У оновленому звіті Інституту вивчення війни (ISW) зазначається, що успішні контратаки ЗСУ в районі Бахмуту посилили паніку в Росії. А паніка там, справді, наростає, про що говорять чергові шалені фейки, зокрема про нібито загибель головкому ЗСУ генерала Валерія Залужного. Що можна сказати на даний момент про інформаційну складову контрнаступу ЗСУ, а також про явні тертя всередині російських окупаційних військ – регулярні та найманські. Видання "Коментарі" розбиралося у темі разом із експертами.
Російська пропаганда. Фото: з відкритих джерел
Люди, що воюють на боці Росії, починають розуміти, що "немає виходу з цього становища"
Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов розмірковує так:
"Російське суспільство вже зіткнулося з реальністю, що війна в Україні знищила імідж російської держави, яку ця країна вибудовувала сотні років. Коли Путін відкрито напав на Україну, він не бачив ні мети, ні завдань війни. Але вперто продовжує її другий рік, занурюючи свою країну в безодню все глибше і глибше. Тому навіть таке солідне американське видання, як
The New York Times, відкрито називає його дурнем, який не має плану "Б". Всі розуміють — те, що в Росії називається "спеціальна військова операція" — це відвертий тероризм, який не має з військовою операцією нічого спільного".
У військовій операції, пояснює експерт, обов'язково є чіткі цілі та завдання. А в діях російської еліти, насамперед, президента Росії, проти України, немає жодних цілей і завдань, окрім як – залякати населення сусідньої країни.
"Як кожна людина, яка перебуває всередині якогось негативного для себе процесу, російське суспільство не хоче визнавати себе агресором. Однак час іде. Перемог на фронті в Росії не видно. Захопивши частину України у перші години-дні з початку широкомасштабної агресії, росіяни після цього дедалі частіше відступають. Напруга у суспільстві зростає. Там все частіше запитують: "А що відбувається? А навіщо нам це треба?". І приходять до неприємних висновків, що Росія займається чимось непотрібним", — зазначає Віктор Савінов.
Тим часом, продовжує він, люди, що воюють на боці Росії, теж починають розуміти, що "немає виходу з цього становища". І це призводить до того, що окремі російські підрозділи залишають позиції. Що розбрід і хитання в армії Росії збільшується.
"Мені нещодавно дзвонили українці із Відня, столиці Австрії. І питали в мене – чи справді вбито Залужного? Це війна. Могло статися все, що завгодно. Але коли стало ясно, що інформація пішла з Росії, стало ясно, що це точно – фейк. Тому що російські засоби масової інформації (ЗМІ) давно настав час перейменувати на засоби масової дезінформації (ЗМД), – упевнений експерт. — Але російське суспільство управляється за допомогою телевізора. І воно дуже пасивно споживає інформацію, без аналізу, сліпо вірячи у все, що говорять пропагандисти. Тому так складно йому позбутися міфотворчості. Тому багаторазово доведеться ще наступити на граблі, переконатися, що їх годують відвертою брехнею. Проте, що далі, то більше людей у Росії починають розуміти, що споживають продукт виключно ЗМД. Звідси панічні настрої, що дедалі більше проявляються, як наслідок надзвичайно важкої спроби прозріння".
Найближчим часом ми побачимо, що низка дрібних пропагандистів просто зникне з ефіру
Політолог, медіа-експерт Денис Гороховський вважає, що для розуміння причин паніки потрібно детальніше розглянути структуру російської військової пропаганди.
"У Росії немає єдиного інформаційного фронту, але є кілька медійно-активних груп, які працюють на комерційній основі, – пояснює він. – Їхня основна активність зводиться не до інформування населення, а до міфотворчості. А головне, вони конкурують між собою, періодично атакуючи один одного. І, якщо з умовним пулом путіна все зрозуміло, а імена його пропагандистів давно відомі (на сьогодні – це наймасовіша група, яка має найзначніший ресурс), то з більш дрібними групами ситуація цікавіша".
Наприклад, продовжує експерт, за останні кілька років зібрано низку груп, які власники по суті здають в оренду клієнтам.
"Одна з таких груп, яка взяла на ставку, зокрема пропагандистів з окупованих територій, весь 2022 рік активно висвітлювала діяльність кадировців, просуваючи меседж, що ледь не всі успіхи на фронті у росіян пов'язані саме з чеченськими бойовиками. Однак пізніше їх купив Пригожин – і вони різко почали хвалити "вагнерівців", а кадировців критикувати і називати ледь не "тік-ток військами", які тільки піаряться у безпечних місцях, – розповідає Денис Гороховський. – Паніка в цих групах пов'язана не так із самим фактом успіхів ЗСУ на фронті, як із можливою втратою роботодавця у разі оточення та знищення того ж угруповання "вагнер". Пропагандисти з-поміж мешканців окупованих територій розуміють, що у разі деокупації того ж Донецька (де більшість з них знаходиться), росіяни не забиратимуть їх усіх до Москви. Основну частину – просто покинуть, викреслять із кошторисів, як відпрацьований ресурс. А оскільки у цих пропагандистів українське громадянство, їх судитимуть як громадян України – за державну зраду".
На думку експерта, навряд чи кремль витрачатиме ресурс, займаючись включенням подібних незначних пропагандистів до обмінних списків. Тим більше, що єдина їхня цінність була якраз у тому, що вони нібито представляли українців, які підтримують кремль. Тобто вивозити їх до Росії немає жодного сенсу.
"Тому найближчим часом ми побачимо, що низка дрібних пропагандистів просто зникне з ефіру, – прогнозує Денис Гороховський. – Дехто навіть перевзується і намагатиметься виступати за Україну. Одиниці, які представляли хоч якийсь інтерес для пропагандистської машини кремля, будуть вивезені до умовного Ростова. Знову ж таки, якщо не йдеться, наприклад, про тих, хто підтримував Пригожина і критикував Міноборони Росії".
Загалом, робить висновок експерт, всіх панікуючих пропагандистів можна розділити на дві категорії: ті, хто знаходиться на окупованих територіях і розуміє неминучість розплати за скоєне — і тих, хто перебуває в Росії і переживає за втрату джерела доходу.
"При цьому потрібно пам'ятати, що вся їхня публічна активність ніяк не відображає реальних настроїв у суспільстві (особливо це стосується окупованих територій), – наголошує Денис Гороховський. — З будь-якою хоч трохи публічною людиною там давно працюють спецслужби. І ті, хто не захотів йти до пропагандистів на зарплату та ретранслювати тези з кремлівських методичок, змушені були згорнути будь-яку свою публічну активність".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Пригожин заявив, що не вірить Зеленському, бо контрнаступ України вже триває повним ходом.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.