Головна Новини Суспільство Війна з Росією Головні висновки з битви за Авдіївку: чому довелося вийти із міста
commentss НОВИНИ Всі новини

Головні висновки з битви за Авдіївку: чому довелося вийти із міста

3-я Штурмова бригада ефективно прикрила відхід українських захисників із Авдіївки

17 лютого 2024, 10:54 comments14212
Поділіться публікацією:

Під неймовірним натиском противника, який стирав Авдіївку з лиця землі ракетами, снарядами та бомбами, а також мав колосальну чисельну перевагу, українські військові залишили місто, відійшовши на заздалегідь підготовлені позиції. Втрати росіян за місяці штурму, який було розпочато у жовтні минулого року, становили близько 400 одиниць важкої техніки, а також десятки тисяч людей. Як зазначав заступник командира Третьої окремої штурмової бригади, майор ЗСУ Максим Жорін, таких втрат, як у боях за Авдіївку, росіяни, схоже, ще ніде не зазнавали. Які висновки з битви за Авдіївку можна зробити зараз? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.

Головні висновки з битви за Авдіївку: чому довелося вийти із міста

Бої за Авдіївку. Фото: з відкритих джерел

Головком Сирський ухвалив вірне рішення

Медіаексперт, член Ради з питань свободи слова за президента Володимира Зеленського, екс-заступник міністра інформполітики (з 2015 по 2016 рр.), радник міністра оборони України (2014-2015) Тетяна Попова поділилася такою думкою:

"Висновок із битви за Авдіївку очевидний. Якщо ви перебуваєте в півоточенні, якщо у вашої ППО немає можливості нормально працювати по літаках і вертольотах противника, які прасують позиції тих, хто обороняється, ракетами, що коригуються авіаційними бомбами (КАБ) калібром 500 кілограм, фосфорними бомбами, це місто доведеться залишити".

Фактично рік Авдіївка перебувала у півкільці, нагадує Тетяна Попова. Але з минулої осені росіяни почали стискати його, масово закидаючи місто бомбами.

"Підтягнути туди більше систем ППО вже було неможливо, логістика прострілювалася ворогом. У результаті, незважаючи на те, що у нас були там серйозні укріплення, бункери, довелося виходити із міста", – пояснює експерт.

За її словами, відсутність нормальної логістики, неможливість нормально орієнтуватися на місцевості через шквальні бомбардування не залишали нам іншого виходу.

"І добре, що головком Сирський ухвалив це рішення, – упевнена Тетяна Попова. – Інакше ми втратили б і місто, і наших воїнів".

Ми втратили час на організацію стратегічного рішення щодо Авдіївського гарнізону

Експерт з питань сектору оборони та безпеки Олег Старіков акцентує, що у ситуації з Авдіївкою є дві складові – військова та політична.

"У військовому плані ситуація там була вкрай важка для нас. І я про це попереджав давно. На щастя, зараз представники Авдіївського гарнізону в плановому порядку відійшли на інші позиції. І цей відхід здійснився, схоже, досить грамотно. Зі збереженням особового складу, бойової техніки, боєкомплекту, військового майна. Для того, щоб не потрапити в процесі відходу під бойовий наліт супротивника (удари арти, з авіації), проходив маневр наших сил та засобів. Це була не панічна втеча, а плановий відхід, згідно з правилами військового мистецтва та відповідно до наказу штабу. На новий рубіж оборони", – пояснює експерт.

Але є тут, наголошує він, і політична складова. Відвести війська з Авдіївки на нові рубежі, у плановому порядку, необхідно було ще щонайменше тиждень тому, запевняє Олег Старіков. Але тут зіткнулися політична доцільність та військова необхідність.

"Політична доцільність – наближався Мюнхенський безпековий форум. Куди, як відомо, прибув і де сьогодні виступає президент Зеленський. Тема відходу з Авдіївки порушувалася у його спілкуванні і в Німеччині, і у Франції. Хоча військові, наголошую, наполягали на необхідності вийти звідти раніше", – зазначає експерт.

