Останній повноцінний тиждень жовтня був насичений важливими для України подіями. Продовжувалися активні бойові дії на низці ділянок фронту, особливо в районі Авдіївки. Незважаючи на загострення на Близькому Сході, увага до російсько-української війни не слабшала, що підтвердив черговий саміт за нашою Формулою миру, що пройшов на Мальті. Експерти проаналізували ексклюзивно для видання "Коментарі" найбільш важливі, на їхній погляд, події минулого тижня (з 23 по 29 жовтня).
Підсумки тижня. Фото: з відкритих джерел
Вкрай важливо розблокування роботи Конгресу
Народний депутат України IX скликання від партії "Голос", перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк розмірковує так:
"На мій погляд, однією з головних подій минулого тижня стало обрання нового спікера Палати представників
Конгресу США.
Ним став республіканець трампістського крила Майк Джонсон, який не є особливим прихильником України. Але з огляду на те, що його обрали повним складом Республіканської партії у нижній палаті Конгресу, є надія, що така підтримка з боку традиційних республіканців була надана за умови, що питання щодо фінансування України буде виставлене на голосування".
Враховуючи, що Білий дім пропонує в загальному пакеті допомоги (понад 100 млрд доларів) 61 млрд саме нашій країні, розблокування роботи Конгресу після трьох тижнів "простою", дуже важливо, впевнений Ярослав Железняк.
"Вже прозвучала заява Джонсона, що питання допомоги буде поставлене на голосування, – наголошує він. – Поки не ясно, чи це буде спільний пакет (Україна, Ізраїль, Тайвань, посилення кордону США-Мексика), чи підтримку розділять. Але сам факт того, що Конгрес входить до робочого режиму – позитивний. Сподіваємося, таким буде для нас і відповідне голосування".
Такі зустрічі, як на Мальті, допомагають просувати мирний план Зеленського
Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній однією з найбільш значущих подій тижня, що минає, називає саміт на Мальті, присвячений українській формулі миру.
"Такі зустрічі допомагають просувати мирний план Зеленського, раніше затверджений
Генасамблеєю ООН.
Примушує нейтральні країни визначатися, на чиїй вони стороні. Адже, якщо ти приїжджаєш на подібні саміти, доводиться так чи інакше демонструвати своє ставлення до російсько-української війни", – пояснює експерт. Тож, констатує він, це вдалий формат, який не обов'язково призведе до якихось переговорів. Але це фонова річ, яка дозволяє показати, що є багато гравців. Що існують люди, зацікавлені у закінченні війни в Україні.
"Зрозуміло, що перш за все все залежить від дій ЗСУ, які знищують агресора. Від того, що відбувається на фронті. І тут ми маємо як позитивні сигнали на минулому тижні (
про просування ЗСУ на півдні),
так і негативні (про складну ситуацію в районі Авдіївки). Тим важливіша активізація на дипломатичному фронті", – наголошує Тарас Загородній. Він звертає увагу на появу на мальтійському саміті світу Вірменії, яка на двох попередніх подібних заходах (у Данії та Саудівській Аравії) була відсутня.
"Чим більше буде учасників таких консультацій, тим краще, – упевнений експерт. – Дуже добре, що прибули й представники Саудівської Аравії. Це вагомий гравець на Близькому Сході, який має інтереси в Україні, у нашому ВПК. Саме саудити фінансували розробки Грім-1 та Грім-2 (оперативно-тактичний ракетний комплекс) на Південмаші. Вони мають зацікавленість і в українському аграрному секторі".
Українська економіка слабопередбачувана – якась чорна скринька
Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень і результатів Ярослав Романчук важливим фінансово-економічним штрихом тижня, що минає, вважає рішення НБУ знизити облікову ставку з 20 до 16%.
"Це говорить про те, що українська економіка слабко передбачувана – якась чорна скринька. Про це – стрибки відсоткових ставок, з прогнозами щодо зростання економіки. І всілякі переможні реляції уряду та НБУ в даному ракурсі слід порівнювати з контекстом попереднього року (падіння майже на 30%) і особливо не розслаблятися. Важливо не стільки знижувати відсоткову ставку, скільки лібералізувати валютний ринок, фінансові відносини. А цього поки що немає", – констатує експерт.
Натомість, акцентує він, попадання української податкової системи до рейтингу "Tax Hells Index 2023" (Податкове пекло 2023), який склав американський фонд "1841". Україна посіла у цьому рейтингу четверте місце, пропустивши вперед через несприятливість ведення бізнесу лише Білорусь, Венесуелу та Аргентина.
"На жаль, замість правильної рефлексії на ці дані з боку деяких представників української влади пішли "наїзди" на методологію таких розрахунків тощо. Мовляв, не так порахували. На жаль, але ми не бачимо бажання уряду та парламенту зробити конкурентоспроможну податкову систему. Як у тих же Латвії, Естонії. Переймати такий досвід наша влада завзято не хоче. Вони лише посилюють фіскальний тиск та адміністрування", – зазначає Ярослав Романчук.
Він звертає увагу на доповідь Світового банку у ракурсі того, як Україні залучити більше інвестицій у різні галузі економіки. Там, знову ж таки, наголошують на важливості реформування правової, фіскальної систем, лібералізації економіки як такої.
"Відгуку це у нашої влади, на жаль, не знаходить. Скоріше навпаки. Вони ускладнюють експорт аграрної продукції. Вони посилюють контроль над валютною виручкою. Подається це як заходи боротьби із сірим експортом та сірим ринком АПК. Але, по суті, ми бачимо посилення регулювання. Що точно не є рухом у правильному напрямку, – упевнений експерт. – Аналіз доходів бюджету за дев'ять місяців також демонструє, що держава залишається найгіршим власником управління активами. Ну, джерело зростання – це 69 млрд. доларів, які ми отримали з початку року від партнерів. Що суттєво перевищує збільшення ВВП у доларовому еквіваленті".
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи може Україна залишитися без підтримки США та ЄС: які ризики.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.