На думку представників Інституту вивчення війни (ISW), Росія готує нову інформаційну атаку з метою тиску на Захід та примусу України до переговорів на умовах Кремля. Тим часом, російський публіцист, який живе за кордоном, Андрій Піонтковський, вважає, що, коли українські військові підуть у наступ, у них буде озброєння, яке дозволяє покрити всю територію Криму. Про що говорить непомірний інформаційний шум навколо майбутнього наступу ЗСУ? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
ЗСУ. Фото: Генштаб ЗСУ у Facebook
Йде інформаційний формат війни – хто більше покаже свої ресурси
Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж наголошує, що шум навколо прийдешніх наступів створили різні сторони. Саме зараз, пояснює він, важливо перевірити рівень стратегічного позиціонування, наявність готовності сил та засобів для проведення наступальних операцій. І з боку Росії (на даний момент лише тактичних, локальних), і з боку України (масштабних, стратегічних, насамперед зі звільнення сходу та півдня, включаючи Крим).
"Тема стала дуже кон'юнктурною з урахуванням позицій різних політиків. Усі хотіли показати, яка стратегічна роль США, Великобританії, ЄС, України щодо готовності та здатності вирішити завдання щодо упокорення агресора, вибивання його з наших територій. Створився формат інформаційного тиску – поряд із різними демонстраційними моментами. Як правило, інформацію про те, скільки і чого передається із озброєнь та боєприпасів, не оприлюднять. Принаймні не так часто, як це відбувається у випадку з постачанням в Україну. У нашому ж випадку йдуть постійні відомості щодо надання ЗСУ далекобійних ракет, артилерії, бронетанкових частин, САУ, систем ППО, близько двох мільйонів боєприпасів тощо. З'являється найширша гама того, що може обрушитися на окупаційну російську армію. І в рамках формату Рамштайн, і лідерами окремих країн, як нещодавно це зробила Польща. Показується, що накопичуються потужні сили та засоби", – зазначає генерал.
За його словами, у відповідь Путін розповідає про якісь військові можливості РФ, про те, скільки танків, бронетранспортерів, боєприпасів зробить країна-агресор.
"Йде інформаційний формат війни – хто більше покаже свої ресурси (або розповість про них). Не виключено, що в цьому ракурсі слід розглядати і інформацію про "злив" деяких даних з Пентагону, пов'язаних з
нашою війною.
У цьому ключі – розгін російськими пропагандистами, чиновниками, політиками теми нібито терористичності України. Ідуть постійні звинувачення нашої країни у скоєних або запланованих терактах. На території Запорізької АЕС, Молдови, Білорусі, Грузії, Росії. Традиційно для Кремля намагаються перевернути все з ніг на голову", – наголошує експерт. У реаліях, вважає він, все може бути зовсім не так, як подається, як нагнітається.
"Наші операції будуть вивірені, несподівані. У тих місцях, які визначить Генштаб у консультаціях з вузьким колом партнерів, прораховуючи всі наслідки, зокрема далекосяжні. Щоб мати перспективу не просто відстояти якісь рубежі чи просунутися на кілька кілометрів, а розвивати масштабний наступ, забезпечувати тили, фланги. Добиватися максимального ефекту", – зазначає Микола Маломуж.
Ну, а інформаційна війна, продовжує він, проводиться ще й з метою дезорієнтувати противника, знайти нові важелі тиску. Росія, наприклад, залякує наміром розмістити тактичну ядерну зброю на території Білорусі. Тим самим не залишаючи спроб посадити Україну, наших західних партнерів за стіл переговорів на своїх умовах.
"Були спроби Кремля залучити відкрито на свій бік китайського
лідера Сі Цзіньпіня.
