Чому в Україні загострилося питання мобілізації та демобілізації: як вирішити проблеми

11 грудня 2023, 16:10 Кравцев Сергей

Через пробуксування мобілізації збройні сили України не можуть ефективно зміцнюватися

Тема змін підходів до мобілізації та демобілізації залишається однією з найактуальніших для України. Колишній командир "Айдару" Євген Дикий зазначає, що Київ є найнемобілізованішим містом України. Депутат Бундестагу Родеріх Кізеветтер заявив, що країнам ЄС, зокрема Німеччині, необхідно повернути українських біженців призовного віку на Батьківщину. Традиційно сипле резонансними ініціативами нардеп від партії "Слуга народу" Мар'яна Безугла, пропонуючи відправити на фронт усіх волонтерів, то просуваючи якусь альтернативу демобілізації. Чому виникли такі проблеми? Які зміни були б найраціональнішими? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Існуючий механізм мобілізації недосконалий

Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко акцентує, що питання мобілізації та демобілізації – одні з найгостріших наразі. І пов'язані вони із підтримкою потенціалу Сили оборони України в умовах боротьби з російською агресією.

"По стану справ на фронті видно, що особового складу не вистачає. Військові вже сформулювали необхідність 20 тисяч нових військовослужбовців на місяць. Якщо більшість наших громадян бажає деокупації, виходу на межі 1991 року, слід розуміти, що Силам оборони потрібні не лише сучасні озброєння та техніка, а й військовослужбовці, які б її освоювали і ефективно застосовували. І цілком вірно на це ще на початку листопада вказував головком ЗСУ Валерій Залужний, наголошуючи, що ми перейшли до позиційної війни".

За словами експерта, захисники України виконують зараз завдання зі стратегічної (активної) оборони по всьому фронту завдовжки близько 1,2 тис. км. При цьому активна оборона має на увазі, що при підходящій обстановці на окремих напрямках, де є у нас можливості, ми здійснюємо контратакуючі дії.

"Крім інженерного обладнання потрібне поповнення тих бригад, які виконують завдання на фронті. Їх треба укомплектувати на 80–90%. Вже зараз. А, якщо стоять завдання щодо поетапної деокупації, необхідно формувати нові бригади. Для чого теж потрібний особовий склад, – пояснює генерал. – Існуючий механізм мобілізації недосконалий. Він не виконує завдань, які б дозволили ефективно зміцнювати наші збройні сили".

Насамперед, продовжує Ігор Романенко, необхідно розуміти, де перебувають наші громадяни (передусім, чоловіче населення віком від 18 до 60 років, а й військовозобов'язані жінки). Їх слід врахувати. Після чого ТЦК має розібратися із придатністю їх для військової служби. Зі станом здоров'я, сімейними обставинами і так далі. Законодавство змінюється, вимоги до призовників стають менш жорсткі, ніж раніше.

"Важлива система. По-перше, парламент (законодавча влада) має сформувати нові правила призову, виходячи з проведеного обліку громадян. По-друге, ставиться завдання військовим, у відомстві яких перебувають ТЦК. І вони займаються призовом до необхідної кількості громадян. В умовах воєнного стану кожен українець повинен постійно мати при собі не лише паспорт, а й військовий квиток (або його аналог із телефоном ТЦК). Щоб під час перевірки його документів можна було зробити необхідне уточнення. З усіма наслідками, що випливають", – пояснює генерал.

Не менш гостро, за його словами, постає питання демобілізації. Дехто воює вже майже два роки, хтось – більше (адже на Донбасі бойові дії йдуть з 2014-го). Демобілізувати їх усіх держава не має можливості. Отже, зазначає Ігор Романенко, необхідно продумати поступову заміну (але для цього слід налагодити питання мобілізації), систему відпусток тощо. Не виключаючи при цьому із Системи оборони України.

Щоб вирішити проблему з мотивацією, держава має вжити низку заходів

Експерт з питань сектору оборони та безпеки Олег Старіков поділився таким коментарем:

"Питаннями мобілізації/демобілізації займається держава. А саме – Кабмін. Військові ж в особі представників ТЦК (військкомів) є, по суті, секретарями мобілізаційних (призовних) комісій (а головами – керівники облрайонних або райадміністрацій). До складу комісії також входять заступники за освітою, охороною здоров'я, поліцією. На жаль, ця вимога законодавства – порушена. За тією картинкою, яку ми бачимо в медіа, з того, що відбувається на наших вулицях, закладах громадського харчування, а з недавніх пір і в тренажерних залах, представники ТЦК (вони ж – військовослужбовці ЗСУ, які підпорядковуються Сухопутним військам) виконують невластиву їм роль. А саме – доставку громадян, що ухиляються від військової служби, на призовні ділянки".

У думаючих громадян, вважає експерт, має виникнути логічне питання – чому представники ТЦК (ЗСУ) займаються функціями, по суті, Нацполіції?

"На початку широкомасштабної російської агресії проблем із мобілізованими, з добровольцями, не було. Навіть черги стояли. Я поки що не зрозумів, де сталася точка біфуркації. Але, мабуть, тут щось, пов'язане зі світоглядними та соціальними питаннями", – розмірковує Олег Старіков.

На його думку, щоб вирішити проблему з мотивацією (а отже – і з мобілізацією, що дозволить проводити демобілізацію), держава має вжити заходів.

1. Правильно вести військово-патріотичне виховання.

2. Забезпечити суворе, стовідсоткове виконання вимог законодавства України щодо соцзахисту військовослужбовців, членів сімей загиблих військовослужбовців; військовослужбовців, які стали інвалідами, захищаючи Україну, а також членів їхніх сімей. Ми маємо величезну проблему з виплатою т.зв. "гробових", із забезпеченням сімей загиблих воїнів квартирами. Величезні питання до Мінветеранів із цього приводу, зазначає експерт.

3. Припинити практику "насильницької мобілізації". Вона не призведе до якісного покращення військового контингенту ЗСУ, запевняє Олег Старіков. Людина, яка призвана насильно, у разі небезпеки може залишити бойову посаду або здатися в полон. Такий контингент не покращує, а погіршує боєздатність наших збройних сил.

Читайте також на порталі "Коментарі" - чому повторюється історія Другої світової: що відбувається на фронтах російсько-української війни.

Теги: