logo_ukra

BTC/USD

97759.08

ETH/USD

3407.16

LTC/USD

98.81

USD/UAH

41.65

EUR/UAH

43.85

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Суспільство події Що закладено у новому законопроекті про мобілізацію: до чого залишаються питання
commentss НОВИНИ Всі новини

Що закладено у новому законопроекті про мобілізацію: до чого залишаються питання

Тема мобілізації на третьому році війни залишається емоційною та вкрай болючою для суспільства

12 квітня 2024, 14:52
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Кравцев Сергей

Прийнятий українським парламентом 11 квітня у другому читанні та в цілому законопроект про мобілізацію продовжує залишатися однією з топ тем для нашого суспільства. У ньому шукаються сильні та слабкі сторони, обговорюється його вплив на військових та цивільних. При цьому законопроект ще не набув чинності закону, проте навряд чи щось зможе цьому перешкодити. Портал "Коментарі" продовжує обговорювати з експертами мобілізаційний законопроект та те, як його реалізація може позначитися на Україні.

Що закладено у новому законопроекті про мобілізацію: до чого залишаються питання

Мобілізація в Україні. Фото: з відкритих джерел

Законопроект є хоч і непопулярним, але необхідним

Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак пояснює:

"Воєнний стан вимагає непопулярних рішень від державних інституцій. Саме тому законопроект про вдосконалення мобілізації, який нарешті підтримала Рада, є хоч і непопулярним, але необхідним. І максимально відповідає духу та часу, хоч і не вирішує таку болючу для багатьох проблему як демобілізація".

Експерт звертає увагу на те, що з'явилися такі новації як базова військова підготовка, базова військова служба. Прийом на держслужбу після того, як закон набуде чинності, стане можливим лише після проходження базової військової служби.

"Є раніше ухвалені норми, які дозволяють запустити правильну комунікацію між громадянами України та ТЦК. Мова про електронний реєстр військовозобов'язаних, резервістів та призовників. Про можливість зміни своїх даних через електронний кабінет. Про те, що не обов'язково відвідувати ТЦК, тепер це може бути і ЦНАП для уточнення або зміни облікових даних", – зазначає Олег Постернак.

Позитивною новацією, за його словами, є й те, що залишилися норми щодо відстрочення від мобілізації для певних категорій.

"Також держава найближчим часом перегляне механізм бронювання, який встановлюється окремим нормативно-правовим актом Кабміну", – наголошує експерт.

Водночас, продовжує він, тема мобілізації на третьому році війни залишається емоційною, болючою. Частина суспільства не готова виконувати свій конституційний обов'язок – захищати Батьківщину, державу. На чому паразитують деякі політичні сили та блогери.

"Я вважаю за правильне, що держава закриває цей кейс. І починає шлях до більш ефективної оборони на новому етапі війни, який потребує більше особового складу та озброєнь, модернізованих підходів до комплектації армії. Те, що законопроект негативно сприймає частина українського суспільства, є об'єктивним фактом. Але кожен українець має зрозуміти, що є часи, коли кожен має щось зробити для держави. І ми живемо саме за таких часів. Війна сама собою не зупиниться. Росія не зупиниться. А цілі, які вона ставить, – фізичне знищення української нації, нашої держави. Якщо ми не вистоїмо, станемо (ті, хто виживе) російською колонією. Тож захист нашої країни – це захист нас самих. І заяви військових, що обороняти Україну мають усі – це не просто гасла, це об'єктивна реальність. Яку слід прийняти всім нам", – констатує Олег Постернак.

Намагалися догодити всім, що нереально

Політолог, військовослужбовець Дмитро Воронков не виключає, що ухвалений законопроект доопрацьовуватиметься, з урахуванням реакції суспільства.

"Однозначно, що запит військових такий варіант законопроекту не задовольняє. Натомість, схоже, влаштовує політичну еліту і ту частину цивільного населення, яка категорично не хоче ставати до лав збройних сил", – зазначає експерт.

На його думку, держчиновників, нацполіцію, які залишаються поза мобілізацією, частково слід би використати для поповнення лав ЗСУ.

"Це викликає зрозуміле невдоволення у військовослужбовців. Як і виключення із проекту закону пункту про демобілізацію. Ті, хто воює третій рік, а то й більше, точно заслужили права повернутися до своїх рідних. І їхнє розчарування таким кроком влади цілком обґрунтоване", – вважає Дмитро Воронков.

Позитивним він називає рішення про підвищення виплат (70 тисяч на місяць) тим, хто стоїть на першій лінії фронту.

"З іншого боку – виплата заявлена як одноразова. Якщо вже хочуть фінансово мотивувати, могли б зробити це ефективніше", – зазначає експерт.

Правильним для посилення ЗСУ кроками він вважає і такі окремо прийняті рішення як зниження вікового рівня з 27 до 25 років, відміну категорії "частково придатний", прийняття (поки що в першому читанні) рішення про можливість мобілізувати певні категорії засуджених.

"Щодо гіпотетичної мобілізації деяких засуджених – цей захід виглядає теж як – ким завгодно заповнити бойові ряди, аби не чіпати деяких "недоторканних". Хоча, може, в цьому є сенс, тут вирішувати керівництву ЗСУ, – зазначає Дмитро Воронков. – Якщо ж резюмувати враження щодо мобілізаційних змін: намагалися догодити всім, що нереально; "кріпаків" – у окопи; бойовим – ні кроку назад; частині населення – теплу ванну.

Читайте також на порталі "Коментарі" – чим завершилася епопея навколо нового мобілізаційного законопроекту: на що чекати далі.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
Теги:

Новини

Всі новини