На засіданні Ради Україна-НАТО у Брюсселі глава МЗС Великобританії Девід Кемерон закликав західних союзників колективно збільшити виробництво зброї, щоб допомогти Україні перемогти у війні проти РФ. Сама ж Росія різко збільшує військовий бюджет і не має наміру припиняти агресію. В останній день листопада експерти розповіли виданню "Коментарі", що найважливіше сталося за осінній період на фронтах, у внутрішній та зовнішній політиці, економіці, а також спрогнозували зимові обрії подій.
Підсумки осені для України. Фото: з відкритих джерел
Потрібно виробити спільну військово-політичну стратегію на наступний рік
За словами політолога, політичного консультанта Володимира Фесенка, восени поступово стало ясно, що війна швидко не завершиться, і що головна проблема для України – нестача необхідних військових ресурсів (від боєприпасів до бійців на фронті).
"Виникли і нові виклики – певне виснаження військових арсеналів у країнах НАТО, коливання політичної кон'юнктури в деяких країнах ЄС, початок передвиборних перегонів у США, що спричинили перебої із
західною військовою допомогою.
Завищені очікування вже традиційно обернулися відчутними розчаруваннями, пошуками винних, взаємними звинуваченнями. Дається взнаки і емоційна втома від війни", – пояснює експерт.
У результаті, зазначає він, це призвело до того, що в українському суспільстві стався суттєвий сплеск політичної турбулентності.
"До нас повернулася (явно не на часі) внутрішня політика, з властивою їй конфліктністю. Більшою мірою це проявляється в інформаційній сфері та соціальних мережах. Однак надмірне підвищення внутрішньополітичної температури позначається на суспільних настроях. Цим намагаються скористатися
російські спецслужби,
які різко активізували інформаційно-психологічні спецоперації проти України", – наголошує Володимир Фесенко. Він наголошує, що практично всю осінь бурхливо обговорювали тему виборів під час війни. Однак, нагадує політолог, абсолютна більшість українців, як підтвердили різні соціологічні опитування, налаштовані проти того, щоб займатися електоральною боротьбою під час війни. І це вирішальною мірою вплинуло на те, що в листопаді на офіційному рівні тема виборів під час війни була закрита.
"Наскільки довго і чи остаточно? – питання відкрите. Це залежатиме від подальшого розвитку військової та внутрішньополітичної ситуації. Але грошей на вибори наступного року у держбюджеті немає. Продовжено (до середини лютого) і воєнний стан, правовий режим якого забороняє проведення будь-яких виборів", – пояснює Володимир Фесенко.
Серед важливих внутрішньополітичних подій осені він виділяє оновлення керівництва Міністерства оборони України, а також помітну активізацію антикорупційних розслідувань, у тому числі проти цілої низки народних депутатів та високопосадовців.
"У зовнішній політиці головною подією осені стала рекомендація Єврокомісії розпочати переговори з Україною (разом із Молдовою) щодо
вступу до ЄС.
Це рішення ще належить ухвалити на засіданні Європейської Ради (саміті лідерів країн ЄС). І це буде непросто з огляду на агресивний шантаж Києва та Брюсселя з боку режиму Орбана. Але очевидно, що і керівництво Євросоюзу, і більшість країн ЄС налаштовано на нову хвилю розширення ЄС та підтримку європейської інтеграції України", – вважає експерт. На нас чекає друга повноцінна військова зима, зазначає він. І, звісно, це буде складний та напружений період. Але, схоже, ми готові до неї дещо краще, ніж минулого року, висловлює думку Володимир Фесенко. Насамперед, уточнює він, це стосується зміцнення системи ППО.
"Військова ситуація характеризуватиметься запеклими та в'язкими боями на східному та південному фронтах у форматі позиційної війни, – прогнозує експерт. – Головне завдання у зовнішній політиці – добитися рішення про початок переговорів про членство України в ЄС, а також про продовження фінансової та військової підтримки України з боку США та ЄС у 2024 році. З високою ймовірністю ці рішення будуть ухвалені. Але не виключено, що з деякою затримкою та з певними умовами. У внутрішній політиці нам усім треба заспокоїтись і хоча б відносно стабілізувати суспільно-політичну ситуацію. Для успішної війни нам необхідний надійний та стабільний тил. Найголовніше – українське керівництво разом із нашими міжнародними партнерами мають виробити спільну військово-політичну стратегію на наступний рік, від реалізації якої залежатимуть і подальший хід воєнних дій та умови завершення війни".
Україна активно працює над наближенням членства до ЄС та НАТО
Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов поділився таким коментарем:
"Ситуація на фронті залишається важкою та напруженою. Російська армія атакує на
кількох напрямках,
незважаючи на значні втрати. Збройні сили України зі свого боку поступово розширюють плацдарм на лівому березі Дніпра в Херсонській області. На інших напрямках акцент робиться на ударах по штабах та складах супротивника з використанням високоточних систем озброєння". У внутрішній політиці, на думку експерта, підсумком осінніх дискусій стала відмова від проведення будь-яких виборів в Україні під час війни.
"За результатами консультацій парламентських фракцій у рамках "Діалогів Моне", підписано декларацію про згоду на проведення виборів через півроку після скасування дії воєнного стану. У цьому питанні досягнуто консенсусу між інтересами влади, опозиції та населення, – наголошує співрозмовник "Коментарів". – У деяких інших темах політичні дискусії точаться дуже активно, іноді з використанням емоцій та інформаційних операцій".
Ігор Попов зазначає, що міжнародній політиці Україна успішно просуває "Формулу миру" Володимира Зеленського, яка залишається основним планом мирного врегулювання. Проводяться зустрічі радників високого рівня, створено робочі групи за напрямами.
"Протягом осені активно велися переговори щодо підготовки двосторонніх договорів безпеки, які мають полегшити планування та отримання допомоги від союзників, – розповідає експерт. – На жаль, поки що не ухвалено рішення щодо надання фінансової допомоги від США та ЄС".
Україна, наголошує Ігор Попов, активно працює над наближенням членства до ЄС та НАТО. Отримано позитивний звіт Єврокомісії про виконання рекомендацій, і в середині грудня рішення про перехід до переговорів може бути ухвалене Радою ЄС.
У переговорах з НАТО узгоджено адаптовану щорічну національну програму, і до Вашингтонського саміту НАТО в липні 2024 року нас чекає робота з виконання її пунктів, пояснює експерт.
"Зима буде складною у всіх відносинах, – попереджає він. – На нас чекають атаки та обстріли, боротьба за отримання західної допомоги, інформаційні атаки та спроби зламати бойовий дух. Для протидії всім цим загрозам важливо визнавати наявність серйозних проблем та бути готовими до ухвалення складних та непопулярних рішень".
Два важливі економічні моменти перейдуть із осені в зиму
Кандидат економічних наук, екс-директор з розвитку бізнесу АТ "Укрзалізниця" Андрій Рязанцев наголосив на двох важливих економічних моментах осені, які перейдуть з нами у зими та загалом наступного року.
"Дуже важливим є нормальне функціонування зернового коридору. Експорт нашої аграрної (і не тільки) продукції. Це було, є і буде одним із найважливіших питань упродовж усієї війни. І морські шляхи, і річкові, і сухопутні. Усюди ми маємо певні проблеми, – зазначає експерт. – Хоч маємо й певні прориви (
на тому самому морі)".
Другим важливим економічним штрихом осені Андрій Рязанцев називає позитивні прогнози зростання нашої економіки наступного року від міжнародних фінансових організацій.
"Це важливий меседж, який говорить про те, що наша економіка не просто виживає за нинішніх найскладніших умов, а й – живе, розвивається, має потенціал для зростання, – пояснює експерт. – Упевнений, що завдяки мужності українців, які демонструють неймовірну силу духу як на військовому, так і на економічному фронті, невдовзі після перемоги ми зможемо (за допомогою партнерів, які вже висловили таку готовність) швидко відновити нашу країну. Сподіватимемося, що ці процеси стануть можливими вже в новому році".
Читайте також на порталі "Коментарі" — головні події фінансово-економічного фронту осені: з чим входимо в зиму.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.