У той час, як представники Білого дому продовжують робити тривожні заяви про зниження підтримки України через те, що Конгрес не розглядає відповідний запит, генсек НАТО Єнс Столтенберг акцентує: Україна потребує ще більшої допомоги з боку союзників. Тим часом росіяни посилили атакуючі дії, особливо в районі Авдіївки. А керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який зараз перебуває в США, заявляє, що 2024-й стане переломним і вирішальним моментом у війні Росії проти України. Експерти розповіли виданню "Коментарі", що зараз відбувається довкола російсько-української війни – і як ситуація може розвиватися далі.
Війна в Україні. Фото: Міноборони України
Фінальний план будуватиметься на базі української "формули миру"
Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов вважає, що найближчий місяць – час для створення нового спільного плану дій для України та її союзників щодо протидії російській агресії.
"Про підготовку оновленої стратегії та розробку "плану "Б" звучать обережні заяви як від українського керівництва, так і від західних політиків. Проводиться аналіз підсумків 2023 року, коли наземні наступальні операції ЗСУ не досягли того результату, на який багато хто сподівався. Причин тому кілька, але в будь-якому разі окупаційні війська встигли побудувати серйозну багаторівневу систему оборонних укріплень, і це братиметься до уваги при подальшому плануванні", – упевнений експерт.
Тема війни в Україні, продовжує він, точно обговорюватиметься на запланованій на 15 листопада зустрічі президента США Джо Байдена та китайського лідера Сі Цзіньпіна в Сан-Франциско, разом з низкою інших глобальних проблем – торговельними протиріччями між США та Китаєм, глобальними структурами безпеки, ситуацією в Ізраїлі.
"Навряд чи буде зроблено публічні заяви з усіх питань одразу за підсумками зустрічі. Але по діях сторін можна буде оцінити досягнуті домовленості, – зазначає Ігор Попов. – Дуже важливим у контексті цієї зустрічі є візит глави Офісу президента Андрія Єрмака до
Вашингтона.
Позиція України обговорюється напередодні зустрічі лідерів США та Китаю, і до директив Байдена будуть включені моменти, погоджені з українською стороною. Останні дні пройшли в активних консультаціях нашої делегації з держсекретарем Ентоні Блінкеним, радником з нацбезпеки Джейком Салліваном". На думку експерта, продовження американської фінансової та військової підтримки для України безпосередньо залежить від підсумків глобальних домовленостей та від розробки плану "Б".
Українська делегація, наголошує Ігор Попов, обговорює також плани відновлення нашої країни, економічні проекти. Для американської сторони важливо вкотре почути про прозорі механізми використання та контролю фінансової допомоги, пояснює він.
"Нова стратегія протидії Росії вплине також і на виділення європейської допомоги, рішення щодо якої поки що затягується. Фінансова підтримка від союзників закладена в український держбюджет на 2024, тому до кінця року ми очікуємо на підтвердження щодо довгострокових угод", – зазначає експерт.
Він вважає, що деталі нової стратегії навряд чи будуть публічними. І прогнозує, що ситуація в Україні буде пов'язана із глобальними безпековими рішеннями.
"Напевно, будуть посилені дипломатичні канали комунікації, із залученням Китаю, Туреччини та міжнародних організацій. Для досягнення військового паритету Україна очікує не лише на отримання бойової авіації, а й інших видів озброєння, зокрема, далекобійних ракет. Ситуація на фронті дуже складна, і своєчасне постачання озброєння та боєприпасів є необхідними, – наголошує Ігор Попов. – Стратегічні плани готуються без розрахунків на малоймовірних "чорних лебедів", тож фінальний план будуватиметься на базі української "формули миру". Але разом з цим обговорюються й пропозиції екс-генсека НАТО Андерса Расмуссена (прийняти Україну до Альянсу, незважаючи на
тимчасово окуповані території),
а також враховуються фактори внутрішньої політики у наших країнах-союзниках". Путін продовжує вичікувати
Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький поділився таким коментарем:
"Як охарактеризував головком ЗСУ Валерій Залужний, відбувається перехід війни у
позиційну.
З усіма наслідками у вигляді війни на виснаження. Захід, схоже, чекаючи (незрозуміло з якої причини, враховуючи недостатнє військово-технічне забезпечення) успішнішого контрнаступу ЗСУ, відкладав рішення, необхідні для позиційної боротьби. Тепер уже голосно обговорюється, як запустити західний ВПК, які пріоритетні напрямки. Німеччина збільшує вдвічі (з 4 до 8 млрд євро) допомогу на військові потреби України. Європа, яка обіцяла мільйон снарядів до березня 2024 року, не справляється. Дай Боже, до того періоду ми отримаємо половину обіцяного". Ну, а Путін продовжує вичікувати, зазначає експерт. На його думку, вже зрозуміло, що мобілізацію диктатор не проводитиме. Як мінімум, до виборів, намічених на березень наступного року.
"Втім, потім теж – не факт. Хіба що він вирішить піти далі в Україні. Що теж – тупикова для Росії позиція. Але вже зрозуміло, що Кремль робить ставку на повернення до Білого дому Трампа. І якоїсь угоди потім, яка задовольнить і нову американську адміністрацію, і путінський режим", – пояснює Олексій Голобуцький.
Не можна виключати, продовжує він, що відбудуться серйозні зрушення у ракурсі переговорів між Києвом та Москвою. Останнім часом ця тема (з виходом на такі переговори у 2024 році) обговорюється все частіше.
Читайте також на порталі "Коментарі" – із чим пов'язана подальша допомога Заходу: заручником чого стала Україна.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.