нам потрібен ресурс", а політики перекидають незручну тему один на одного чи військових. Це не про дорослість. Усі мають показати вміння комунікувати, вислуховувати конструктивні пропозиції, а потім їх реалізовувати", – пояснює аналітик.
Вона закликає зрозуміти, що цей законопроєкт стане показовим не лише для України, а й для наших закордонних партнерів.
"Ми періодично критикуємо їх (і по справі) за затягування фінансової та військової допомоги. Але на Заході зараз спостерігають за процесом прийняття рішень. І питання мобілізації як питання готовності українців протистояти російській агресії, питання вміння політиків, чиновників та військових приймати конструктивні пропозиції – стане дуже показовим. Усі, хто причетний до вироблення даного законопроєкту, повинні постаратися, щоб і всередині, і зовні він, незважаючи на свою очевидну непопулярність, був ухвалений максимально прийнятним та адекватним поточній ситуації", – робить висновок Олеся Яхно.
Нам слід орієнтуватися не на РФ, а на Ізраїль
Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала розмірковує так:
"На мій погляд, ми зараз певною мірою нагадуємо Росію, де мобілізація йшла шляхом залякування, введення каральних заходів тощо. Не можна силою змусити ефективно воювати. Так ми не переможемо. Нам тут слід орієнтуватися не на РФ, а на Ізраїль... Я також вважаю, що тема мобілізації не повинна виноситися на широке обговорення. Завжди знайдуться різноманітні розумники, які почнуть пропонувати маячні ідеї типу лотерей, "броні" за
гроші і так далі. Причому пропонують це люди, які не мають до армії жодного відношення. Не розуміючи суті того, яких саме ресурсів потребують ЗСУ". На жаль, зазначає експерт, наша політична влада першою розпочала зайві публічні процеси у цій площині.
"Спочатку почали масово звільняти військкомів. Так, проблема корупції у ТЦК була, але не можна було з цього влаштовувати шоу. Слід було вирішувати не публічно. А так ситуація стала ще гіршою, – констатує Віталій Бала. — Не покращило її і те, що президент — він же верховний головнокомандувач, який повинен мати пряме відношення до питань мобілізації, намагається всіляко уникати, перекидати незручну тему на когось іншого. У результаті законопроєкт до Ради вносить Кабмін, хоч усі розуміють, що писали його
зовсім інші.
Та ще й вносить такий репресивний варіант, що в суспільстві з'явилися ознаки істерії. Відразу представники влади почали "відкочувати" назад, запевняти, що в такому варіанті законопроєкт не буде проголосований. Тобто ми явно пішли помилковим шляхом. Замість того, щоб робити все для мотивації населення, його почали демотивувати, шокувати, негативно налаштовувати". Мало того, зазначає експерт, що у нас повно скандалів із незаконним хапанням людей на вулицях із подальшою доставкою до ТЦК, тож тепер у законопроєкті саме звичайних українців ще й хочуть зробити мало не злочинцями. Прописуючи закручування гайок, штраф, інші репресії. Так ми лише погіршили ситуацію з бажанням українців захищати країну, упевнений Віталій Бала.
На його думку, щоб виправити ситуацію, важливо вирішити дві проблеми, які влада сама створила своїми непродуманими діями.
"Перша проблема – питання довіри. Йдеться про обіцянки, які влада давала військовослужбовцям. Про гідні виплати, про компенсації сім'ям загиблих, про визнання учасниками бойових дій, пільги тощо. Про те, що не виконується. І цю довіру треба відновлювати. Не знаю, чи вийде. Занадто багато було обіцяно, надто мало виконано, – наголошує політолог. – Друга проблема – питання справедливості правди. Не можна, щоб у нас були недоторканні, щоб на фронт потрапляв лише певний прошарок суспільства. Не можна далі замовчувати реальні цифри втрат. Довіра може бути без правди, без справедливості. Усі бачать, як жахливими темпами ростуть цвинтарі у селах та містах. А, коли українці почують правду, вони трохи протверезіють. Зрозуміють, що реально йдеться про наше виживання. Що ми або згуртуємося, як зробили невдовзі після широкомасштабного російського вторгнення (розслабившись потім під казки влади, що ми ось-ось переможемо), або ми просто не матимемо ні країни, ні життя – нічого…".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Кабмін пропонує нову Нацстратегію доходів: що привертає увагу і чи варто хвилюватися.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.