Тема українського контрнаступу активно продовжується мусуватись в інформаційному просторі. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) запевняють, що він йде на чотирьох напрямках (Донбас та Запорізька область). Російський диктатор Володимир Путін також запевняє, що ЗСУ пішли вперед. Але традиційно розповідає казки, що "мужні російські солдати" всі атаки відбили. Почали з'являтися дані про втрати як у ЗСУ, так і в окупаційній армії. Що важливо розуміти про те, що відбувається зараз на фронтах і навколо них (в інформаційному просторі)? Як події можуть розвиватись далі? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Війна в Україні. Фото: з відкритих джерел
Форма українського контрнаступу відповідатиме формі Брусилівського прориву
Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов міркує так:
"Важливо розуміти, що внаслідок
підриву Каховської ГЕС лінія фронту значною мірою змінилася. Можна навіть сказати, що вона скоротилася (від Запорізької області до Кінбурнської коси). Затоплені території стали непридатними для наступу. Це досить типовий прийом сторони, що захищається — підривати греблі з метою створення непрохідної місцевості для угруповання противника, що наступає. Що росіяни і зробили напередодні очікуваного наступу української армії. Як я вже зазначав, це кардинально змінило довжину та конфігурацію фронту. Українські військові тепер змушені промацувати фланг фронту у Запорізькій області".
За словами Віктора Савінова, більшість військових фахівців, аналізуючи російсько-українську війну, бачать багато спільного з Першою світовою. При цьому, наголошує він, Україна, на відміну від Британії у битві на Соммі (битва на французькому театрі Першої світової війни армій Британської імперії та Французької республіки проти Німецької імперії; відбулася з 1 липня по 18 листопада 1916 року на обох берегах річки Соммі – прим. ред.) або Німеччини у Верденській битві (відомо також як Верденська м'ясорубка — сукупність бойових дій німецьких і французьких військ під час Першої світової війни на Західному фронті з 21 лютого по 18 грудня 1916 — прим. ред.), не може дозволити собі настільки огульний і зухвалий наступ, як демонстрували Роулінсон (британський військовий діяч) та Гальвіц (німецький генерал). Ми не маємо такого ресурсу.
"Тому найімовірніше, що форма українського контрнаступу відповідатиме формі Брусилівського прориву (фронтова наступальна операція Південно-Західного фронту Російської армії під командуванням генерала Брусилова під час Першої світової війни, проведена 22 травня (4 червня) – 7 (20) вересня 1916 року); в ході її було завдано тяжкої поразки арміям Австро-Угорщини та Німеччини, зайняті Буковина та Південна Галичина; вважається найбільшою битвою Першої світової війни за сумарними втратами (прим. ред.). Коли завдається одночасно кілька ударів. І туди, де можна досягти успіху, перекидаються резерви", – вважає експерт.
Так, зазначає він, діяли і союзники на Західному фронті 1918 року. І це була вершина тактичних та стратегічних дій того періоду, коли вже з'явилися танкові війська.
"Зрозуміло, що сучасний танк на кілька порядків краще, ніж трапецієподібний Mark I (британський важкий танк періоду Першої світової – прим. ред.). Але й протитанкові засоби не стояли на місці. Тому, на думку військових фахівців, загальна оцінка ефективності дій російсько-української війни має приблизно відповідати діям армій часів кінця Першої світової – 1916-1918 рр. На даний момент українська сторона завдає кількох ударів, які слід розцінювати не як спроби прориву фронту, а як розвідку боєм. Для виявлення нової (після підриву Каховської ГЕС) зміни російських військ. І визначення місця для основного удару, який у стратегічному сенсі може дозволити або розрізати угруповання противника, або (у разі двох проривів) оточити його частину", – констатує Віктор Савінов.
Сьогодні є консолідована позиція Заходу допомагати Україні так, щоб ми могли звільнити всі свої території
Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок поділився таким коментарем:
"Прогнозувати ситуацію на фронті, у тому числі у ракурсі українського контрнаступу – справа невдячна. Тим паче, що найвище військове керівництво просить цього не робити. Але, враховуючи загальнодоступну інформацію, зведення, зрозуміло, що відбуваються певні воєнні дії на окремих ділянках фронту. Причому не лише на сході чи в Запорізькій області, а фактично по всій лінії фронту. Це може означати підготовку до наступальних дій".
Зрозуміло, продовжує експерт, що головна мета, яку ми маємо, — звільнення всіх українських територій. Як і те, що контрнаступ — це комплекс дій, до яких можна віднести і рейди в Бєлгородській області, і "бавовну", що почастішала, не тільки на тимчасово окупованих українських територіях, а й у самій РФ. І міжнародний аспект, де періодично оголошуються нові та нові пакети військової допомоги Україні. І підготовка до липневого саміту НАТО у Вільнюсі, де Україна розраховує на певні гарантії безпеки.
"Говорити зараз про прогнози на найближчу перспективу – важко. Але на далеку вони очевидні – є консолідована позиція Заходу допомагати Україні настільки, щоб ми могли звільнити всі свої території та закінчити війну на своїх умовах. Все це – лише питання часу", – упевнений Валерій Клочок.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи справді ЗСУ пішли у контрнаступ – що зараз відбувається на фронті.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.