3-я Штурмова бригада ефективно прикрила відхід українських захисників із Авдіївки
Під неймовірним натиском противника, який стирав Авдіївку з лиця землі ракетами, снарядами та бомбами, а також мав колосальну чисельну перевагу, українські військові залишили місто, відійшовши на заздалегідь підготовлені позиції. Втрати росіян за місяці штурму, який було розпочато у жовтні минулого року, становили близько 400 одиниць важкої техніки, а також десятки тисяч людей. Як зазначав заступник командира Третьої окремої штурмової бригади, майор ЗСУ Максим Жорін, таких втрат, як у боях за Авдіївку, росіяни, схоже, ще ніде не зазнавали. Які висновки з битви за Авдіївку можна зробити зараз? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.
Головком Сирський ухвалив вірне рішення
Медіаексперт, член Ради з питань свободи слова за президента Володимира Зеленського, екс-заступник міністра інформполітики (з 2015 по 2016 рр.), радник міністра оборони України (2014-2015) Тетяна Попова поділилася такою думкою:
"Висновок із битви за Авдіївку очевидний. Якщо ви перебуваєте в півоточенні, якщо у вашої ППО немає можливості нормально працювати по літаках і вертольотах противника, які прасують позиції тих, хто обороняється, ракетами, що коригуються авіаційними бомбами (КАБ) калібром 500 кілограм, фосфорними бомбами, це місто доведеться залишити".
Фактично рік Авдіївка перебувала у півкільці, нагадує Тетяна Попова. Але з минулої осені росіяни почали стискати його, масово закидаючи місто бомбами.
"Підтягнути туди більше систем ППО вже було неможливо, логістика прострілювалася ворогом. У результаті, незважаючи на те, що у нас були там серйозні укріплення, бункери, довелося виходити із міста", – пояснює експерт.
За її словами, відсутність нормальної логістики, неможливість нормально орієнтуватися на місцевості через шквальні бомбардування не залишали нам іншого виходу.
"І добре, що головком Сирський ухвалив це рішення, – упевнена Тетяна Попова. – Інакше ми втратили б і місто, і наших воїнів".
Ми втратили час на організацію стратегічного рішення щодо Авдіївського гарнізону
Експерт з питань сектору оборони та безпеки Олег Старіков акцентує, що у ситуації з Авдіївкою є дві складові – військова та політична.
"У військовому плані ситуація там була вкрай важка для нас. І я про це попереджав давно. На щастя, зараз представники Авдіївського гарнізону в плановому порядку відійшли на інші позиції. І цей відхід здійснився, схоже, досить грамотно. Зі збереженням особового складу, бойової техніки, боєкомплекту, військового майна. Для того, щоб не потрапити в процесі відходу під бойовий наліт супротивника (удари арти, з авіації), проходив маневр наших сил та засобів. Це була не панічна втеча, а плановий відхід, згідно з правилами військового мистецтва та відповідно до наказу штабу. На новий рубіж оборони", – пояснює експерт.
Але є тут, наголошує він, і політична складова. Відвести війська з Авдіївки на нові рубежі, у плановому порядку, необхідно було ще щонайменше тиждень тому, запевняє Олег Старіков. Але тут зіткнулися політична доцільність та військова необхідність.
"Політична доцільність – наближався Мюнхенський безпековий форум. Куди, як відомо, прибув і де сьогодні виступає президент Зеленський. Тема відходу з Авдіївки порушувалася у його спілкуванні і в Німеччині, і у Франції. Хоча військові, наголошую, наполягали на необхідності вийти звідти раніше", – зазначає експерт.
До того ж, нагадує він, минулого тижня відбулася зміна вищого військового командування.
"Це точно був не найвдаліший час. У результаті ми втратили час на організацію стратегічного рішення щодо Авдіївського гарнізону. Адже новому керівництву Генштабу потрібен певний період, щоб досконально вникнути в оперативну обстановку та вирішувати завдання на стратегічному рівні, – наголошує Олег Старіков. – Авдіївський напрямок у військовому сенсі стратегічної ролі не відігравав. Але через відхід наших військ у влади виникнуть серйозні політичні проблеми".
За помилки річної давності довелося розплачуватися втратою Авдіївки
Політичний експерт, волонтер Богдан Мірошников зазначає, що ситуація, через яку ми змушені були вийти з Авдіївки, виникла не вчора – і навіть не місяць тому, а приблизно рік тому.
"Коли ми втратили Красногорівку, що на північному фланзі Авдіївки. Потім те саме сталося з Кам'янкою, – пояснює експерт. – Це стало критичним. А ще більш критичним, що ми приблизно водночас втратили Водяне та Опитне. Влітку і в першій половині осені ми намагалися відбити два останні населені пункти. Цього не вдалося, але ми виграли час для Авдіївки. Проте ворог сконцентрував у цьому районі максимально потужний кулак. І це – на досить вузькій ділянці фронту. З жовтня
почалися нескінченні штурми. Не лише лобові та самогубні. Не треба думати, що росіяни такі тупиці. Проявляють вони і креатив – як, наприклад, коли пройшли 17-18 січня в наш тил через трубу (комунікації). Причому це був дуже ефективний відволікаючий маневр. Наші кинулися гасити "пожежу" на півдні Авдіївки через цей "трубний маневр". А ворог ударив по північному флангу, який ми ослабили".
За словами Богдана Мірошникова, замість посилити захист Авдіївки, перекинувши підрозділи з інших ділянок фронту, військове керівництво перерозподіляло сили, використовуючи ті, що були в самому місті. А їх було дуже мало.
"Приблизно з того часу стало зрозуміло, що відхід – неминучий. Представники наших сил оборони відступали з однієї позиції на іншу. Донедавна ми тримали рубежі виключно на території залишків Авдіївського коксохіму та в районі 9-го кварталу, де багатоповерхова забудова. Не можна було допустити оточення нашого угруповання. Тому слід було відходити. Організовано, а не під масованим вогнем без можливості евакуації поранених. За помилки річної давності, а також минулого командування розплачуватися довелося втратою Авдіївки", – констатує експерт.
На жаль, продовжує він, ми не провели ефективної серії контрударів, не посилили достатньо оборону Авдіївки, не робили креативних дій.
"Але добре, що здогадалися підтягнути до Авдіївки
3-ю Штурмову бригаду. Вона чудово прикрила вихід наших воїнів із напівзруйнованого міста. І статті на кшталт нещодавньої у Washington Post, що відхід українських воїнів з Авдіївки –
питання часу, вийшли вже тоді, коли по факту ми практично залишили місто. Ну, а сьогодні це підтвердили вже офіційно. Далі наші дії зрозумілі – забезпечення ефективної оборони на нових рубежах", – робить висновок Богдан Мірошников.
Читайте також на порталі "Коментарі" - чи вдалося ЗСУ уникнути оточення в Авдіївці: у США розкрили деталі.