Україна прощається із черговим липнем війни. Наступного тижня ми вступимо в серпень, який обіцяє чимало цікавого, у тому числі щодо переговорів про мир. Росія продовжує шантаж у Чорному морі, активізувала заходи для проведення мобілізації, змінила тактику ракетних та дронових ударів. Але Україна продовжує тримати удар, проводити деокупацію своїх територій, ухвалювати нові закони та кадрові рішення. Експерти традиційно підбили підсумки тижня, що минає (з 24 по 30 липня) для видання "Коментарі".
Війна в Україні. Фото: з відкритих джерел
Основна подія – це війна і те, що ми чинимо успішний опір супернику
Політтехнолог Петро Охотін наголошує, що війна – це мистецтво децепції, обману. Саме тому будь-які новини про міжнародні події чи війну слід розуміти як частину єдиного фронту боротьби з ворогом, зазначає він.
"Основні події – це, звичайно,
новини з контрнаступу.
Якщо ми говоримо про удари по "Москва-сіті" або по Чонгарському мосту, слід сприймати інформацію виключно з офіційних джерел. Також ми повинні розуміти, що повідомлення від Сил оборони спрямовані не лише на внутрішню аудиторію, а й "передають привіт" особам, які ухвалюють рішення в Росії", – пояснює Петро Охотін.
Щодо політичних заяв та подій, то їх, упевнений експерт, потрібно аналізувати в цьому ж ключі.
"Підсумовуючи, основна подія – це війна і те, що ми чинимо успішний опір супернику", – констатує експерт.
Завдання – отримати колективного Залужного, але тепер від економіки
Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук міркує так:
"Для мене, як для вченого-економіста, важливою подією тижня стала публікація Центру досліджень економічної політики (брюссельська організація, яка об'єднує вчених з усього світу) доповіді про повоєнну архітектуру економіки України. Проблема в тому, що цей документ, який є джерелом ідей, рекомендацій як для МВФ, так і для української влади, по суті пропонує відновлення довоєнного режиму управління. І мене це серйозно засмутило. Українську економіку штучного спрямовують абсолютно не в те русло, куди слід".
Ярослав Романчук також виділяє зниження облікової ставки НБУ, що відбулося цього тижня (з 25 до 22%).
"Це правильний напрямок, але знижувати так неістотно – це все одно, що рубати хвіст кішці по шматочках. Проблеми в монетарній політиці набагато глибші. І просто зниженням ставки (ще й таким мізерним) грошово-кредитний ринок не оживиш", – пояснює експерт.
Засмучує його безглузда і нескінченна війна української влади у ракурсі посилення покарання за контрабанду.
"Пройшла інформація, що кожна третя пачка цигарок у нас – контрафактна. При цьому Гетманцев (голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, відомий своїми ініціативами, спрямованими на максимальне зарегулювання та оподаткування представників бізнес-сфери – прим. ред.) запевняє, що і кожна третя пачка кави — така ж. На мій погляд, необхідно не посилювати покарання, а послаблювати податково-регуляторне законодавство, щоб убити проблему з іншого боку. Але тут зрушень немає", – констатує Ярослав Романчук.
До позитивів він відносить те, що починається використання коноплі як сировини. Так, у Рівному циклічна переробка. Це, вважає експерт, може бути початком створення повноцінного нового сектору української економіки, підвищення монетизації землі та тих ресурсів, які є.
"На жаль, все гостріше постає проблема того, що в нас так і не ухвалено бюджет воєнного часу, який передбачав би зовсім інший розподіл ресурсів, ніж маємо. Як наслідок – і місцеві, і центральні органи влади періодично ухвалюють рішення, які, м'яко кажучи, викликають подив у суспільстві. Виділення коштів на музеї, клумби, стадіони, велосипедні доріжки тощо – зараз точно не на часі. Адже фронту не вистачає дронів, базових озброєнь тощо. Питання слід обговорювати, помилки – виправляти. Причому виправляти централізовано – змінюючи правила бюджетування на період воєнного часу", – наголошує експерт.
За його словами, кричуще низьким залишається рівень державного управління та комунікацій.
Показовий приклад – монумент Батьківщина-Мати (його мають намір перейменувати на Україна-Мати), коли тризуб на щиті замість герба СРСР вирішили відливати не із запорізької, а з іноземної сталі.
"У нас є свої виробники – навіщо ж приймати якісь дивні рішення у стилі "наше – погане, іноземне – хороше"? Тут важливо було б створити символізм, що у нас є герої не тільки на фронті, а й на виробництві. Зробити класний маркетинг України, як виробника. Чого, на жаль, не зробили, – резюмує Ярослав Романчук. – Застрягання у зоні військового соціалізму, негнучкість економіки та ринку не може не викликати стійкої тривоги. Мільйони українців, які виїхали за кордон, можуть почати задаватися питаннями – куди повертатися, у схематоз, олігархат, регуляторне болото? Потрібно дати їм правильну відповідь. Завдання – отримати колективного Залужного (командувач ЗСУ у нас просто приголомшливий), але тепер від економіки. Людина, яка чітко розуміє принципи вільного ринку, на практиці виконуватиме класну тезу президента Зеленського, що свобода – це успіх. Цим шляхом треба рухатись і в економіці. Але поки що наш економічний штаб діє з точністю до навпаки".
Читайте також на порталі "Коментарі" — чому цьогорічна війна точно не закінчиться – чим відповісти РФ на кроки з мобілізації.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.