До того ж, нагадує він, минулого тижня відбулася зміна вищого військового командування.

"Це точно був не найвдаліший час. У результаті ми втратили час на організацію стратегічного рішення щодо Авдіївського гарнізону. Адже новому керівництву Генштабу потрібен певний період, щоб досконально вникнути в оперативну обстановку та вирішувати завдання на стратегічному рівні, – наголошує Олег Старіков. – Авдіївський напрямок у військовому сенсі стратегічної ролі не відігравав. Але через відхід наших військ у влади виникнуть серйозні політичні проблеми".

За помилки річної давності довелося розплачуватися втратою Авдіївки

Політичний експерт, волонтер Богдан Мірошников зазначає, що ситуація, через яку ми змушені були вийти з Авдіївки, виникла не вчора – і навіть не місяць тому, а приблизно рік тому.

"Коли ми втратили Красногорівку, що на північному фланзі Авдіївки. Потім те саме сталося з Кам'янкою, – пояснює експерт. – Це стало критичним. А ще більш критичним, що ми приблизно водночас втратили Водяне та Опитне. Влітку і в першій половині осені ми намагалися відбити два останні населені пункти. Цього не вдалося, але ми виграли час для Авдіївки. Проте ворог сконцентрував у цьому районі максимально потужний кулак. І це – на досить вузькій ділянці фронту. З жовтня почалися нескінченні штурми. Не лише лобові та самогубні. Не треба думати, що росіяни такі тупиці. Проявляють вони і креатив – як, наприклад, коли пройшли 17-18 січня в наш тил через трубу (комунікації). Причому це був дуже ефективний відволікаючий маневр. Наші кинулися гасити "пожежу" на півдні Авдіївки через цей "трубний маневр". А ворог ударив по північному флангу, який ми ослабили".

За словами Богдана Мірошникова, замість посилити захист Авдіївки, перекинувши підрозділи з інших ділянок фронту, військове керівництво перерозподіляло сили, використовуючи ті, що були в самому місті. А їх було дуже мало.

"Приблизно з того часу стало зрозуміло, що відхід – неминучий. Представники наших сил оборони відступали з однієї позиції на іншу. Донедавна ми тримали рубежі виключно на території залишків Авдіївського коксохіму та в районі 9-го кварталу, де багатоповерхова забудова. Не можна було допустити оточення нашого угруповання. Тому слід було відходити. Організовано, а не під масованим вогнем без можливості евакуації поранених. За помилки річної давності, а також минулого командування розплачуватися довелося втратою Авдіївки", – констатує експерт.

На жаль, продовжує він, ми не провели ефективної серії контрударів, не посилили достатньо оборону Авдіївки, не робили креативних дій.

"Але добре, що здогадалися підтягнути до Авдіївки 3-ю Штурмову бригаду. Вона чудово прикрила вихід наших воїнів із напівзруйнованого міста. І статті на кшталт нещодавньої у Washington Post, що відхід українських воїнів з Авдіївки – питання часу, вийшли вже тоді, коли по факту ми практично залишили місто. Ну, а сьогодні це підтвердили вже офіційно. Далі наші дії зрозумілі – забезпечення ефективної оборони на нових рубежах", – робить висновок Богдан Мірошников.

Читайте також на порталі "Коментарі" — чи вдалося ЗСУ уникнути оточення в Авдіївці: у США розкрили деталі.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!

Ігор

17 лютого 2024, 11:20

Головний висновок: не можна використовувати цивільні міста як рубежі оборони. Поміняли програшне командування шило на мило щось змінилось? Той самий програш відсутність підготовлених рубежів оборони. Тобто відхід до наступних поселень які залишать зруйнованими як Авдіївка Бахмут Мар'їнка Маріуполь... Головнокоромповувач в цей час гроші для розкрадання шукає - в очі дивиться гіпнотизує. Повна копія Гітлера з Муссоліні та іншими з його коаліції.


Новини