Росія посилює свої інформаційно-психологічні спецоперації як на території України, так і в інформаційному просторі західних країн
Майже 21 місяць продовжується широкомасштабна російська агресія проти України. На даний момент окупаційна армія зосередила зусилля на Куп'янському напрямку, а також продовжує активні дії в районах Авдіївки та Бахмута на Донеччині. Росія наполегливо хитає тему переговорів, а Україна – тему зміцнення своєї обороноздатності, чому сприяють зустрічі у форматі "Рамштайн", 17-та з яких відбулася 22 листопада. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" ситуацію на полі бою та на зовнішній арені.
РФ прагне продемонструвати наявність хоча б обмежених успіхів
Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов зазначає, що активні бойові дії будуть, ймовірно, продовжуватись і в зимовий період.
"Збройні сили України розвивають оперативні успіхи на лівому березі Дніпра у
Херсонській області. Російська армія проводить наступальні операції в районі Авдіївки та на деяких інших напрямках. Російська Федерація прагне продемонструвати наявність хоча б обмежених успіхів, щоб цей аргумент висувати під час закритих переговорів про можливе перемир'я", – пояснює експерт.
За його словами, ще одним елементом політичного тиску можуть стати масові обстріли української енергетичної інфраструктури.
"Україна готується до цієї загрози, і на останньому засіданні у форматі "Рамштайн" було оголошено про формування коаліції
протиповітряної оборони. Посилення щільності української інтегрованої ППО є пріоритетом для роботи із союзниками", – наголошує Ігор Попов.
Росія, продовжує він, посилює свої інформаційно-психологічні спецоперації, як на території України, так і в інформаційному просторі західних країн. Одна з цілей цих ІПСО – просування в українському суспільстві конфліктних тем, загострення внутрішніх протиріч, підрив бойового духу та згуртованості суспільства, пояснює експерт. Для аудиторії у західних країнах просуваються меседжі про необхідність припинити підтримку України та шукати компроміс із Росією.
"У цих умовах особливо важливим стає створення системи довгострокової підтримки української безпеки, – упевнений Ігор Попов. – Основні положення цієї системи було сформульовано у Київському договорі безпеки, підготовленому групою Єрмака-Расмуссена рік тому. Потім ці компоненти були включені в декларацію G7, підписану у Вільнюсі. Це довгострокові гарантії постачання зброї, інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс, отримання розвідданих, навчання військовослужбовців ЗСУ на європейських полігонах. Наразі ці завдання закладаються у двосторонні договори про гарантії безпеки. Зокрема, днями "Блумберг" дав інформацію про просування у підготовці такого договору між Україною та Європейським Союзом. Наявність довгострокових договорів дозволить закладати допомогу Україні до бюджетів та стратегічних планів країн-союзників".
Експерт наголошує, що до кінця року ми очікуємо на рішення американського Конгресу про надання фінансової допомоги Україні, а також рішення Європейської Ради про початок переговорів про членство з Україною. Хоча переговори та політичні дискусії ще тривають, і вони відбуваються в досить важких умовах, уточнює Ігор Попов.
"Ситуація на полі бою залишатиметься визначальним чинником в ухваленні політичних рішень, – вважає він. – Однак і розвиток подій в інших регіонах світу також впливає на війну в Україні. На початку наступного року на Тайвані відбудуться президентські та парламентські вибори – і їхнє проведення може стати приводом для військової ескалації у регіоні. У Секторі Газа сторони вийшли на тимчасову угоду про
припинення вогню, але війна не закінчена, а посилення бойових дій також може впливати на політичні рішення у світових столицях".
Взяти Авдіївку для Кремля вже – питання принципу
Політолог, доброволець ЗСУ Кирило Сазонов акцентує, що нині відбуваються жорсткі протистояння на Авдіївському, Бахмутському та Куп'янському напрямках. Там Росія, підкреслює він, напирає щосили.
"Взяти
Авдіївку для Кремля вже питання принципу. Політичне питання. Як свого часу з Бахмутом. Занадто багато російська пропаганда тріскотіла про це. І тепер – кров із носа – потрібно демонструвати результат. Особливо під президентські вибори (вони ж – чергові вибори Путіна), намічені на березень-2024", – пояснює експерт.
