logo_ukra

BTC/USD

68893.33

ETH/USD

2440.13

LTC/USD

66.99

USD/UAH

41.60

EUR/UAH

45.35

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Суспільство Війна з Росією Хто винен у проблемах із мобілізацією в Україні: чи змінить ситуацію новий законопроект
commentss НОВИНИ Всі новини

Хто винен у проблемах із мобілізацією в Україні: чи змінить ситуацію новий законопроект

Ключовою проблемою є те, що фактично немає мотивації для того, щоб цивільні хотіли йти у збройні сили

4 квітня 2024, 17:14 comments5637
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Кравцев Сергей

Тема мобілізації продовжує залишатися топовою в Україні. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук запевняє, що є потенціал розглянути у другому читанні відповідний законопроект на найближчому засіданні парламенту. А президент Володимир Зеленський підписав, нарешті, законопроект (прийнятий парламентом ще 30 травня 2023-го), згідно з яким мобілізаційний вік в Україні зменшили з 27 до 25 років, а також надав статус закону документу, який скасовує категорію здоров'я "обмежено придатний" для призову на військову службу. Експерти розповіли порталу "Коментарі", що означає затягування процесу прийняття таких важливих для країни рішень, а також що ми отримаємо в результаті.

Хто винен у проблемах із мобілізацією в Україні: чи змінить ситуацію новий законопроект

Мобілізація в Україні. Фото: з відкритих джерел

Держава має дбати про військових

Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала розмірковує так:

"Ми которий місяць говоримо про цей законопроект, шукаємо логіку у діях влади. І це питання, як на мене, викликає лише негативні емоції. Причому не лише усередині України. Нашу недомобілізацію обговорює весь світ. Той-таки екс-міністр оборони Британії Бен Уоллес ще на початку жовтня минулого року звертав увагу на те, що середній вік українських солдатів на фронті – 40 років. І наголосив на необхідності призивати більше молодих людей. А в березні цього року під час візиту до Києва американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем зазначав, що офіційний Вашингтон очікує на ухвалення нового закону про мобілізацію в Україні. І так далі".

Насправді, зазначає експерт, не особливо зрозуміло, що змінить ухвалення законопроекту, звідки забирається багато важливих речей, і де не прописано багато не менш важливих. Адже досі у нас, наголошує він, фактично немає мотивації для того, щоб цивільні хотіли йти у збройні сили. Натомість демотиваторів (у тому числі в ракурсі невиконання державою обіцянки перед військовослужбовцями та членами їхніх сімей) – хоч греблю гати!

"Нагадаю, що 2022-го не потрібно було ні за ким бігати, щоб мобілізувати. Люди йшли до ЗСУ добровільно. І навіть зараз окремі бригади створили рекрутингові інформаційні центри, які демонструють добрий результат. Українці самі записуються на певні позиції. Розуміють, куди йдуть – і що зрештою отримають. Тобто, перш за все, слід навести лад у самій системі. Щоб люди мали мотивацію, щоб мобілізація була справедливим процесом. На мій погляд, генерал Бен Ходжес, який був головнокомандувачем армії США, абсолютно правильно називає провал мобілізації наслідком неспроможності наших уряду і парламенту. Та й президента теж, який лише днями підписав закон про зниження призовного віку, ухвалений Радою ще десять місяців тому, – наголошує Віталій Бала. – А давайте згадаємо, якою гостро негативною була реакція на спроби протягнути норму закону про можливість відкуплятися від мобілізації. Навіщо взагалі було подібні ідеї вкидати в інформаційний простір?!".

На думку експерта, вся ситуація навколо мобілізації і відповідного законопроекту – це про некомпетентність влади, про спроби наздогнати потяг, що йде. Все робиться з величезним запізненням, тому навряд чи дасть ефективний результат.

"Акцентую – держава має дбати про військових. Постійно. Призваних в ряди ЗСУ – належним чином навчити та екіпірувати. Поранених та демобілізованих – належним чином лікувати, опікуватися тощо. Навіть опитування демонструють, що чоловіків призовного віку відштовхують від мобілізації не лише очевидні страх смерті або бути покаліченим, а й – невизначеність термінів служби, недостатнє матеріальне забезпечення, відсутність належного навчання. Що робить держава, щоб розвіяти ці страхи, щоб чоловіки знали, що у разі їхньої загибелі – сім'ї отримають забезпечення? Не те, щоб нічого, але – дуже мало", – зазначає Віталій Бала.

Він вважає позитивним кроком, що запровадили електронний кабінет військовослужбовця.

"Але ж можна зробити все простіше, – каже експерт. – Наприклад, ухвалили б закон (указ, підзаконний акт), що до такого терміну усі чоловіки України від 18 до 60 років мають відвідати ТЦК (колишні військкомати) з метою уточнення їхніх даних. Якщо не з'явилися – починати ті самі вручення повісток, які розпочали 2023-го, без відповідних повноважень. Або вводити якісь штрафи, обмеження тощо. Але в нас чомусь усе роблять незрозумілим чином. Або не роблять взагалі".

Уся інтрига – що буде у фінальному тексті

Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян припускає, що законопроект про мобілізацію буде винесено на голосування до Ради.

Вже, нагадує він, пройшли у профільному Комітеті всі більше 4 тисяч правок. І зараз основне завдання – забезпечити достатню кількість голосів під парламентським куполом для ухвалення у другому читанні та загалом. Що зробити непросто.

"Адже розгляд резонансного законопроекту співпав у часі із серйозними процесами деструкції всередині правлячої монобільшості та загалом команди влади. Відповідно, для ухвалення мобілізаційного документа доведеться заручатися підтримкою інших політичних сил ВР. У результаті можемо побачити вихолощений варіант, який навряд чи стане проривним, що кардинально змінює реальність. Отже, зараз вся інтрига – що буде у фінальному тексті", – вважає політолог.

Показовим він називає той факт, що раніше проголосували в окремих законопроектах зниження мобілізаційного віку, а також введення електронного реєстру військовозобов'язаних.

"І це вже імплементується, незалежно від ухвалення/не ухвалення "великого мобілізаційного законопроекту". До речі, і сама мобілізація залежить від нього лише частково. Процес не припинявся з початку широкомасштабної російської агресії. І запропоновані нововведення – суто про організаційні моменти, – зазначає Олег Саакян. – На даний момент мобілізація відбувається в тих формах, які продовжують збільшувати соціальну напругу в суспільстві, адже асоціюються з низкою зловживань".

Читайте також на порталі "Коментарі" — що відбувається навколо законопроекту про мобілізацію: які прогнози після його ухвалення.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
Теги:

Новини

Всі новини