Але він акуратно відійшов убік, продовжуючи заявляти про необхідність дотримання суверенітету та територіальної цілісності, поваги до принципів міжнародного права. Те саме стосується турецького президента Ердогана (Туреччина, незважаючи на постійні заклики до переговорів, завжди наголошувала на важливості поважати суверенітет і територіальну цілісність України, включаючи Крим). В аналогічному ключі, зрозуміло, є європейці", – розповідає генерал. Однак Росія знову і знову намагається знайти країни, які підтримати хоча б позицію заморозити війну, а там – видно буде...
"При цьому ми чудово розуміємо, що такий перепочинок в умовні три-чотири місяці Кремль використає для підготовки нових резервів (живої сили, техніки, боєприпасів) з метою започаткування нових глобальних наступальних операцій (вже з урахуванням досвіду, набутого після 24 лютого 2022-го). Цікаво, що низка відставних російських генералів відверто говорять – стратегічною помилкою Кремля став взагалі відкритий напад на Україну. І тим більше – те, що агресивна політика продовжується, що цілком може призвести до розгрому армії РФ та програшу загалом. Інформація про майбутній український наступ за допомогою нових західних озброєнь тисне на російське суспільство, армію, еліту. При цьому мобілізує наших союзників, які раніше займали нейтральнішу позицію. Ті ж болгари, греки нарешті готові постачати нам озброєння, боєприпаси, – наголошує Микола Маломуж. – Думаю, скоро переорієнтується й угорський прем'єр Орбан, бо зрозуміє – рандеву з Путіним уже не буде, що старі зв'язки з росіянами вже працюють не на Угорщину, а проти неї. Відповідно, угорській владі слід чітко дати зрозуміти – російський агресор має відповідати за всі свої злочини в Україні та загалом у світі".
Частина інформації, що озвучується, може бути правдивою, а частина – свідомо провокаційною з метою вводити супротивника в оману
Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно міркує так:
"Ми бачимо інформаційну стадію напередодні можливих активних бойових дій на конкретних напрямках.
І різноманітні заяви, зокрема офіційних осіб, "зливи" , деякі "інсайди" з посиланням на неназвані джерела, є проявом інформаційного, психологічного інструментарію. Мета – побачити реакцію різних сторін, їхні коментарі (можливо хтось піддасться на провокацію), щоб, залежно від цього, коригувати свої дії". На думку аналітика, частина інформації, що озвучується, може бути правдивою, а частина – свідомо провокаційною з метою вводити супротивника в оману, змусити його помилятися.
"Можливо, після контрнаступу ЗСУ ми побачимо умовні нові лінії розмежування. І оскільки на Заході поки що немає чіткої згоди, єдиної позиції щодо того, наскільки масштабним має бути цей наступ (а, виходячи з цього, і військова допомога), різного роду інформаційні вкидання з боку РФ не припиняться. Маючи на меті налякати Захід. Демонструючи, що війна буде "довгою". Саме так варто розцінювати путінську заяву про розміщення
ядерної зброї у Білорусі.
Так Кремль демонструє, що готовий переступати будь-які "червоні лінії", шантажувати і Захід, а не лише вести війну проти України", – пояснює Олеся Яхно. При цьому вона впевнена, що всі (і Україна, і Росія, і Захід) чудово розуміють – найближчим часом (кінець весни – літо) не уникнути активних бойових дій. І саме від результатів того, що станеться на полі бою, залежатиме статус-кво, на якому війна на якийсь час може зупинитись.
"Зрозуміло, що жодних мирних угод у найближчому майбутньому підписано не буде. Адже Україна має на меті відновити територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах (тобто, включаючи Крим), а Росія, принаймні за путінського режиму, на таке не готова, – наголошує експерт. – Резюмуючи: і заяви Піонтковського щодо майбутнього українського наступу, і численні публікації на цю тему як усередині України, так і за її межами, все це – інформаційно-психологічна предстадія, що передує активізації бойових дій. Розмах яких значною мірою залежить від рішень Заходу щодо масштабів військової допомоги нашій країні".
Читайте також на порталі "Коментарі" — "відплив" документів про контрнаступ ЗСУ: хто і що за цим стоїть.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.