Головна Новини Суспільство події Чим закінчаться переговори щодо розблокування зернового коридору – яким може бути вихід
commentss НОВИНИ Всі новини

Чим закінчаться переговори щодо розблокування зернового коридору – яким може бути вихід

Показовим є серпневий вихід кількох суден з Одеси, які спокійно пройшли новим маршрутом у Чорному морі

1 вересня 2023, 13:45
Поділіться публікацією:

У четвер, 31 серпня, у Москві відбулася зустріч глави МЗС Туреччини – Хакана Фідана та РФ – Сергія Лаврова. Дипломати обговорили повернення Росії до "зернової угоди". Однак зрушень поки що немає – РФ продовжує шантаж і виставляє ультиматуми. Які шанси, що Туреччина, ООН, весь цивілізований світ – зможуть у вересні повернути Росію до угоди, з якої вона вийшла 17 липня? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.

Чим закінчаться переговори щодо розблокування зернового коридору – яким може бути вихід

Зернова угода. Фото: з відкритих джерел

Рух зерновим коридором відновиться, незалежно від того, чи повернеться Росія до угоди

Експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ пропонує згадати про коротку хронологію подій.

17 липня відбувся вихід Росії з угоди з Туреччиною та ООН.

Потім була заява України, що її угода з Туреччиною та ООН щодо зернового коридору – залишається чинною.

У тому числі – заява президента Зеленського, що наша країна може забезпечити спільно з міжнародними структурами (такою ж ООН Туреччина) безпеку зернового коридору.

Потім пішли російські атаки на українські порти та зерносховища.

На що була жорстка українська відповідь у вигляді атак морськими дронами і не тільки.

"Як результат – Росія показала свою нездатність впливати на ситуацію із морським зерновим коридором. Технічні можливості української армії у Чорноморському регіоні значно зросли. Свідчення тому – українські удари по десантному кораблю РФ "Оленегорский горняк" у Новоросійську, по російському (підсанкційному) нафтовому танкеру SIG у Керченській протоці. Потім була висадка представників ГУР на мисі Тарханкут, знищення дорогої ворожої техніки", – нагадує експерт.

За його словами, Росія слабшає. Вона не має технічних можливостей, щоб заблокувати північно-західну частину Чорного моря. Тому вона все частіше починає робити ставку на дипломатію, на відвертий підкуп. Наприклад, намагається загравати з країнами Глобального Півдня, насамперед – з африканськими. Пропонуючи постачати туди певні обсяги зерна безкоштовно. А решту – за гроші. Тим самим намагаючись перебити програму Grain From Ukraine (Зерно з України), орієнтовану саме на бідні країни. Суть була в тому, що Захід купував зерно в Україні – і зерновим коридором його вивозили в інтересах бідних країн тієї ж Африки. Тепер Росія намагається перехопити цю ініціативу, наголошує експерт. Спокушаючи нею навіть Туреччину і Катар.

"У свою чергу Туреччина висловлює невдоволення тим, що зерновий коридор перестав діяти. Адже вона втрачає на цьому серйозний прибуток. РФ сподівається перекупити її, пропонуючи мільйон тонн зерна за пільговими цінами. Тобто діє гібридними інструментами, вже не особливо розраховуючи на своє військове домінування в Чорному морі", – зазначає Олексій Кущ.

Він вважає показовим серпневий вихід кількох суден з Одеси, які спокійно пройшли новим маршрутом. Це, вважає експерт, є свідченням, що РФ не готова атакувати судна.

"Побачимо, до чого приведе анонсована на початок вересня зустріч турецького президента Ердогана з російським диктатором Путіним у Сочі. Немає сумнівів, що там обговорюватиметься зерновий коридор. Думаю, в результаті рух по ньому відновиться, незалежно від того, чи Росія повернеться до угоди чи ні. Слід очікувати або заяви Ердогана та Путіна, що у якомусь вигляді угоду відновлено. Або, якщо Кремль упреться, пізніше з'явиться спільна заява Зеленського та Ердогана, що Україна та Туреччина під егідою ООН готові забезпечити безпеку Стамбульської (Чорноморської) зернової ініціативи. Після чого, припускаю, судна активно почнуть рухатися цим коридором", – робить висновок Олексій Кущ.

Нам потрібні не нові угоди з Росією, не умовні "договорняки", а саме деокупація Чорного моря

Старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Євгенія Габер розмірковує так:

"Мені здається, Україні важливо не просто спостерігати за переговорами Туреччини та ООН із РФ у спробах відновити зернову угоду, а й розвивати альтернативні напрямки експорту свого зерна. Один із них – через територіальні чорноморські води Румунії та Болгарії. У серпні таким шляхом пройшло всього два кораблі, які були заблоковані в портах Одеси з початку широкомасштабної російської агресії. Але на перспективу такий шлях міг би використовуватися активніше для експорту зерна. Проблема у ризиках, у цінах на страховку, у зрозумілому небажанні компаній ризикувати своїми кораблями, екіпажами, вантажами з огляду на неадекватність Росії. Але розробляти цей маршрут, посилювати його захист, зокрема за допомогою систем ППО – потрібно. Як і говорити з партнерами, наголошуючи на необхідності деокупації Чорного моря".

На думку експерта, нам потрібні не нові угоди з Росією, не умовні договорняки, а саме деокупація Чорного моря. У чому має бути зацікавлена не лише Україна, а й усі держави, особливо чорноморські країни НАТО – Туреччина, Болгарія та Румунія.

"Принцип свободи комерційного судноплавства ніхто не скасовував. Не має Росія тут диктувати свої умови!", – впевнена Євгенія Габер.

Паралельно, продовжує вона, нам слід активізувати експорт через порти Дунаю сухопутними маршрутами. Оскільки Росія в принципі недоговороспроможна, концентрувати зусилля на тому, чи повернеться вона в угоду чи ні – немає сенсу, вважає експерт.

"Зрозуміло, що Туреччина шукає шляхів відновлення роботи зернового коридору. Це важливо і для регіону, і для Туреччини. Вийде — добре. Ні – нам свою справу робити. Вочевидь, що угода перетворилася у результаті на інструмент шантажу, яким країна-агресор вміло користується. Не можна дозволяти РФ викручувати руки Україні, Туреччині, ООН, країнам НАТО у Чорному морі – для задоволення кремлівських "хотілок". Тож я скептично налаштована до відновлення зернової угоди у минулому форматі", – зізналася Євгенія Габер.

Що стосується нового формату зернової угоди – за участю РФ, Катару та Туреччини, то Росія справді проштовхує такий варіант, зазначає експерт. Але один мільйон тонн зерна, яким країна-агресор намагається спокусити їх, нікого не врятує в тій же Африці. Це кумедна цифра. Не є альтернативою експорту українського зерна, пояснює Євгенія Габер. Швидше – чергова авантюра, вигадана Москвою, зокрема, щоб створити напруженість у відносинах Туреччини з Україною та країнами Заходу.

"Адже якби Туреччина на таке пішла – це негативно позначилося б на наших відносинах. Думаю, в Анкарі це чудово розуміють – і ухвалять правильне рішення", – наголошує експерт.

За її словами, теоретично – Туреччина має інструменти, які вона могла б використовувати для тиску на Росію з метою повернення останньої в угоду з морського експорту зерна з України. Наприклад, під тим чи іншим приводом припинити прохід через Босфор танкерів із російською нафтою. Створити інші проблеми для виходу російських товарів, які зараз йдуть через Туреччину, на міжнародні ринки.

"Анкара могла б не прислухатися до "червоних ліній", які змальовує Москва, а сама окреслити "червоні лінії", за які росіяни не повинні заступати. Але є багато факторів, які стримують Туреччину від різких кроків щодо РФ, – зазначає Євген Габер. – Не впевнена, що турецька влада зараз має політичну волю жорстко говорити з Кремлем. Утім, поки в публічному просторі звучать заклики до всіх сторін виявити конструктив і повернутися до зернової угоди, за зачиненими дверима може йти жорсткіша розмова. І все ж, не впевнена, що Ердоган говоритиме з Путіною мовою ультиматумів".

Туреччина, низка інших країн та ООН повинні звернутися до блоку НАТО – для забезпечення безпеки зернових поставок Чорним морем

Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук звертає увагу, що вересень – час, коли ще є резерви у всіх, коли накопичується новий урожай. Відповідно є час для ведення переговорів.

"Причому, як на мене, — головні учасники переговорів – це не дипломати, а наші військові, які тіснять ворога, женуть його з української землі. Якщо ж говорити про дипломатію, тут важливо сприйняття світом договороспроможності РФ. Чи бачить таку ООН, Туреччина, ті ж Індія, Китай? Навряд, – вважає експерт. — Я вважаю, що терпіння у всіх закінчується. Росія має демонструвати для політкоректної, умовно нейтральної світової спільноти, що вона є притомною. А як можна говорити про її притомність, якщо вона розриває зернову угоду, завдає ударів по зерносховищам і портам, провокує продовольчу кризу та намагається продемонструвати свій "гуманізм", торгуючи вкраденим в Україні зерном (або дозовано обіцяючи його подарувати низці африканських країн)?".

На думку Ярослава Романчука, Туреччина, низка інших країн, та ж ООН мають звернутися до блоку НАТО – для забезпечення безпеки зернових поставок Чорним морем, що дорівнює забезпеченню продовольчої безпеки світу.

"Дивно, що міжнародні води Чорного моря всі, за винятком України, практично покірно віддали російському агресору. Втім, рашисти також розуміють, що ресурс терпіння навіть у тих, хто до них відносно лояльний, – не безмежний. І, або все відбуватиметься за умовчанням (ми вивозимо зерно, РФ це ковтає), або країна-агресор повернеться до зернової угоди", – прогнозує експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" — США включилися в переговори: як Вашингтон намагається розширити експорт зерна з України.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини