Під штурми росіянами позицій ЗСУ на низці напрямків, а також приємні новини про знищення відразу трьох російських бойових літаків Су-34, під похмурі прогнози щодо нашої війни з боку Заходу, але нашу віру в краще Україна прощається з передостаннім тижнем року. А портал "Коментарі" традиційно підбиває підсумки тижня разом з експертами.
Прес-конференція Володимира Зеленського Фото: із відкритих джерел
Прес-конференція Зеленського стала ключовою подією тижня
Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала головною подією тижня називає прес-конференцію президента України, яка відбулася 19 грудня.
"Вона задумувалася як підсумкова за рік, хоч, по суті, такою не вийшла. Але саме цей захід став знаковим на тижні. А зовсім не завершення роботи цього року тієї самої
Верховної Ради.
До речі, про парламент Зеленський під час своєї прес-конференції говорив досить специфічно. Визнаючи, що нинішній склад ВР далекий від досконалості, але міняти його під час воєнного стану не можна. Ця сама Рада 21 грудня легалізувала медичний канабіс, але рішення вже заблоковане "Батьківщиною", а навіть після розблокування та підписання президентом набуде чинності лише через півроку", – зазначає експерт.
Ще однією яскравою подією тижня він вважає інтерв'ю міністра оборони України Рустема Умерова німецьким виданням Welt і Bild, де йшлося, зокрема, про необхідність призивати до армії військовозобов'язаних українців, які живуть за кордоном.
"Втім, міністр юстиції Німеччини Марко Бушман практично відразу після виходу цього інтерв'ю дав зрозуміти, що німецька влада нікого не змушуватиме
повертатися і воювати в Україні.
Триває дискусія навколо електронних повісток тощо. Причому з боку представників української влади, партії влади, звучать найчастіше суперечливі чи просто не потрібні, небезпечні заяви, що межують із розголошенням держтаємниці. Як від того ж Зеленського, який заявив під час прес-конференції, що Генштаб попросив додатково мобілізувати 450-500 тисяч українців. Тема мобілізації явно перегріта. І вже використовується за кордоном проти України, – наголошує Віталій Бала. – Адже, судячи з меседжів нашої влади, у нас все менше охочих захищати країну. А такі заяви точно шкодять нашій країні, народ якої майже два роки мужньо відбиває російську навалу". Нині головний суспільний запит – подолання протиріч між президентом та головкомом
Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак наголошує, що багато чого на минулому тижні зробило ще більш очевидним, що Україна потребує великої та серйозної внутрішньої розмови про те, до чого нам потрібно готуватися у 2024-му – черговому новому році російсько-української війни.
"І зараз головний суспільний запит – подолання протиріч між президентом та головкомом, адекватна та твереза оцінка наших ресурсних можливостей у війні, стратегія наступного етапу
мобілізації,
утримання союзницької єдності Заходу у питанні допомоги, реальності запрошення до НАТО на літньому Вашингтонському саміті, перспективи згладжування кутів у відносини з орбанівською Угорщиною і так далі", – упевнений експерт. Він зазначає, що прес-конференція президента Зеленського частково мала дати відповіді на деякі питання майбутнього, але дуже багато хто залишився без публічної рефлексії влади.
"Цей варіант суспільного договору воєнного часу між владою та масами, що виник на фоні національної оборони ще минулого року, роз'їдається колективною фрустрацією суспільства, посилюється трансформацією війни у позиційну фазу та електоральними гойдалками у західних країнах, від чого безпосередньо залежить солідарність з Україною", – пояснює Олег Постернак.
Все це, продовжує він, призводить до зростання розмов про більшу ймовірність глобальної війни та виникнення нових осередків конфліктності у світі.
"Зате основні політичні гравці, як старі, так і нові, прицілюються до ймовірної передвиборної боротьби наступного року, розширюють армії інтернет-прихильників, актуалізують конфліктні дискусії в суспільстві з різних питань –
закордонні ухилянти,
легалізація медичного каннабісу, так звані "уряди національної єдності" і тому подібне. Ми повернулися до класичної української політики до повномасштабного вторгнення. Тут важко однозначно сказати добре це чи погано. Але помітно, що попередня стратегія Офісу президента у керівництві комунікативними процесами у суспільстві зазнає невдачі", – констатує експерт. Читайте також на порталі "Коментарі" — чи справді 2023-й став роком нездійснених надій: які очікування від 2024-го.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.