Головна Новини Суспільство Війна з Росією Що державі робити з мобілізацією: яке завдання стоїть перед Сирським та нардепами
commentss НОВИНИ Всі новини

Що державі робити з мобілізацією: яке завдання стоїть перед Сирським та нардепами

Держава має змінити інформаційну парадигму, систему підготовки військовослужбовців, систему ротації підрозділів

10 лютого 2024, 12:45 comments4252
Поділіться публікацією:

Кабінет міністрів України вніс зміни до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Тепер вони працюватимуть цілодобово. Тим часом, радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що з мільйона військовослужбовців на фронті перебуває лише 200-300 тисяч. За його словами, у ОП сподіваються, що новий Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський проведе аудит військовослужбовців та виправить ситуацію. Тим часом самі військові запевняють, що заяви політиків та чиновників про те, скільки людей необхідно мобілізувати, по суті шкодять мобілізації. Про що говорять усі ці рішення та заяви, а також ситуація навколо оновленого варіанта законопроєкту про посилення мобілізації, який Верховна Рада 7 лютого ухвалила у першому читанні? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.

Що державі робити з мобілізацією: яке завдання стоїть перед Сирським та нардепами

Мобілізація в Україні. Фото: з відкритих джерел

Головна проблема мобілізації в тому, що вона в головах величезної кількості українців дорівнює смерті

Старший лейтенант, лицар ордена Богдана Хмельницького, колишній командир роти 47-ї бригади, експерт Аналітичної групи Левіафан Микола Мельник розмірковує так:

"Важко однозначно відповісти на запитання, що заважає мобілізації, що ні. Але ясно одне – приплив нової крові на рівні Генштабу був необхідний, щоб змінити ситуацію, що склалася".

За словами ветерана, те, що з мільйона військовослужбовців на фронті 200-300 тисяч – абсолютна правда. Він навіть не виключає, що цифри тут дещо перебільшені.

"Саме перезавантаженість тилових підрозділів, причому досить здоровими людьми, небажання багатьох військовослужбовців вирушати на фронт (включно з їхніми командирами) призвели до ситуації, коли одні бригади без ротації воюють рік, а інші бригади без тієї ж ротації охороняють українсько-білоруський кордон", – пояснює Микола Мельник.

Ті заходи, які зараз відбуваються (цілодобова робота ТЦК, спроби вдосконалити мобілізаційне законодавство тощо), є, на його думку, половинчастими.

"Головна проблема мобілізації в тому, що вона в головах величезної кількості українців дорівнює смерті. Хоча це зовсім не відповідає дійсності. Держава має змінити інформаційну парадигму, систему підготовки військовослужбовців, систему ротації підрозділів. Інакше моральний дух бійців, на яких тримається українська армія, падатиме. А це неприпустимо", – упевнений експерт.

Ми проходимо момент трансформації від війни короткої – до війни довгої

Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян вважає, що все, що зараз відбувається навколо кадрових змін у вищому військовому керівництві і процесу мобілізації свідчить – ми проходимо момент трансформації від війни короткої – до війни довгої. І вилазять всі ті проблеми, що накопичилися, незроблені "домашнє завдання" і робота над помилками, які мали робитися раніше.

"Зважаючи на все, перед новим головкомом Сирським президент Зеленський ставить передусім управлінські завдання. А саме – налагодження механізмів роботи всередині ЗСУ. Відображенням чого вже стали запити на покращення ротації, аудиту військовослужбовців (хто воює, хто ні – і чому), забезпечення логістики із передачею озброєнь. Саме підтягування цих "хвостів", усунення нагромаджених проблем і має забезпечити Сирський. Сподіваємося, що це вдасться якомога ефективніше", – зазначає експерт.

На його думку, новий варіант законопроєкту про мобілізацію, підтриманий нардепами в першому читанні, кращий за попередній. Хоч і він викликає чимало критики.

Експерт припускає, що фактично депутатам зараз необхідно пройти між Сциллою і Харибдою (морські чудовиська з давньогрецької міфології, прохід між якими прирівнюється до складної ситуації, в якій, навіть якщо уникнеш однієї проблеми, обов'язково зіткнешся з іншою – прим. ред.).

"З одного боку – парламентарям необхідно зробити законопроєкт прийнятним для суспільства, в очах якого процес мобілізації дискредитований тим, як вона відбувається з 2023 року. З іншого – не вихолостити його, щоб не підірвати власне мобілізаційні потреби держави. Як у разі суспільного невдоволення підсумковим документом, так і у разі підриву нашої обороноздатності (якщо законопроєкт виявиться вихолощеним), вся відповідальність ляже саме на нардепів, – наголошує Олег Саакян. – Тож для них ухвалення максимально прийнятного для всіх варіанту – це можливість проявити всю свою політичну майстерність, довівши суспільству, що вони не даремно отримують свої зарплати та сидять під куполом ВР".

Читайте також на порталі "Коментарі" — на українців чекає смарт-мобілізація: у Раді розповіли про нововведення.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини