Закон про мобілізацію викликав резонанс у суспільстві, як до його ухвалення, так і після цього
Чим ближче 18 травня, коли набирають чинності норми нового закону про мобілізацію, тим більше обговорюються ті чи інші його положення, а також нововведення, якими доповнює цю тему уряд (як і припинення надання консульських послуг військовозобов'язаним українцям, які виїхали за кордон). При цьому у багатьох містах під ТЦК вже сформувалися черги військовозобов'язаних, які прийшли оновити персональні дані. А придатними до служби, згідно з новим наказом Міноборони, можуть визнати навіть тих, хто страждає на серйозні захворювання, але зберігає достатню функціональність. Портал "Коментарі" продовжує аналізувати разом із експертами ситуацію з новим законом про мобілізацію та самим даним процесом в Україні.
Заохочення та соцзахист військовослужбовців – ключове у законі про мобілізацію
Експерт з питань сектору оборони та безпеки Олег Старіков міркує так:
"Безперечно, новий закон про мобілізацію був потрібен. Старий не відповідав сучасним реаліям, вимогам до оборони, обліку мобілізаційного ресурсу тощо. Давно час було переходити від паперового обліку до
електронного. Закон викликав такий резонанс у суспільстві, бо його взялися імплементувати, писати люди непрофесійні, призначені до керівництва Міноборони, але не розуміючі, як функціонує ЗСУ тощо. Лише після того, як до написання проекту закону залучили професіоналів, він був прийнятий Верховною Радою чи не
конституційною більшістю".
За словами експерта, старий мобілізаційний закон писався для армії на призив. Зараз ми йдемо до сучасної контрактної армії. Поки що у нас вона змішана, враховуючи війну. Але сучасні збройні сили відповідно до стандартів НАТО саме контрактні.
"Правильним було у воєнний час також прибрати
термін "обмежено придатний". Навіщо в ТЦК, штабах, тилових підрозділах тримати цілком здорових мужиків, які більше користі принесуть на фронті? Їхню роботу цілком можуть виконувати ті, хто реально непридатний до служби через важкі поранення, контузії і так далі. Ті ж жінки цілком зможуть вести електронний облік військовозобов'язаних, складати реєстри, направляти повістки... Те саме стосується медбратів (достатньо буде в тилу медсестер), низки штабістів тощо, – вважає Олег Старіков. – Навіть люди з певними проблемами зі здоров'ям можуть керувати тими самими дронами для забезпечення бойових дій".
Необхідно, на думку експерта, було знижувати вік призову з 27 до 25 років, що, нарешті, зроблено.
"Але паралельно з цим слід би розпочати серйозну роботу з військово-патріотичного виховання молоді, – каже Олег Старіков. – Ми впустили молодь. У школах потрібна початкова військова підготовка, в інститутах – військові кафедри. З акцентом, наголошую, не на національно-патріотичному, а на військово-патріотичному вихованні!".
При цьому, продовжує експерт, слід обмежити призов за віком. Для солдатів – до 40 років, для молодших офіцерів – до 45, для старших офіцерів – до 55, для генералів – до 60. Ті, хто не підпадає під цю категорію, повинні йти в армію виключно добровільно.
"Сам собою солдат може ефективно виконувати свої функції до 40 років, в силу фізичної готовності. Після – вже багато захворювань, які можуть просто вбити через надмірні навантаження", – зазначає Олег Старіков.
Він вітає те, що запровадили нові заохочення, а також соцзахист військовослужбовців.
"Як на мене – це ключовий момент цього закону, – зізнався експерт. – Але додатково обов'язково необхідно ухвалити закони про військову юстицію (яка захищала б права військовослужбовців) та про військового омбудсмена".
Закон про мобілізацію має слабку легітимність у сенсі громадської підтримки
Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала зазначає, що ніхто не знає, як розвиватиметься ситуація після 18 травня. Тим більше, що згідно із законом, після цього є два місяці для оновлення військово-облікових даних.
"А ще у нас попереду інша цікава дата – 20 травня, коли, якби не було воєнного стану, спливав би термін
президентських повноважень Зеленського. І є підозри, що після набуття чинності мобілізаційного закону тема легітимності Зеленського загостриться. У тому числі стараннями опонентів посилення мобілізації", – прогнозує експерт.
За його словами, проблема нового закону про мобілізацію полягає в тому, що він сам по собі має слабку легітимність у сенсі громадської підтримки.
"Сам процес його прийняття, обговорення багато в чому розпочався з "наїзду" представників правлячої партії, політичної верхівки на генерала Залужного, який тоді був головкомом та фігурою №1 з погляду довіри українців (а відповідно і легітимності, громадської підтримки). І, з моєї точки зору, подібним чином розпочався процес делегітимізації майбутнього закону. Президент самоусунувся від цього непопулярного рішення. Його почали перекидати один одному Міноборони, Кабмін загалом,
Верховна Рада. Намагалися навіть "повісити" безпосередньо на військових, хоч це не їхня прерогатива. Враховуючи, що на той час у чинного парламенту також минув термін повноважень, це давало політично козирі в руки опонентам чинної влади, посилення мобілізації. І вони їх активно застосовували, посилюючи негативні наслідки дій керівництва країни", – пояснює Віталій Бала.
Що буде, через 60 днів після 18 травня, коли всі чоловіки віком від 18 до 60 років мають оновити свої військово-облікові дані – передбачити складно, вважає він. Але немає сумнівів, що оновлений мобілізаційний закон був потрібен, нашій армії поповнення – потрібно, ротації – потрібні. Ось тільки те, як він ухвалювався, викликавши негативну реакцію в суспільстві, це, на жаль, знизило його рівень легітимності, констатує Віталій Бала.
Читайте також на порталі "Коментарі" - що відбувається довкола мобілізації: з чим проблеми та як їх вирішити.