Збільшилась кількість країн, з якими Україна підписує двосторонні угоди щодо безпеки
Перемоги та поразки змішалися для України цього тижня в єдиний клубок, який розплутувати буде непросто, але – необхідно. Через зниження підтримки, снарядного голоду та нескінченних російських штурмів нам довелося залишити Авдіївку. Але це було правильне рішення, яке дозволило зберегти життя безлічі українських воїнів. На Мюнхенській конференції з безпеки президент України Володимир Зеленський виступив із яскравою промовою, ми також маємо нові договори про співпрацю у сфері безпеки – з Німеччиною та Францією. Але ситуація на фронті залишається вкрай складною, а обіцяна допомога потрібна нам була ще вчора.
Цього тижня відбулася ціла серія знакових подій для України
Політолог, політексперт, кандидат політичних наук Денис Гороховський розмірковує так:
"Тиждень був вкрай насиченим. Починаючи від скандальної ситуації з голосуванням у США щодо виділення допомоги Україні, коли Палата представників пішла на канікули,
не проголосувавши за законопроєкт про фінансову допомогу Україні, який раніше підтримав
Сенат. До речі, президент США Джо Байден публічно заявив, що наслідком цього став брак боєприпасів, який змусив українську армію
відступити з Авдіївки".
Водночас, продовжує експерт, не менш знаковою подією стала смерть російського опозиціонера Олексія Навального у в'язниці.
"Навряд чи це матиме для Путіна якісь значні наслідки, а хвиля засудження пройде вже наступного тижня. Але в ці дні у багатьох країнах Європи саме смерть Навального була майже темою №1, – зазначає Денис Гороховський. – Знову ж таки, той же Байден, публічно звинуватив Путіна у
вбивстві опозиціонера".
Важливим, на думку політолога, стало те, що Зеленський відвідав Німеччину та Францію.
"Ведеться робота щодо збільшення кількості країн, з якими Україна підпише двосторонні угоди про безпеку. За певних умов ці угоди можуть стати аналогом у п'ятій статті Договору НАТО без участі нашої країни в Альянсі. Тим більше, що поки що Україну в Альянс запрошувати
не планують. А найімовірніший кандидат від республіканців у президенти США Дональд Трамп через своїх радників зазначив, що взагалі
планує у разі перемоги на виборах позбавити членів-країн НАТО, які не вносять 2% власного ВВП до бюджету Альянсу, захисту у разі нападу з боку РФ", - нагадує експерт.
Є, зазначає він, добрі новини і всередині країни. Про це не часто згадують, але через підрив росіян Каховської ГЕС значна кількість українських громад залишилася без питної води. І досі це питання забезпечується завдяки підвезенню, наголошує Денис Гороховський.
"Однією з найбільш постраждалих у цьому плані є прифронтовий Криворізький район Дніпропетровської області. Цього тижня у цих районах вже запрацювали 20 мобільних модулів очищення води. За словами заступниці голови еко-комітету ВР Олени Криворучкіної, за ініціативою якої і були придбані ці модулі, кожен з них щогодини може очищати до 5 кубометрів питної води, що значно спростить життя мешканцям цих громад, – зазначає експерт. - Також є хороша новина для шанувальників футболу, УПЛ дозволила повернути глядачів на матчі
української прем'єр-ліги. В обмеженій кількості для кожного стадіону це буде окрема цифра, яка погоджуватиметься з місцевими військовими адміністраціями. Але це повернення маленької частки мирного життя, якого багатьом не вистачало".
Ми отримали вкрай важливі договори, яких Україна раніше ніколи не мала
Політолог, партнер міжнародної комунікаційної агенції Good Politics Максим Джигун наголошує, що тиждень був активний у сенсі важливих переговорів.
Він нагадує, що відбулися засідання Ради Україна-НАТО, відбулося 19-те засідання формату "Рамштайн", а також Мюнхенська конференція з питань безпеки.
"Крім того, мало місце підписання безпекових угод між Україною, Німеччиною та Францією. Все це – найважливіші для нас
міжнародні події, які, незважаючи на дуже складну обстановку на фронті, дають нам позитивні сигнали. Схоже, все не так погано. Західні суспільства залишаються пліч-о-пліч з Україною в цей скрутний час, – пояснює Максим Джигун. – Поки що немає особливих деталей щодо укладених безпекових угод. Але щось мені підказує, що це буде щось подібне до тих, що ми в січні
уклали з Великобританією".
Йдеться, пояснює експерт, про довгострокову підтримку за ключовими сферами, що дозволить посилити нашу обороноздатність. Це і пакети допомоги, і спільне виробництво зброї та боєприпасів, і консультації та підтримка у разі повторної агресії РФ (після завершення цієї війни).
"Тобто – ми отримали вкрай важливі договори, яких Україна раніше ніколи не мала. Це точно не аналог непотрібного Будапештського меморандуму, а принципово новий рівень співпраці з міжнародним співтовариством, – упевнений Максим Джигун. – Вже зрозуміло, що російсько-українська війна – тривала. Тому ми отримуємо і домовленості також – у довгу. Легко точно не буде, але завдяки таким угодам не буде й так критично, як у перші тижні російського широкомасштабного вторгнення".
Відбувається спроба компенсації нестачі допомоги з боку США
Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін вважає, що тиждень пройшов під знаком низки очікувань. У тому числі в ракурсі того – якою буде стратегія нового головкому – Сирського.
"І ми побачили, що влада має намір модифікувати цю стратегію. Сам Сирський говорив про це в інтерв'ю ZDF, наголошуючи, що Україна готова активніше використовувати технологізацію, йти в оборону заради збереження життів
своїх військовослужбовців. Фактично ми побачили це з історією навколо Авдіївки. А саме – виведення звідти
наших сил та засобів на нові захисні рубежі. Напевно, у внутрішній політиці це було одне і головне очікування – і головні теми", – зазначає політолог.
У зовнішній політиці, продовжує він, очікування концентрувалися довкола того, чи отримає Україна (а якщо отримає – коли і в якому обсязі) військову та фінансову допомогу від США.
"Цього тижня було позитивне для нас рішення Сенату. Але, на жаль, Палата представників цей процес блокує. Питання не вирішене й досі. І те, що нижня палата демонстративно пішла на канікули до 28 лютого – неприємний сигнал. Схоже, що все переноситься на березень. А нам зараз кожен день дорогий. І важке для нас становище на фронті, про що, до речі, немало
говорилося на Мюнхенській конференції, є наслідком того, що ми не побачили поки що відповідного американського рішення", – наголошує Олексій Якубін.
Водночас, наголошує він, відбувається спроба компенсації нестачі допомоги з боку США – представників європейської частини НАТО. У тому числі шляхом підписання політичних угод про співпрацю у сфері безпеки між Україною та Німеччиною з Францією.
"І вся Мюнхенська конференція пройшла під знаком того, що Київ демонстрував – без західної підтримки Україні буде вкрай важко. І наш відхід з Авдіївки це
підтверджує. А у разі падіння України – труднощі повною мірою відчує на собі сам Захід. Не виключено, що частина західних еліт схиляється до зміни стратегії підтримки України. Там зараз триває переосмислення можливостей Росії. Іде усвідомлення, що зараз програють усі", – констатує політолог.
Читайте також на порталі "Коментарі" - про що говорять заяви Зеленського на Мюнхенській безпековій конференції: чи будуть наслідки.