Паралельно з цим, продовжує він, РФ на дипломатичному рівні все частіше наполягає на переговорах. І той самий Путін 22 листопада під час онлайн-саміту "Великої двадцятки" запевняв, що Росія до них чи не завжди готова.
"Зараз Москва намагається натиснути на Київ. Прямих важелів впливу тут немає. А тому тиск чиниться через Захід, – зазначає Кирило Сазонов. – Кремль кинув величезні кошти на інформаційну кампанію, на підкуп низки журналістів, блогерів, політиків, чиновників, щоб ті просували такі тези – "війна стала позиційною, може тривати нескінченно", "Україна не має шансів у наступі", "потрібно домовлятися і зупиняти кровопролиття та витрачання грошей на цю війну західних платників податків". А щоб підкріпити ці тези, Путіну потрібно продемонструвати деякі успіхи російської армії. І захоплення Авдіївки як такий "успіх", незважаючи на ціну, виглядає, на думку Кремля, цілком відповідним варіантом".
Водночас, розповідає експерт, окупанти зосередили дуже велике угруповання на Куп'янському напрямку.
"Планувався великий наступ на Харківщині, судячи з зібраних там військ (близько 70 тисяч). Але росіяни стикаються там із дуже жорсткими нашими 41-ю бригадою, 57-ю. І особливо похвалитися там нічим не можуть. Але лізуть дуже активно", – наголошує Кирило Сазонов.
Він нагадує, що противник має провали на Херсонщині – на лівому березі Дніпра. Там наші морпіхи дають добрий результат. Відсувають супротивника.
"Швидше за все, взимку саме ті ділянки фронту, які я перерахував (плюс Запорізька область), залишатимуться найбільш гарячими, – прогнозує експерт. – А після появи у нас сучасної авіації (славнозвісні F-16), більше артилерії, далекобійних ракет, більше снарядів та мін, вже навесні Україна може неприємно здивувати агресора".
Вибори в Європі, у США дадуть відповідь – яким буде кінець війни
Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун розмірковує так:
"Якщо аналізувати загальнодоступну інформацію щодо фронту, Україна не припиняє спроб продовжувати наступ на низці ділянок. Проводяться контратаки на Бахмутському напрямку, точаться активні дії на півдні. Дедалі більше новин про наші успіхи на
лівобережжі Херсонщини. І це укладається у концепцію, яку раніше озвучив президент. А саме – наше завдання на осінньо-зимовий період не дати росіянам закріпитись та відпочити. Нам слід демонструвати можливість завдавати окупантам шкоди навіть в умовах відносного затишшя, традиційного для холодної пори року".
Щодо дипломатичних фронтів, тут ситуація не менш складна, ніж на військових, зазначає експерт. За його словами, ми заходимо у період внутрішньоєвропейської (і не лише європейської) кризи. Політична невизначеність багатьох держав викликає зрозуміле занепокоєння України.
"Вибори у Словаччині, а тепер і у Нідерландах демонструють перемогу ультраправих популістичних сил. До влади приходять фактично антиєвропейські політики, які можуть серйозно ускладнити життя Україні та ЄС, – пояснює Максим Джигун. - Складна ситуація і в
США. Опитування показують, що Байден програє Трампу практично у всіх ключових штатах. Чинний президент має величезний рівень недовіри в
суспільстві, в тому числі через свій вік (20 листопада виповнився 81 рік). І це все ускладнює для нас ситуацію. Незрозуміло, що станеться, якщо до влади прийдуть республіканці на чолі із Трампом".
Вибори в Європі, США, багато в чому дадуть відповідь – яким буде кінець російсько-української війни. І поки що виходить так, що є серйозні загрози для України, наголошує політолог.
"Але є чимало позитивних моментів, – звертає увагу експерт. – Українські льотчики продовжують навчання на F-16, а можливо не лише на них. Німеччина, незважаючи на політичні та економічні труднощі, заявила про подвоєння (до 8 млрд євро) військової допомоги
нашій країні. Але Україна відчуває складнощі з міжнародною підтримкою. Тому зараз ми активізували виробництво власних озброєнь, включаючи ракети та дрони. Щоб у умовах серйозного обмеження зовнішньої підтримки, могли самі забезпечити себе всім необхідним".
Читайте також на порталі "Коментарі" - як змінилася російсько-українська війна: на що зараз роблять ставки Київ та Москва.