Україна пережила в ніч на 11 квітня черговий масований ракетно-дроновий удар з боку РФ, яка цілеспрямовано била по об'єктах критичної енергоінфраструктури. За словами президента Володимира Зеленського, агресор випустив понад 40 ракет та близько 40 ударних дронів. Глава держави вкотре закликав наших закордонних партнерів надати Україні допомогу ППО та іншою оборонною підтримкою, а не заплющувати очі на те, що відбувається, не влаштовувати довгі дискусії. З аналогічним закликом звернувся до європейців головний дипломат ЄС Жозеп Боррель, присоромивши Євросоюз, який робить недостатньо для захисту України від російських атак. Є багато питань і до США, які більше півроку не здатні прийняти рішення про допомогу Україні. Причому критика звучить як на адресу Білого дому, так і на адресу Конгресу, де стараннями трампістського крила Республіканської партії блокується ухвалення законопроекту про зовнішню допомогу. Що відбувається із Заходом? Чому одні країни демонструють активну підтримку України (ті ж Великобританія, Франція, балтійські держави), а інші, які раніше обіцяли допомагати, поводяться, м'яко кажучи, дивно (ті ж США чи Німеччина, де досі не наважилися передати нам далекобійні ракети Taurus)? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Ракетний удар по енергетиці України. Фото: з відкритих джерел
З'явилося фактично два табори
Колишній міністр закордонних справ України (2007-2009), дипломат із більш ніж 30-річним стажем Володимир Огризко розмірковує так:
"У США триває політична боротьба між республіканцями та демократами, заручниками чого стала
Україна.
Я думаю, що зараз обидві партії дійшли до розуміння того, що допомога має бути надана. Але республіканці хочуть це "продати" не як безоплатну допомогу (мовляв, це гроші наших платників податків!), а як кредит. При цьому ніхто не наголошує, що кредит буде безвідсотковим, а видадуть його терміном на десятки років. Перекладаючи із фінансово-дипломатичної мови – такий кредит навряд чи колись буде повернуто. Але республіканці, особливо трампісти, зможуть продемонструвати виборцям, що думають про кожен цент – і тим самим спробують врятувати своє обличчя, яке досить сильно постраждало від критики. Швидше за все, саме у такому вигляді ухвалять законопроект. Коли саме – сказати поки що складно".
На думку експерта, ймовірно, спочатку спробують проголосувати у Палаті представників законопроект, який ще в середині лютого ухвалив Сенат. Можливо, із невеликими доповненнями. Якщо це не вийде, тоді додадуть формулу про кредит. Після цього ця історія має завершитися.
"Далі затягувати неможливо, бо це вже виглядає як відверта гра на користь Путіна. Що розуміють уже не лише європейці, а й розумні американські політики", – зазначає Володимир Огризко.
Зрозуміло, продовжує він, що таке затягування б'є насамперед по Україні. Але й на Штатах це відображається.
"Якщо колишній прем'єр, нинішній міністр закордонних справ Девід Кемерон особисто летить у резиденцію екс-глави Білого дому, ймовірного кандидата в президенти від Республіканської партії Дональда-Трампа, намагаючись його переконати припинити ігри
навколо допомоги України,
це багато про що говорить. У тому числі про те, як підривається довіра до американців із боку їхніх традиційних партнерів, союзників. Мені здається, зараз, на жаль, серед представників Західного світу є певна криза. Там з'явилося фактично два табори. Перший – табір боягузів, своєрідна "вісь страху", на чолі якої стоять Вашингтон та Берлін. Другий – табір рішучих політиків, які розуміють критичність ситуації. До них я відніс би Францію та Британію. Подивимося, чия думка переможе в результаті. Але, що дві ключові країни НАТО – США та Німеччина – так відверто бояться, це, звичайно, грає на руку Путіну. І впливає на міжнародний імідж цих країн, явно не в позитивному плані", – констатує дипломат. Слід шукати нагоди показати – чим, чому, як потрібна Україна демократичному світу
Директор Інституту світової політики, політичний експерт, автор книги "Гібридна війна" Євген Магда з жалем зазначає, що Україна опинилася в ситуації, яку складно було передбачити.
"Проблема в тому, що держави, які готові нам максимально активно допомагати (постачанням озброєнь, боєприпасів тощо) змушені обмежуватися політичною підтримкою. Тому що ресурсу для відповідних постачань вони просто не мають, адже немає власного військового виробництва, багатьох інших речей. А ті держави, які мають потужний ВПК, сьогодні перебувають у полум'ї
політичних дискусій у процесі пошуку найбільш прийнятного шляху для власної політичної реалізації в ракурсі передвиборних перегонів. І це впливає на проблеми із виділенням допомоги Україні", – пояснює експерт. При цьому, наголошує він, треба розуміти, що ми не можемо скасувати демократію в інших країнах, втручатися у їхні внутрішні процеси. Залишається лише транслювати те, що відбувається у нас – назовні. Демонструючи, що те, що відбувається в Україні, є критично важливим для всього світу.
"Якщо ми не будемо цього робити, то знову і знову зіштовхуватимемося з різними ризиками. Винятково дорікати нашим партнерам — контпродуктивно. Слід шукати нагоди показати — чим, чому, як потрібна Україна демократичному світу. Чому ми – лезо боротьби проти Росії. І яким чином нас можна і треба робити сильніше. Лише так ми зможемо досягти необхідних змін у постачанні зброї, боєприпасів, фінансової допомоги, у створенні системної підтримки України", – упевнений Євген Магда.
Також видання "Коментарі" повідомляло – чого бояться США: чому проти вступу України до НАТО.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.