Головна Новини Суспільство Війна з Росією Чи дійсно тривала війна з РФ неминуча – як розуміти заяву Арестовича про переговори
commentss НОВИНИ Всі новини

Чи дійсно тривала війна з РФ неминуча – як розуміти заяву Арестовича про переговори

На сьогоднішній день поступки між двома державами неможливі

6 жовтня 2023, 16:37 comments3903
Поділіться публікацією:

Тема ймовірних переговорів між Україною та Росією набирає останнім часом нову силу. Її підхопив навіть колишній позаштатний радник Офісу президента Олексій Арестович. У програмі "В гостях у Гордона" він заявив, що Захід незабаром змушуватиме Україну підписати мир з Росією, погодившись на втрату Криму та Донбасу. А, якщо президент України Володимир Зеленський відмовиться піти на це, його, на думку Арестовича, змусять провести вибори. І до влади прийде той, хто буде готовим до переговорів. Тим часом екс-президент Росії, нинішній заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв слідом за главою МЗС Сергієм Лавровим твердить, що умовою для переговорів буде "визнання реалій" (окупації РФ Криму, а також частин Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей). А Зеленський заявляє, що Росію не цікавить дипломатичний шлях, а Путін не бажає закінчення війни. На цьому фоні з'являються повідомлення, що наприкінці жовтня у Стамбулі відбудеться третя міжнародна зустріч у рамках обговорення української формули миру. Що зараз можна сказати про розмови навколо гіпотетичних переговорів? Хто здатний зіграти першу скрипку, які сподівання на зустріч у Стамбулі? Чому робить подібні заяви Арестович? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Чи дійсно тривала війна з РФ неминуча – як розуміти заяву Арестовича про переговори

Переговори. Фото: з відкритих джерел

Компромісу між Україною та Росією бути не може

Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак наголошує, що війна Росії проти України – не просто міждержавний конфлікт. Це, пояснює він, екзистенційна війна культурно-ментального порядку, основа якої – тотальне несприйняття компромісу одне одному, що витікає з цілей кожної країни.

"Компроміс одразу перетворюється на фактор неконтрольованої політичної детонації, причому як у Росії, так і в Україні. І саме цей мотив утримує дві держави від поступок, які для більшості західних країн виглядали б бажаними з огляду на інтерес призупинити мілітаризацію світу та руйнування колись комфортного для них міжнародного порядку", – зазначає експерт.

Перед Україною, продовжує він, стоїть завдання вистояти в обороні, повернути міжнародно визнані кордони та території, отримати справедливу сатисфакцію за агресію, вступити до НАТО як гарантію неповторення агресії Росії.

Перед РФ цілі зовсім іншого плану – знищення суб'єктності та територіальної цілісності України, демографічного потенціалу української громадянської нації та її держави, її економіки та соціального простору.

"Який може бути компроміс між цими цілями? — задається логічним питанням Олег Постернак. – Насправді можна лише розраховувати на дуже теоретичне та проміжне припинення вогню внаслідок об'єктивного ресурсного та мобілізаційного виснаження обох сторін, яким буде потрібна міжвоєнна пауза для переоцінки та переозброєння".

На думку експерта, вигода РФ від переговорів очевидна: виграти паузу для нарощування військово-промислового комплексу та прихованої мобілізації з метою підготовки нового удару – з урахуванням помилок 2022 року та використання внутрішньої політичної та електоральної боротьби у західних країнах для гальмування військової, фінансової та гуманітарної підтримки України.

"До того ж РФ не проти використовувати факт переговорів України з собою як інструмент для штучного роздмухування політичного конфлікту в українській політиці", – вважає Олег Постернак.

Він упевнений, що Україні в цій історії слід серйозно переоцінити сприйняття війни. І замість того, щоб думати, коли вона завершиться чи тимчасово зупиниться, перебудувати ритм повсякденного життя під очікування тривалої війни та звільнитися від гіперпереможних реляцій та ілюзій.

"Парадигма тривалої виснажливої війни передбачає утримання динаміки військової та фінансової допомоги Заходу, підписання довгострокових зобов'язань безпеки між союзниками та Україною, вибудовування якісної та сучасної оборонної індустрії, – перераховує експерт. – Не менш важливою є нещадна антикорупційна боротьба для вивільнення коштів та спрямування їх до системи національної безпеки та оборони".

Звісно, констатує політтехнолог, частина українського суспільства болісно може сприйняти таку перспективу. Тому виникає необдумане емоційне захоплення прожектами світу, невиправдані надії на те, що Росія дасть спокій Україні і українцям.

"У політичному полі тому й виникають заяви різних блогерів та потенційних політиків, які падають на благодатний ґрунт", – констатує Олег Постернак.

Ситуація не сприяє переговорам

Політтехнолог Юрій Подорожній розмірковує так:

"Арестович, схоже, вирішив зібрати довкола себе весь проросійський електорат, який залишили Медведчук та інші посібники Кремля. І зараз Арестович виходитиме на новий рівень загравання з такого роду електоратом – з одночасною ретрансляцією зручних РФ наративів".

Ми вже бачили, зазначає експерт, як намагалися просуватися "миротворчі" ініціативи, які цілком собі влаштовують Москву. Китайські, ватиканські, африканські, бразильські, індонезійські і так далі. Усі вони базувалися на необхідності зупинення війни із збереженням за Росією окупованих нею територій. Можливо, з якимись ще "бонусами" для Кремля на кшталт документально зафіксованою відмовою України від вступу до НАТО. Але Україні та Заходу поки що вдавалося відбиватися від таких псевдомирних пропозицій.

"Зараз знову почастішали розмови про необхідність якогось компромісу (по суті – перемир'я, за яким може бути новий виток ескалації). Готується, серед іншого, зустріч у Стамбулі щодо обговорення саме українського бачення припинення війни – з позицій міжнародного права, статуту ООН, поваги до територіальної цілісності та суверенітету. На дві попередні зустрічі – у Данії та Саудівській Аравії – росіян не запрошували. І, за великим рахунком, особливих зрушень там не було. Навряд чи на щось слід сподіватися і від зустрічі в Туреччині", – вважає Юрій Подорожній.

Він сумнівається і в тому, що Україну намагатимуться ламати через коліно, змушуючи піти на псевдомир на умовах РФ.

"Сьогодні ситуація, в принципі, не сприяє переговорам. І не схоже, що у США та Європі готові штовхати до них Україну, – зазначає політтехнолог. – А от усередині українського суспільства думки про те, що нам доведеться йти на незручні переговори та підписувати якісь угоди, які хоча б зупинять бойові дії, сіють дедалі явніше. Паралельно з цим РФ нарощує цілеспрямовані обстріли цивільних – трагедія у селі Гроза Харківської області, удари по самому Харкову, постійний терор Херсона та підконтрольній Україні частині регіону. А попереду передбачувані ракетні удари по нашій енергосистемі".

За допомогою всього цього, наголошує Юрій Подрожній, Москва сподівається зламати український дух опору, змусити нас іти на капітуляційні для себе переговори. За принципом "аби перестали стріляти і бомбити".

Саме тому, впевнений експерт, важливо, щоб лідери громадської думки (ЛОМи) доносили до українців правильну позицію. Не поразницьку. Позицію стійкості, сили, необхідності будь-що — триматися, чинити опір, не падати духом.

"А позиції ЛОМів типу Арестовича необхідно викорінювати з нашого інформаційного простору. Якщо сьогодні держава промовчить, ніяк не відреагує на поширення таких ганебних наративів, то це буде великою стратегічною помилкою", – попереджає Юрій Подорожній.

Читайте також на порталі "Коментарі" — чому Кремлю доводиться ховати залишки Чорноморського флоту РФ – що чекає на росіян у Криму.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини