Продовжуються спроби знайти крайніх у всій цій історії з мобілізацією
Спікер українського парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що серед зауважень резонансному законопроєкту про мобілізацію (який минулого тижня повернули уряду на доопрацювання) – обмеження конституційних прав громадян, залучення до армії інвалідів третьої групи та низка інших спірних норм. У свою чергу, Уповноважений з прав людини (омбудсмен) Дмитро Лубинець зазначив, що Центри територіального комплектування (ТЦК) не мають права забирати документи та фізично затримувати громадян. Хоч вони цим активно займаються… Про що свідчить те, що відбувається в Україні навколо законопроєкту про мобілізацію та власне мобілізації? Як ситуація може розвиватись далі? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Навряд чи темпи та якість мобілізації в Україні зміняться
Керівник політико-правових програм в Українському центрі у суспільному розвиткові Ігор Рейтерович розмірковує так:
"Ми продовжуємо спостерігати за спробами знайти крайніх у всій цій історії з мобілізацією – і повісити на когось одну відповідальність за ухвалення
непопулярного рішення. Наразі йде своєрідний пінг-понг між урядом (у тому числі профільним Міноборони) та Верховною Радою з приводу того, хто має підписатися під нормами, прописаними у підсумковому законопроєкті. Швидше за все це триватиме ще кілька тижнів. І лише після остаточного узгодження неоднозначних норм законопроєкт буде винесено до зали засідань ВР".
На думку експерта, парламент і далі наполягатиме на тому, щоб прибрати найбільш резонансні положення (щодо інвалідів, блокування рахунків і так далі).
"Думаю, за оновлений проєкт, де згладять найгостріші кути, необхідна кількість голосів знайдеться. При цьому фінальний варіант, який значно відрізняється від того, що Кабмін вніс до Ради
25 грудня, навряд чи серйозно вплине на темпи та якість мобілізації. Принаймні у короткостроковій перспективі. Ключові проблеми, ймовірно, вирішуватимуть за допомогою ухвалення додаткових нормативно-правових актів або внесення змін до тих чи інших законів", – прогнозує Ігор Рейтерович.
Вирішити все миттєво неможливо
Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок поділився такими думками:
"Як прогнозував я і багато моїх колег, процес прийняття законопроєкту про мобілізацію набув усіх
ознак політизації. Внесення цього проєкту до Ради від імені Кабміну з подальшим відкликанням, активне обговорення його, коментарі різних гравців, аж до президента, свідчать, що на сьогоднішній день сторони намагаються перекласти на когось (аби не на себе) провину за неефективну роботу щодо обліку військовозобов'язаних в Україні упродовж усіх років незалежності. Звісно, першочергові питання тут до Міністерства оборони".
Справді, продовжує експерт, є проблема з ресурсами, з військовим обліком, що призвело до дефіциту кадрів у збройних силах. Тому вирішили розширити базу шляхом змін чинного законодавства.
"Але відповідальні за це особи зробили все так, що викликали обурення в суспільстві. Адже частина тих, хто потрапляє при такому підході під мобілізацію, не стоять на обліку – і не хочуть ставати. У тому числі, тому що є проблеми у самих ЗСУ – з організацією служби, достатнім екіпіруванням тощо. А також тому, що питання справедливості при мобілізації у нас, на жаль, відходять на далекий план", – пояснює Валерій Клочок.
Враховуючи масу проблем, вирішити все миттєво неможливо, упевнений він. Тому що займатися цим треба було десятиліттями. А саме:
– не було ефективного військового обліку понад 30 років;
– не залучалися до строкової служби ті, хто мав;
– не популяризувалась служба в армії;
– не реформувалися ЗСУ належним чином.
"Це комплексна проблема, яку швидко не вирішити. Як наслідок – українське суспільство, на жаль, виявилося не готовим повністю долучатися до протистояння російської агресії. Хтось виїхав
за кордон, хтось вважає, що це його не стосується, хтось шукає виправдання в тому, що влада корумпована. І так далі", – зазначає експерт.
Очевидно, продовжує він, що кардинальних змін, які прописувалися у початковому урядовому варіанті законопроєкту, не пройдуть. Можливо, реформування відбуватиметься поступово, точково. Як уже робиться, ухваленням того ж законопроєкту з електронних реєстрів для військового обліку.
"Те, що представники ТЦК діють зараз поза правовим полем, можливо пов'язане з тим, що влада, розуміючи проблему з мобілізацією, дала їм певний карт-бланш. Мовляв, дійте максимально широко, щоб збільшити кількість мобілізованих, якщо вже не вдається зробити це через неефективний військовий облік. Тому і йде масова роздача повісток тут і там", – вважає Валерій Клочок.
Читайте також на порталі "Коментарі" – кого варто мобілізувати насамперед: чому закон про мобілізацію переписують по-новому.