Чому РФ пропустила подвійний удар від України: про що свідчить реакція Заходу

В оновленому звіті Інституту вивчення війни (ISW) зазначається, що атака безпілотниками 2 квітня по нафтопереробному заводу в Республіці Татарстан (а також по підприємству зі збирання дронів) свідчить про перелом у стратегії України щодо завдання ударів по об'єктах у глибокому тилу РФ. У Росії традиційно погрожують за це всякими карами, включаючи захоплення Києва. А думки західних союзників України розділилися. Якщо влада Франції вважає, що російські нафтопереробні об'єкти є законною ціллю нашої армії, то представники США продовжують твердити, що не підтримують і не заохочують українські удари по території РФ. Про що свідчить сам факт таких ударів, і навіть реакція на них, зокрема із боку Заходу? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Удар безпілотників. Фото з відкритих джерел

Важливий момент у російсько-українській війні

На думку директора Інституту світової політики, політексперта, автора книги "Гібридна війна" Євгена Магди, успішна атака українських дронів по об'єктах у Татарстані, організована СБУ та ГУР стала важливим моментом у російсько-українській війні.

Він нагадує, що самі роспропагандисти показали тоді на весь світ сюжет про збирання дронів там, сподіваючись, що на такій відстані їх не дістануть. А ми дістали.

Можна і потрібно атакувати всі цілі на території РФ

Аналітик, фахівець із ракетного озброєння Олександр Кочетков акцентує, що інфраструктура агресора, завод із виробництва "Шахедів", нафтопереробка – це законні військові цілі. Адже всі вони так чи інакше працюють на війну.

Удари по Татарстану говорять про дві важливі речі, зазначає експерт.

По-перше, у нас з'явилися засоби, здатні точно вражати цілі на відстані 1,2 тисяч км. І всі російські об'єкти, які працюють на війну і перебувають у цьому радіусі, вже під загрозою.

По-друге, російська ППО вкотре довела свою дірявість. Як свого часу радянська, що продемонстрував скандальний приліт німецького льотчина Матіуса Руста до Москви (28 травня 1987 року приземлився на Великому Москворецькому мосту, безперешкодно пролетівши понад тисячу кілометрів).

Україна лише відповідає на ті чи інші прояви агресії РФ

Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко розмірковує так:

У нашому випадку, наголошує експерт, йдеться також про війну. Причому Україна бореться за справедливий мир не лише для себе, а й для Європи, демократичного світу та й світу загалом.

Читайте також на порталі "Коментарі" — чи посилиться підтримка партнерів: що важливо для України на цьому етапі війни.