logo_ukra

BTC/USD

68726.11

ETH/USD

2436.04

LTC/USD

66.87

USD/UAH

41.65

EUR/UAH

45.40

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Суспільство Війна з Росією Від чого самоусунулася держава: що потрібно врахувати, перезапускаючи мобілізацію
commentss НОВИНИ Всі новини

Від чого самоусунулася держава: що потрібно врахувати, перезапускаючи мобілізацію

В Україні триває активне обговорення законопроєкту про мобілізацію, коли ситуація вже перезріла, стала кризовою

10 січня 2024, 16:45 comments1231
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Кравцев Сергей

Законопроєкт щодо змін до порядку мобілізації в Україні, військового обліку та проходження військової служби, внесений урядом до парламенту наприкінці 2023 року, цього тижня буде, схоже, нарешті, винесено до зали засідань. Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки доопрацьовував його з 4 січня. І, зважаючи на все, початковий варіант зазнає значних змін. Портал "Коментарі" продовжує обговорювати з експертами перипетії навколо цього резонансного законопроєкту.

Від чого самоусунулася держава: що потрібно врахувати, перезапускаючи мобілізацію

Мобілізація в Україні. Фото: з відкритих джерел

Законопроєкт про мобілізацію фактично збирається заново

Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян вважає, що ситуація з мобілізаційним законопроєктом продемонструвала найгірші риси українського законотворчого процесу.

"По-перше, за вкрай важливий для країни проєкт закону взялися із запізненням. Коли ситуація вже перезріла, стала кризовою. І з погляду потреб мобілізації, і з погляду суспільного ставлення до неї. Стара, неефективна мобілізаційна система, представлена військкомами, які крали людей серед білого дня, катували деяких у ТЦК, породила безліч випадків корупції, зробила свою чорну справу щодо дискредитації процесу мобілізації в очах суспільства. По-друге, ми побачили пропозиції уряду (явно не ним одним сформульовані), які, втім, не давали відповіді на негативні наслідки мобілізації "по-старому", на хронічні проблеми, що гостро проявилися за останній рік і сформували недовіру суспільства до влади та ТЦК, соціальна напруга навколо цієї тематики. Законопроєкт фактично проігнорував усе це. Зате в ньому добре прописали розширення примусових механізмів, дозвіл на що система вимагає у нардепів", – зазначає експерт.

За його словами, це, звісно, викликало серйозне обурення і загалом у суспільстві, і серед парламентаріїв, які не бажають брати на себе відповідальність за такий документ.

"У результаті в Раді законопроєкт фактично збирається заново. Оскільки він не має шансів пройти через парламентське голосування у первісному вигляді", – наголошує Олег Саакян.

На жаль, продовжує він, влада продемонструвала безглуздий підхід до такого важливого, прямо пов'язаного з виживанням української нації та держави, питання.

"Він же стосується десятків мільйонів громадян нашої країни. І тих, хто має повернутися з фронту, і тих, хто має поповнити лави військовослужбовців, та їхні родини, і трудові колективи. Це про демографічні, економічні, соціальні процеси та ланцюжки, – акцентує політолог. – З огляду на те, що це стосувалося практично всіх верств населення, електоральна вага такого законопроєкту – величезна. Однак держава не просто самоусунулася від найважливіших відповідей, від модерації процесу вдосконалення законодавства, але фактично скинула його на суспільство. Ставлячи у процес конкуренції низку верств населення, які мають своє уявлення про справедливість".

Так, пояснює експерт, сім'ї мобілізованих чекають на повернення своїх рідних з фронту (демобілізацію), протиставляються сім'ям тих, хто може бути мобілізований – з усіма супутніми проблемами (без належної підготовки, амуніції, злагодження, без урахування персональних компетенцій тієї чи іншої людини). Йде і протиставлення по лінії військові – цивільні. Одні вимагають демобілізації, закликаючи інших іти на фронт. А ці інші пояснюють, що, якщо їх мобілізувати в тому вигляді, в якому це відбувається, це рівноцільно відправленню на вірну загибель, зазначає Олег Саакян.

