З чим зіштовхнулася Україна на тижні, що минає: головні підсумки та очікування

23 липня 2023, 15:40 Кравцев Сергей

Перед Україною постала серйозна проблема – і захисту півдня, де ППО раніше було не таким масованим, і експорту зерна, адже сухопутні маршрути дають набагато менші можливості, ніж морські

Черговий липневий тиждень видався вкрай складним для України. Контрнаступ ЗСУ пробуксовує через недостатню допомогу з боку партнерів. Росія ж, відчувши цю слабину, підвищує ставки, вийшовши із зернової угоди та розпочавши активний ракетний терор півдня України. Експерти спеціально для видання "Коментарі" проаналізували найважливіші для нашої країни події минулого тижня (з 17 по 23 липня).

Почастішали вибухи у Криму, але також стали наростати обстріли припортової інфраструктури півдня України

Медіаексперт, член Ради з питань свободи слова за президента Володимира Зеленського, екс-заступник міністра інформполітики (з 2015 по 2016 рр.), радник міністра оборони України (2014-2015) Тетяна Попова розмірковує так:

"Яскравою подією, що припала на початок тижня, став удар по Кримському мосту. Почастішали й вибухи власне у Криму. Навряд чи у відповідь, швидше – заздалегідь заготовлений хід РФ – вихід із зернової угоди, обстріл припортової інфраструктури півдня України, погрози розстрілювати судна, які спробують пройти зерновим коридором".

На думку експерта, своєрідною відповіддю на ці російські дії стало рішення Білого дому про новий пакет військової допомоги Україні на 1,3 млрд. доларів. І зосереджений він, наголошує Тетяна Попова, саме на захисті портів та гаваней (засоби ППО, боєприпаси, безпілотники). З військової точки зору, впевнена вона, це один з найважливіших моментів тижня, що минає, так само як проведення чергової зустрічі із забезпечення обороноздатності України у форматі "Рамштайн".

З економічного погляду відсутність морського зернового коридору сильно вдарить по аграріях, впевнена експерт. Той і так працював із перебоями – росіяни навмисне затягували перевірки кораблів. Тепер все стане ще гірше. Причому те, що відбувається, впливає не лише на Україну, а й на продуктову безпеку всього світу, акцентує Тетяна Попова.

"У цьому ракурсі тішить, що генсек НАТО Столтенберг прислухався до заклику президента України Зеленського і скликав на 26 липня перше в історії засідання Ради Україна-НАТО, де обговорюватиметься припинення функціонування зернової угоди та пошук шляхів вирішення проблеми. Адже це так чи інакше торкнеться всіх. Якщо в тій же Африці почнеться голод, це спровокує потужні міграційні процеси, які вдарять і по Європі", – підкреслює експерт.

Важливою подією вона вважає і розгром у Росії "Клубу розсерджених патріотів" на чолі з військовим злочинцем Стрєлковим-Гіркіним.

"Взялися не лише за Стрєлкова. За даними деяких російських медіа, затримано десятки людей, – зазначає експерт. – Зважаючи на все, Кремль зачищає ультраправий фланг внутрішньої опозиції – т.зв. турбопатріотів".

"З'явилися й нові погрози, про які буквально сьогодні заявив самопроголошений президент Білорусі – Лукашенко. Мовляв, вагнерівці, які освоюються на білоруській землі, вже хочуть піти на Захід, на Жешув і Варшаву. Погрози Польщі цього тижня лунали і від російського диктатора Путіна. Я не думаю, що пригожинські найманці реально можуть вторгнутися до Польщі. Але краще підстрахуватися, що поляки вже й роблять, передислокуючи до кордону з Білоруссю додатковий контингент", – констатує Тетяна Попова.

Україна має знайти можливості для розширення можливостей експорту продовольства

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков поділився такою думкою:

"З економічного погляду однією з найважливіших подій тижня, що минає (на жаль, негативним) став розрив зернової угоди Росією в односторонньому порядку, що унеможливило експорт українського зерна морським шляхом. Фактично після цього почалися масовані ракетні удари по портових спорудах Одеської та Миколаївської областей. Минулої ночі під удар потрапив і центр Одеси".

Експерт наголошує, що перед Україною постала серйозна проблема – і захисту півдня, де ППО раніше було не таким масованим. І експорту зерна, адже сухопутні маршрути (залізниця, автоперевезення) дають набагато менші можливості, ніж морські. І обходяться дорожче. Те саме стосується річкових перевезень – через Дунай, Молдови, до румунських портів.

"Україна має знайти можливості для розширення можливостей експорту, – вважає Олексій Плотніков. – Адже лише минулого року наша держава заробила на експорті зернових близько 10 млрд доларів. Серйозна сума, яку ми не можемо втрачати, особливо під час війни".

Читайте також на порталі "Коментарі" - терор з боку РФ не припиняється: як вчинити Україні - чи є варіанти відновити експорт зерна.

Теги: