Однією з ключових тем на наступному тижні стало продовження розбирань навколо бомбосховищ
Україна прощається із черговим тижнем війни. ЗСУ продовжують просування вперед, російська влада продовжує залякувати весь світ, а той, розділившись по лінії демократія-автократія, явно і не дуже став по обидва боки барикад. Експерти традиційно підбили для видання "Коментарі" підсумки тижня (з 12 по 18 червня), а також їхні ймовірні наслідки.
Український контрнаступ, який уже розпочався, був у центрі уваги
Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко найважливішою подією вважає український контрнаступ, який явно розпочався. Це, наголошує він, видно за різними параметрами, включаючи назви звільнених населених пунктів та кілометраж просування вперед в офіційних зведеннях Генштабу.
"Другий важливий момент – продовження
розбирань навколо бомбосховищ. Почалося все після того, як на початку літа біля закритого бомбосховища
загинули люди. Потім пішли розмови, що вони мають бути завжди відкриті. І тут з'ясувалося багато подробиць, які були очевидними, але про які не говорили раніше. Наприклад, що бомбосховищам потрібен сторож. А сторож – це ставка. Пішли заяви, що вартувати укриття змушують вчителів (без надбавок за це), що все одно багато з яких – закриті. Але й залишати відкритими укриття без охорони не можна зі зрозумілих причин. У цю проблему вплівся черговий корупційний скандал про закупівлю коштом, виділеним для облаштування укриттів, чогось, що не має до них відношення. Тих же самих барабанів. Скандал точно розвиватиметься – і матиме наслідки. Потрібно змінювати правила, треба шукати рішення", – вважає Андрій Єрьоменко.
На його думку, був один, начебто, дрібний інцидент на цьому тижні, який порушив цілу низку гострих питань. Про напад на екс-депутата Тараса Чорновола, якого у вівторок, 13 червня, невідомі облили зеленкою та іншими невстановленими рідинами, а також закинули у сміттєвий бак. Приводом нібито стали його висловлювання у коментарі до відео з головою медичної служби механізованого батальйону ЗСУ "Вовки Да Вінчі" Аліною Михайловою.
"Зрозуміло, що до самого Чорновола, який примудрився пройти шлях від "Нашої України" до "Партії регіонів", а потім розпочав явний навколопорошенківський крен, є чимало запитань. Але є й питання більш глобальні щодо самої цієї ситуації, – зазначає експерт. – Наприклад, чи тільки держава тепер має монополію на насильство? Коли був період "сміттєвих люстрацій" 2014 року, це фактично народ виступав проти влади в умовах поліції, яка фактично не працює. А, коли це як зараз використовується в якійсь локальній розбірці з приводу образи честі та гідності – тут інша справа. Честь та гідність має захищати суд. І тут ланцюжок тягнеться далі. Слідом за одним питанням (чи дозволено вуличні правосуддя в сучасній Україні?), виникає наступне (а чи є у нас суди, де можна досягти справедливості?). І так далі... Тобто сам по собі інцидент, який не дуже серйозний, але порушує серйозні питання. На які потрібно шукати відповіді. Реальними реформами у відповідних структурах".
Коментуючи миротворчі вояжі африканців, Андрій Єрьоменко назвав їх продовженням російських зусиль випросити мир, але не особливо болючий для країни-агресора.
"Відповідні кроки РФ робить давно, використовуючи для цього різні лояльні до неї країни, які висувають ті чи інші пропозиції. При цьому позиція в пропонованих планах стає дедалі м'якшою з боку РФ. Але вона постійно ж розбивається об жорстку та однозначну позицію України - жодних переговорів, доки росіяни не заберуться з усіх наших територій, – наголошує експерт. – Зрозуміло, що і ця позиція може змінитися, якщо ми не матимемо успіхів на фронті. Але ми віримо, що вони обов'язково будуть. Причому такі, які не залишать РФ вибору, окрім того, як йти на переговори про справедливий мир – на наших умовах".
Протягом тижня, продовжує Андрій Єременко, також активно обговорювався підрив Каховської греблі. Спливає дедалі більше доказів, що він явно було здійснений росіянами.
"Страшно те, що подібним чином, у стилі "воно саме", "це не ми", росіяни можуть заявити про Запорізьку АЕС, якщо (не дай Боже) там станеться НП", - наголошує експерт.
Знову спалахнула тема боротьби з корупцією
Народний депутат України IX скликання від партії "Голос", перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк поділився такою думкою:
"На внутрішній арені на тлі ракетних обстрілів, що тривають, активно обговорювалася тема укриттів, у тому числі закупівель туди барабанів на 900 тисяч гривень, електросковорідок на понад 700 тисяч,
овочерізок на 130 тисяч".
За словами експерта, це знову сколихнуло тему боротьби з корупцією.
"І останній штрих тут, станом на п'ятницю, підозра від СБУ щодо закупівель зимової форми на 900 млн. гривень, що не відповідало
дійсності. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, до якої я входжу, веде схоже розслідування, в якому фігурують ті ж фірми. І це повертає нас до питання про прозорість влади під час війни, необхідність активної та ефективної боротьби з корупцією, – зазначає Ярослав Железняк. – Бо якщо немає ні такої прозорості, ні реальної боротьби з корупцією, ми можемо майже мільярд витратити на зимову форму для наших військових, яка, по суті, не є зимовою. І, крім грошових втрат, це призведе ще й до людських – на фронті".
Читайте також на порталі "Коментарі" - війна в Україні: що найближчим часом чекати від Києва та Москви – чому напруга зростає.