"На жаль, але держава займається маніпуляціями, сіє розбрід у суспільстві. Замість того, щоб згладжувати кути, знаходити компроміси, посилювати у всіх почуття справедливості та спільності, розуміння необхідності мобілізації як спільного інтересу. Держава дискредитує цей процес, протиставляючи один одному ті чи інші верстви суспільства, провокуючи додаткові конфлікти", – констатує експерт.

Він припускає, що до зали засідань внесуть більш адекватну версію законопроєкту. Ключовий виклик сьогодні – зняти частину гострих питань, щоб знайти достатню кількість голосів у парламенті щодо його прийняття.

"Інакше його просто не підтримають, – застерігає Олег Саакян. — І з водою вихлюпнеться дитя, а процес мобілізації продовжиться в тому ганебному режимі, як зараз. Без нарощування масштабів, зі стагнацією та подальшими негативними наслідками для боєздатності наших збройних сил. І техніка, і люди, і забезпечення, яке потрібне армії – це потрібно не лише їй. Це потрібно нам усім, якщо ми хочемо вижити як нація та держава".

Крім війни на фронті, нам необхідно забезпечувати функціонування економіки

Економічний та політичний експерт Борис Кушнірук міркує так:

"Законопроєкт поки що не прийнятий навіть у першому читанні. І сказати, що ми отримаємо в результаті поки що складно. Але для мене очевидно, що окрім питання безпеки та виконання громадянами України (йдеться про чоловіків призовного віку) свого конституційного обов'язку щодо захисту держави, є й питання логіки, економічної раціональності. Зрозуміло, що призвати можна 8-10 млн. чоловіків. Але нам стільки й не потрібно. Що необхідно – це механізм, який зробить процес мобілізації передбачуваним, а не хаотичним, як зараз. Щоб він обходився без негативів, які ми спостерігаємо сьогодні (висмикування людей посеред вулиці тощо), що лише дискредитує державу".

Важливо розуміти, продовжує експерт, що, крім війни на фронті, нам необхідно забезпечувати функціонування економіки.

"І, якщо ви, наприклад, висмикуєте людину, яка є власником бізнесу, де зайняті від 10 до 100 осіб, то ви фактично зупиняєте це підприємство. Люди залишаються без роботи, держава – без надходжень до бюджету. Те саме, якщо ви забираєте з того чи іншого підприємства ключових співробітників, важливих для стабільного робочого процесу. Так, згідно з Конституцією, їх можна мобілізувати. Але не з погляду економічної доцільності. І тому нам потрібна прозора, зрозуміла процедура "бронювання". Хтось назвав це відкупом, але насправді процедура броні існує і зараз. Просто вона перетворилася на дуже корупційну систему. А нам важливі зрозумілі правила, економічно обґрунтовані", – наголошує Борис Кушнірук.

Він вважає, що підприємець, який забезпечує місцями щонайменше десять осіб, повинен мати можливість заплатити за "броню" певну суму. Істотну. Декілька сотень тисяч грн. І робити щомісячні платежі (десятки тисяч грн). Те саме стосується провідних фахівців.

"Це не податки. А цільові платежі до держбюджету, які мають йти виключно на ЗСУ. Все має бути максимально прозорим, – пояснює експерт. – Якщо цього немає – починає процвітати корупція, зокрема щодо "броні" тих, хто не повинен її отримувати. А хапати всіх, хто потрапить під руку – це погана історія для нашої країни. У всіх вимірах: економічному, морально-психологічному тощо".

Читайте також на порталі "Коментарі" – із законопроєктом про мобілізацію ми вже запізнилися: що сталося і чому йде затягування процесу.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Теги:

Новини

Всі новини