Чому Захід боїться дати зброю, яку просимо – який висновок потрібно зробити Україні

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав НАТО подвоїти зусилля з підтримки України після того, як Росія розпочала новий виток ескалації, атакуючи ракетами прибережні зони нашої країни. Жорстко реагує і президент Румунії Клаус Йоганніс, наголошуючи на неприпустимості подібних атак, особливо після того, як під удар потрапила портова частина українського міста Рені (зруйновані, серед іншого, ангари із зерном) неподалік Молдови та Румунії. Тим часом США ніяк не наважаться прискорити постачання нам винищувачів F-16, не дають нам далекобійних ракет ATACMS. Багато військових аналітиків, у тому числі західні, вказують, що союзники слабко підготували ЗСУ для наступу, не надавши багато що з того, що ми просили. Про що свідчить вся ця ситуація? Які глобальні висновки мають зробити для себе Україна та країни того ж колективного Заходу, а можливо, не тільки вони? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Війна в Україні. Фото: Міністерство оборони України

Поки ми не станемо самостійним гравцем, який здатний себе захистити, продовжимо стикатися з викликами, зокрема військовими

Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі міркує так:

Все це, наголошує експерт, прорахунки саме України, яка нераціонально використала час, який був у нас для підготовки до повномасштабної війни.

А на Заході, зазначає він, досі не ухвалили рішення, що робити з РФ у разі її поразки. Більше того – там бояться цієї поразки (тотальної) через непередбачувані наслідки. Тоді як лише така поразка країни-агресора є запорукою збереження української державності, суверенітету, повернення територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах, упевнений політолог.

Враховуючи сказане вище, продовжує він, партнери не передають настільки необхідні нам види озброєнь, щоб ефективно знищувати логістику ворога, атакувати його – на його території. Більше того – нам відкрито забороняють це робити навіть тією зброєю, яку дають.

Немає поки що всередині тієї ж Адміністрації Байдена коаліції, яка б зуміла переконати його в необхідності якнайшвидшої передачі Україні далекобійного озброєння та винищувачів

Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун звертає увагу, що росіяни йдуть на відкритий шантаж і терор аби змусити Україну та Захід відмовитися від ідеї не просто відновлення зернової угоди, а й власне нормального судноплавства у Чорному морі.

Що стосується США, зазначає Максим Джигун, то вони живуть у контексті власних внутрішніх проблем та викликів, які ставлять або власне Адміністрації Байдена внутрішні конкуренти-республіканці, або загалом Штатам – геополітичні опоненти (той самий Китай).

Читайте також на порталі "Коментарі" — шантаж РФ у Чорному морі можна припинити двома способами – на що мають зважитися в НАТО.