Чи справді настав час: хто і чому порушує тему переговорів України та РФ

На ситуацію накладаються внутрішньополітичні суперечки у США, а також зміна настроїв у низці європейських країн

Імовірні переговори між Україною та Росією стали топ-темою цього тижня. Особливо на фоні пробуксування з допомогою нашій країні як з боку США, так і ЄС. Про готовність до переговорів заявив російський диктатор Путін, виступаючи онлайн перед учасниками G20. Про те, що Україну можуть змусити піти на такі переговори, запевняє МЗС Литви. Видання Bild пише, що США та Німеччина хочуть змусити Київ розпочати переговори з Москвою, обмежуючи постачання озброєнь, необхідних ЗСУ. І хоч у Зеленського поки що відкидають ймовірність таких переговорів, диму без вогню, як відомо, не буває. Чому переговорна тема так актуалізувалася? Які варіанти розвитку подій? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Це ще не підштовхування Києва до переговорів, але – обговорення їхнього формату та модальності

Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього (УІБ) Ігор Тишкевич звертає увагу, що перші сигнали про необхідність переговорів почали надходити півтора-два місяці тому. Зараз, пояснює він, йде активне опрацювання цієї теми.

"Це ще не підштовхування Києва до переговорів, але – обговорення їхнього формату та модальності", – зазначає експерт.

За його словами, передумови тут наступні.

1. Фронт стоїть на місці досить довго. Ні Україна, ні Росія у короткостроковій перспективі не можуть отримати переваги.

2. РФ шантажує світ затяжною війною.

3. Існує ризик масштабування конфлікту чи появи нових. Ми вже бачимо кейс Ізраїлю.

Але він далеко не єдиний. Є незавершений мирний процес у Лівії, є вибухонебезпечна Африка і таке інше, наголошує Ігор Тишкевич.

"Якщо судити об'єктивно, Україна багато в чому чинить опір російській агресії і існує як економічно цілий організм завдяки військовій та фінансовій допомозі від західних партнерів. Тобто грошам, які західні платники податків платять до бюджетів своїх країн. Так, ми аргументуємо, що захищаємо не лише себе, а й усю Європу. Але є свої аргументи і в наших ключових партнерів", – зазначає експерт.

Тим самим США, продовжує він, вигідне ослаблення РФ, але не її розпад. А геополітичне ослаблення Росії вже відбувається.

"Однак Штатам невигідний процес отримання домінуючого контролю над РФ з боку Китаю. А цей процес теж триває, – пояснює Ігор Тишкевич. – Самому Китаю також вигідне ослаблення Росії. Але, знову ж таки, лише для того, щоб вона стала залежною від нього. Отже, ослаблена Росія вигідна і США, і КНР. При цьому Китай може почекати (приблизно до літа 2024 року), а для Штатів бажано вийти на якийсь формат переговорів між Києвом і Москвою трохи раніше".

На ситуацію накладаються внутрішньополітичні суперечки в США, які, серед іншого, вже призвели до зменшення обсягів підтримки України, звертає увагу співрозмовник "Коментарів". Є спроба компенсувати це тимчасовим збільшенням допомоги європейських країн. Але тут також не все так гладко.

"Вже є негативний приклад Словаччини, яка припинила військову допомогу Україні після приходу до влади Роберта Фіцо та партії Smer-SD. Вже маємо подібний небезпечний кейс у Нідерландах. А попереду – нові вибори у європейських країнах. З новими викликами для України", – наголошує Ігор Тишкевич.

Отже, констатує він, переговорна тема промацується. Поки що – у форматі аналізу, зіставлення плюсів та мінусів. Даючи зрозуміти, що нібито є сенс розпочати переговорний процес до того моменту, як зовнішньополітична кон'юнктура зміниться не в українську сторону.

"Плюс (і тут, на жаль, недоопрацювання нашої сторони) – ми не намагаємося грати на користь наших західних партнерів. Ми говоримо про цінності (і це правильно), але – не про тактичні та стратегічні інтереси. Про те, що буде після війни. Яким буде наше місце? Які вигоди це дасть партнерам. Ми просуваємо тезу, що хочемо вступити до ЄС та НАТО. Це прекрасно. Але критики такого підходу задаються логічним питанням – скільки це коштуватиме Заходу? І чіткої відповіді на це питання (у чому вигода ЄС та НАТО) ми не даємо", – зазначає експерт.

На цьому тлі, розвиває він думку, РФ активізує, в тому числі, свою інформаційну кампанію, свою м'яку силу, яку дезорганізували відразу після початку широкомасштабної агресії проти України.

"Росіяни помітно жвавіше почали грати на інформаційному полі. І це не прямий підкуп політиків чи чиновників, а саме вплив на інформаційний порядок денний, який через деякий час, природно, впливає на отримувача інформації – на виборця. А той, своєю чергою, впливає на тих, кого обрав чи обирає. На владу тієї чи іншої країни", – розповідає представник УІБ.

Виходячи з цього, цілком логічно, вважає він, що розмови про припинення війни, про заморожування, припинення – йдуть все голосніше.

"Я сумніваюся, що йдеться про примус до цього тут і зараз. Швидше працює та ж логіка, яка була під час попередньої хвилі аналізу (чи варто підштовхувати Київ та Москву до замирення), що спостерігалася минулої зими. Тоді чекали, зокрема, чи зможе Україна продемонструвати здатність досягти успіху військовим шляхом у рамках весняно-літнього наступу, – нагадує Ігор Тишкевич. – На даний момент, зважаючи на все, будуть очікування на кінець зими. З одного боку – що зможе продемонструвати Україна за теперішнього рівня підтримки з боку Заходу. З іншого боку, наскільки успішною буде РФ як на фронті, так і в спробах знищити українську інфраструктуру".

Від цих двох складових багато в чому залежатиме інтенсивність, з якою нас підштовхуватимуть до початку переговорного процесу, прогнозує експерт.

Тема переговорів педалюватиметься з кожним днем все сильніше

Політичний консультант, військовослужбовець Олександр Антонюк поділився такою думкою:

"Щодо ймовірних переговорів, наша позиція незмінна. Будь-яка поступка РФ - це спонукання Кремля на подальшу і більш жорстоку ескалацію".

Проте, підкреслює експерт, тема переговорів педалюватиметься з кожним днем все сильніше.

"Її й так накидають постійно. Адже тут ще й відіграє роль, що 2024 рік – це рік виборів. У Росії це, правда, не вибори, а за фактом "плебісцит", але в США будуть вибори президента. Також відбудуться вибори у 27 державах країн ЄС до Європарламенту. Очевидно, що ці процеси впливають на нашу підтримку, що також відображають контексти "миротворчих" політичних заяв", – наголошує Олександр Антонюк.

Захід хоче побачити реальну реакцію Путіна на те, що відбувається

Телеведучий, медіаексперт, політичний оглядач Сергій Дойко припускає, що Західний світ, схоже, хотів би побачити реальну реакцію Путіна на те, що відбувається. Не для внутрішнього споживача, а для всього світу. Публічно.

"І тому, можливо, порушується тема переговорів. Путіна хочуть побачити в реальному часі, з реальною реакцією на питання, які йому в РФ не ставлять, щодо війни та миру. Не виключено, що з цією метою Україну підштовхують до переговорів із країною-агресором. Так, ми розуміємо, що Росія постійно бреше, що жодним угодам із нею не можна вірити. Але це розуміють не всі. А так, упіймавши її на черговій брехні (а вона явно зірве будь-які домовленості, які можуть бути підписані, приміром, про припинення вогню), є шанс залучити більше країн на бік України", – пояснює експерт.

Рано чи пізно усі війни закінчуються за столом переговорів, нагадує він. Появою якогось документа. І, коли після цього щось піде не так (а у випадку з РФ саме так і буде), зазначає Сергій Дойко, вже не лише Західний, а й увесь світ поставить питання – а про що можна домовлятися з такою Росією? І буде вже серйозним аргументом для тиску на неї всім світом.

"Є й інший фактор, який говорить про необхідність переговорів, – наголошує експерт. – Адвокат, політичний стратег, член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США) Юрій Ванетик розповідав мені, що у Штатах все частіше порушують питання – коли, як і якою ціною Україна може деокупувати всі свої території? Включно з Кримом, лівобережжям Херсонщини, включаючи тимчасово окуповані частини Донбасу та Запорізької області, де росіяни звели найпотужніші укріплення. Особливо на тлі того, що війна явно перейшла у позиційну, а РФ збільшує виробництво озброєнь та боєприпасів, відводячи на війну більшу частину бюджету. Схоже, заморозка війни стає, на думку Заходу, найвигіднішим на даний момент варіантом саме для України. Росія продовжуватиме залишатися під санкціями, наші партнери зможуть збільшити виробництво озброєнь. Сама Україна дещо видихне. А потім підуть переговори. За участю провідних країн світу. Під їхні гарантії. Щоб, коли РФ порушить угоди (а вона точно порушить), вона відгрібала вже від усіх".

Читайте також на порталі "Коментарі" – чого не вистачає Україні для більш ефективної боротьби з агресором: що може статися на фронтах.