Хто вирішив «вмити руки»: що не так з мобілізацією по-новому

Проєкт закону, який передбачає значні зміни у порядку мобілізації в Україні, військовому обліку та проходженні військової служби, серйозно сколихнув суспільство. Внесений урядом він, схоже, став несподіванкою навіть для деяких представників провладної фракції "Слуга народу". Ну, а лідер всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" Юлія Тимошенко (її політсила має 26 місць у парламенті) вже заявила, що не підтримає новий законопроєкт щодо мобілізації у тому вигляді. Портал "Коментарі" продовжує обговорювати з експертами резонансний документ та його можливу подальшу долю.

Мобілізація в Україні. Фото: з відкритих джерел

Запропонований варіант законопроєкту не передбачає відповідей на низку важливих моментів

Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков поділився такою думкою:

За словами експерта, усі чітко усвідомлюють, що такий закон потрібний. Розуміючи й те, що він буде вкрай непопулярним у суспільстві.

Він із жалем зазначає, що законопроєкт написаний у логіці посилення та примусу. І, не створюючи стимулів для мобілізації, робить ставку на нові, жорсткіші, покарання недотримання тих чи інших норм.

Але, наголошує він, запропонований варіант законопроєкту не передбачає відповідей на такі важливі моменти як:

– справедливість мобілізації (щоб вона стосувалася реально всіх, крім низки позицій, щоб діти багатих батьків, тих, хто при владі та їх батьки не виявлялися недоторканними);

– облік не лише фізичного стану, а й здібностей потенційних військовослужбовців (щоб не було у нас 40-річних штурмовиків та обмеженого молодим віком допуску до керування дронами; важливо максимально ефективно використовувати навички кожної конкретної людини, а не тупо виконувати рознарядку);

– екіпірування мобілізованого (хто за це відповідає, наскільки якісно це буде) та обов'язкове проходження ним не формальної, а реальної підготовки.

Замість пряника ключовим інструментом обрано батіг

Політолог, політексперт, кандидат політичних наук Денис Гороховський схильний бачити у цьому законопроєкті більше політичного, ніж військового.

Очевидно, продовжує він, що цей законопроєкт викликав масове невдоволення у населення.

Він наголошує, що за майже два роки повномасштабної війни всі, хто справді хотів іти захищати країну, вже це зробили. І тепер держава змушена працювати з тими, хто не прагне бути мобілізованим. Але замість пряника ключовим інструментом обрано батіг – у вигляді загроз різних поневірянь, обмежень прав і навіть посилення кримінальної відповідальності.

Читайте також на порталі "Коментарі" – чому виник резонанс навколо законопроєкту щодо мобілізації: що найнебезпечніше.