Цього тижня сталася низка кадрових змін
Перший повноцінний тиждень вересня пройшов для України дуже динамічно. Верховна Рада призначила Умерова новим міністром оборони. Продовжила активно обговорюватися тема підготовки нашої енергосистеми до осінньо-зимового сезону, ситуація на фронтах, де ЗСУ має певні успіхи на південному напрямку. Відбувся несподіваний візит держсекретаря США Блінкена до Києва. На жаль, ні до чого не привели переговори турецького лідера Ердогана з російським диктатором Путіним щодо відновлення роботи зернового коридору. Не було прориву тут і під час саміту "Великої двадцятки" (G20), що проходив у суботу-неділю в Індії. Традиційно експерти проаналізували для видання "Коментарі" найбільш важливі, на їхній погляд, події минулого тижня (з 4 до 10 вересня) та їхній ймовірний вплив на майбутнє України.
Призначення Умерова міністром оборони досить активно обговорювалося, причому не лише у нас, а й за кордоном
Директор Інституту світової політики, політичний експерт, автор книги "Гібридна війна" Євген Магда вважає, що тиждень, що минає, був динамічний і цікавий.
"Відбулася низка кадрових змін. Насамперед слід звернути увагу на призначення екс-глави Фонду держмайна Рустема Умерова новим міністром оборони замість відправленого у
відставку Олексія Резнікова. Призначення, яке досить активно обговорювалося, причому не лише у нас, а й
за кордоном. Умеров – перший мусульманин, перший кримський татарин, який став на чолі Міноборони. Цікавий вибір, за яким проглядається бажання сформувати імідж України як багатонаціональної політичної нації. Зміна керівництва Антимонопольного комітету (на чолі АМКУ став колишній керівник військової адміністрації Донеччини Павло Кириленко) і керівництвом ФДМ більше нагадує гру в цятки. Демонструючи, що у команди Володимира Зеленського обмежена "лава запасних". І це проблема", – зазначає Євген Магда.
Він вважає, що Верховна Рада припустилася величезної помилки, ухваливши закон про відкриття електронних декларацій чиновників і парламентарів з річною відстрочкою доступу до них усіх бажаючих.
"Але швидка негативна реакція українського суспільства (петиція з вимогою ветувати такий варіант закону дуже швидко набрала необхідну кількість підписів для розгляду президентом), гадаю, змусить Зеленського його ветувати", – зазначає Євген Магда.
Не менш показовою вважає він і підозру з боку НАБУ та САП на адресу Ігоря Коломойського щодо крадіжки 9,2 млрд грн (астрономічна сума навіть за нинішнього курсу долара) з Приватбанку.
Швидше за все, Коломойському доведеться ще довго перебувати у СІЗО, вважає експерт.
"У міжнародному сенсі має велике значення візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до
Києва. Це стало показовою подією, що свідчить про серйозний інтерес Штатів до ситуації в Україні, – пояснює експерт. – Також у Києві пройшов саміт YES (Ялтинський саміт), де не нинішні перші особи, а, як правило, відставні політики та чиновники висловлюють певні думки. Щодо саміту "Великої двадцятки" (G20) в
Індії, а також його підсумкової декларації – рівновіддаленої від
російсько-української війни, це свідчить про те, що Україні рано відпочивати на лаврах у питанні донесення своєї версії правди про те, що відбувається. А ось те, що Україна та Молдова стали асоційованими членами
Тримор'я, на мій погляд, свідчить про підтримку держав, що входять до об'єднання, нашого європейського курсу. І це важливо".
Зниження ціни продовольчого кошика демонструє, що економіка звикла до того воєнного стану
Економічний експерт, президент Інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак зізнався, що з економічних подій минулого тижня його найбільше вразив звіт Держстату щодо інфляції.
"Вона в Україні впала до 8,6% річних. Тоді як нещодавно Нацбанк прогнозував інфляцію в районі 15%, а на початку року взагалі передбачалося 20%. Відповідно, зниження ціни продовольчого кошика демонструє, що економіка звикла до того воєнного стану, який ми маємо на даний момент. І навіть підвищення цін на електроенергію для населення (з липня), а також зростання цін на пальне (із серпня), які зазвичай дають серйозний поштовх для загального зростання цін, цього разу до такого не призвели. І за місяць ми побачили падіння вартості продовольчого кошика на 1,4%. Досить несподівана для мене та інших економістів подія", – зазначає експерт.
За його словами, дуже цікаво, як на це відреагує НБУ, який нещодавно знизив облікову ставку із 25 до 22%.
"Але за нинішнього розкладу, за інфляції 8,6%, тримати облікову ставку на 22% – це величезний розрив. За такої ситуації облікова ставка має бути в районі 13%. Якщо вона почне знижуватися, до прибутковості за депозитними сертифікатами НБУ, де лежить понад 500 млрд грн, стануть менш вигідними. Тобто банки перестануть отримувати супердоходи (на які вже точить зуби Мінфін, маючи намір ввести на них податок), знижуватиметься ставка за депозитними сертифікатами, за депозитами. І ми швидко побачимо падіння цих надзвичайно високих (15-18%) депозитів, а також кредитних ставок, прибутковістю облігацій (включаючи ОВДП). Це суттєво змінює профіль фінансового ринку України на найближчі місяці. За умови, якщо не буде жодних потрясінь, включно з неприємними для нас моментами на фронті або зменшенням іноземної фінансової допомоги", – уточнює Тарас Козак.
Він підкреслює, що для звичайного громадянина все це означає, що ціни зростають значно повільніше, ніж очікування. І це добре. Тому що економічне життя українців має можливість нормалізуватися значно швидше, ніж прогнозувалося, констатує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" - про що говорять дії Заходу щодо війни в Україні – чому РФ знову погрожує ядерною зброєю.