Україна цього тижня попрощалася із січнем і зробила крок в лютий. Лютий у всіх сенсах місяць, коли нам обіцяють посилення бойових дій і навіть новий широкомасштабний російський наступ. Спеціально для видання "Коментарі" експерти проаналізували найважливіші події минулого тижня для України, а також їх можливий вплив на майбутнє нашої країни.
Україна-ЄС. Фото: з відкритих джерел
Аж надто співпало оголошення про постачання нам все більш серйозної військової допомоги – і початок рухів усередині України в кадровому сенсі
Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко зазначає, що цього тижня ми побачили два гучні продовження, можливо, взаємопов'язані історії.
"Антикорупційний наступ, а також масована військова допомога з боку Заходу – це те, що фактично почалося ще минулого тижня. Поки не знаємо, наскільки те, що відбувається в Україні, – це реальна боротьба з корупцією. Але пішли численні звільнення, обшуки, зокрема
публічні.
Останнє, з моєї точки зору, некоректне. Коли людина, яка навіть не підозрюється в чомусь, опиняється на фото правоохоронців. Обшуки відбуваються не лише у чиновників, їх багато, є навіть арешти. І це продовження того, що ми бачили раніше. І я маю велику підозру, що оголошення про постачання Україні нових видів озброєння (продовжується танкова епопея, маємо далекобійні ракети в черговому пакеті допомоги від США) не просто так співпало в часі з оголошенням підозр, обшуками та відставками всередині України", – акцентує експерт .
Він нагадує, що у січні Рамштайн-8 закінчився без рішення про надання нам танків. А потім паралельно один з одним пішли два потоки новин: в Україні розпочалися відставки, зокрема заступника голови Офісу президента – Кирила Тимошенко, пішли кримінальні справи та обшуки. І відразу, як з рогу достатку, пішли повідомлення про постачання танків і так далі. Що, наголошує Андрій Єрьоменко, триває і зараз.
"Погодьтеся, аж надто співпало оголошення про постачання нам все більш серйозної військової допомоги – і початок досить потужних рухів усередині України у кадровому сенсі. Поки не зрозуміло, чи справді це боротьба з корупцією чи битва за "розпил" допомоги, що приходить (у тому числі на відновлення). Але те, що це досить сильні та помітні рухи – факт", – наголошує експерт.
Він також звертає увагу, що на наступному тижні раптово багато уваги привернули два секс-скандали. Так, СБУ викрила керівництво Департаменту міграційної поліції на масштабних схемах кришування проституції у Києві. А також було заарештовано організаторів т.зв. "п'яних вечірок" у Києві ж, які обпоювали дівчат, а потім знущалися з них і принижували, після чого викладали відео в соцмережі.
"Примітно це не самим фактом скандалу, особливо останнього, скільки величезним пластом проблем та питань, які порушилися всередині нашого суспільства. Порушилися теми легалізації чи нелегалізації проституції, межі згоди та не згоди, виникли нові питання до правоохоронців. Спостерігаючи за потужною дискусією, яка захопила цього тижня соцмережі, можна говорити про те, наскільки ці теми важливі для українців", – констатує Андрій Єрьоменко.
У першій половині тижня ЗСУ остаточно заспокоїли рашистів у напрямку Вугледара та Орєхова-Гуляйполя-Каменського
Політичний експерт Богдан Мірошников наголошує, що минулий тиждень пройшов досить важко на фронтах.
"У першій половині тижня ЗСУ остаточно заспокоїли рашистів у напрямку Вугледара та Орєхова-Гуляйполя-Каменського. Але ворог накопичив резерви у напрямі Лимана та Куп'янська. Серйозні бої там не припинялися з осені, але зараз противник хоче вирішити свої проблеми у цих районах. Нині ми там в обороні, як і в районі Бахмуту. Але періодично контратакуємо", – розповідає експерт.
За його словами, окупантам вдалося трохи відкинути від Івановського, що трохи покращило наші позиції біля траси Т0504 (Костянтинівка-Бахмут), яка є зараз у логістичному сенсі "дорогою життя", даючи можливість забезпечувати наших воїнів необхідними ресурсами.
"Наступний тиждень проходитиме в пекельних боях, – прогнозує Богдан Мірошников. – Причому не лише на півночі Донеччини. Видно накопичення нових резервів у напрямку Вугледара та Запоріжжя. Тому там слід скоро чекати на нову активізацію".
ЄС та Україна зможуть перейти до переговорів про членство не раніше осені 2023 року
На думку політичного аналітика Павла Нусса, однією з найважливіших подій тижня був саміт Україна-ЄС.
"Фактично Україна провалила виконання семи передумов для початку переговорів про вступ в ЄС. Коли в червні 2022-го наша країна набувала статусу кандидата в члени Євросоюзу, президент Єврокомісії Урсула ван дер Ляєн назвала ці самі пункти (включаючи судову реформу, посилення боротьби з корупцією і так далі), виконання яких Єврокомісія мала намір оцінити через півріччя, перед тим, як ЄС та Україна зможуть перейти до переговорів про членство. Але тепер йдеться вже про початок переговорів лише восени 2023 року. Що може означати незадовільний висновок європейців щодо виконання домашнього завдання українською владою", – зазначає аналітик.
Незважаючи на це, зазначає він, президент Зеленський намагається перетиснути ЄС політично, майже вимагаючи прийняти Україну в Євросоюз протягом наступних двох років.
"У свою чергу, голова Європейського комітету Бундестагу – Антон Гофрайтер – обережніше висловився про вступ України до ЄС, вважаючи ймовірними термінами наступні 5-6 років", – наголошує Павло Нусс.
Читайте також на порталі "Коментарі" — в ISW розповіли, як Кремль маніпулює війною в Україні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.