Головна Новини Суспільство події Найяскравіші події тижня: про що вони говорять
commentss НОВИНИ Всі новини

Найяскравіші події тижня: про що вони говорять

Україна вкотре закликала західних партнерів активізуватися з постачанням озброєння

31 березня 2024, 12:02
Поділіться публікацією:

Останній тиждень березня став вкрай складним для України. Росіяни не припиняють удари з повітря, активно атакуючи нашу енергосистему. На цьому фоні неприємно здивували заклики з боку США (які вже півроку не можуть ухвалити законопроєкт про надання допомоги Україні) не бити по російських НПЗ. На жаль, ні до чого не привели переговори України та Польщі щодо розблокування кордону. Традиційно експерти поділилися з порталом "Коментарі" своїми думками щодо найбільш яскравих подій минулого тижня.

Найяскравіші події тижня: про що вони говорять

Володимир Зеленський та Олександр Сирський. Фото: сайт Офісу президента України

На три події тижня варто звернути особливу увагу

Народний депутат України IX скликання від партії "Голос", перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк виділив три значні моменти.

"Цього тижня ми отримали два важливі зовнішні фінансування. Це 880 мільйонів доларів від МВФ та від Світового банку (під гарантії Японії та Великобританії) – 1,5 мільярда доларів. Тобто, березень став із зовнішньої допомоги "найпліднішим" за всю історію України. Цього місяця нам надійшло понад 9 млрд доларів", – зазначає експерт.

Другою резонансною темою стало, за його словами, кадрове питання.

"Звільнення Данілова з посади секретаря РНБО з його наступним призначенням послом у Молдові. Звільнення двох заступників в Офісі президента, радників президента. Відверто кажучи, це навряд чи вплине на систему управління. Тим більше, що на своїх постах залишилися ті заступники Єрмака, яких давно просили звільнити і наші партнери, і українська громадськість", – наголошує Ярослав Желєзняк.

Третьою яскравою подією, за його словами, могло б стати засідання Верховної Ради, якби воно відбулося. Але цього, на жаль, знову не сталося. Після виступу у ВР керівника Нижньої палати парламенту Франції депутати не змогли проголосувати жодного рішення.

Нам більше зброї потрібно виробляти самим

Засновник "Студії Здорового Сенсу", підприємець, громадський діяч Павло Себастьянович звернув увагу на тези з інтерв'ю верховного головнокомандувача, президента Володимира Зеленського, головкома Олександра Сирського, що вийшли на минулому тижні.

"І президент, і головком наголосили на тому, що є величезний дефіцит зброї, боєприпасів, амуніції, спорядження. Так, Зеленський знову говорив про те, що нам не вистачає далекобійних гармат та ракет. Знову і знову просив у Конгресу США скоріше ухвалити законопроєкт про допомогу нашій країні. За словами того ж Сирського, співвідношення боєприпасів 1:6 на користь противника. Це все правильні посилання, правильні заклики до партнерів. Але! Аналізуючи український бюджет 2023 року, з'ясовуємо, що на мирні цілі було витрачено більше, ніж на військові (75 млрд доларів – на 18% більше, ніж на війну, на оборону)", – наголошує експерт.

На жаль, продовжує він, бюджет-2024 демонструє подібні тенденції. На війну виділено 1,1 трлн. грн., а на мирні цілі – 1,9 трлн.

"Через систему Прозоро 2023-го на мирні закупівлі пішло 963 млрд грн. Це якесь божевілля під час війни, витрачати такі суми на саджанці дерев, цибулини тюльпанів, нові бігові та велосипедні доріжки, ремонт та будівництво доріг та стадіонів тощо, – вважає Павло Себастьянович. – Вдумайтеся лише – держапарат проводить часом навіть ремонти шкіл, які знаходяться поряд із лінією фронту!".

Армія чиновників отримує величезні зарплати, ми маємо масу корупційних діянь, метушливу кадрову політику, відсутність виразних стратегій. Як наслідок – такі величезні дірки у військовій необхідності, включно з будівництвом укріплень, констатує експерт.

"Люди, які безпосередньо займаються зброєю – Марія Берлінська, Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш") задаються логічним питанням – хто відповідає за закупівлю озброєння і так далі? Озвучувати потребу мав би Генштаб. І де відповідні ініціативи? Де дії наших Мінобори, Мінфіну, де коригування бюджету? Просити в інших – багато розуму не треба! Настав час включати міркування, щоб більше робити самим, – упевнений Павло Себастьянович. — Нам потрібно близько 25 млрд доларів на рік, щоб закрити небо від ворожих дронів і ракет, а лінію фронту — від дронів і Кабів противника. При тому, що 75 млрд доларів на мирні цілі витрачає наш держапарат щороку. Скоротивши на третину мирні витрати, ми могли б набагато якісніше закрити небо і так далі. Тож для мене результат цього тижня, як і багатьох попередніх – влада досі не живе логікою війни, хоч її широкомасштабна фаза триває вже третій рік".

Читайте також на порталі "Коментарі" — заморожування чи ескалація: до чого наближається війна в Україні та що стане ключовим чинником.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини