Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) впевнені, що саме затримка західної підтримки Україні допомогла Росії розпочати наступ на трьох напрямках (у Донецькій області – Авдіївка та навколо неї; вздовж кордону Харківської та Луганської областей – у напрямку Куп'янська та Лимана; поблизу Роботино на заході Запорізької області) Німеччина закликала Європу і НАТО готуватися до "найгіршого сценарію", вважаючи, що РФ може напасти на них через 5-8 років. Чи готовий демократичний світ до радикальних змін заради власного виживання (що, схоже, тісно пов'язане з виживанням України)? Які сигнали говорять про це – чи про інше? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Підготовка до війни з РФ. Фото з відкритих джерел
Європа вже розпочала перші кроки у підготовці до потенційної російської агресії проти неї
Експерт-міжнародник, співзасновник аналітичного центру "Об'єднана Україна" Антон Кучухідзе розмірковує так:
"Як показує практика, демократичний світ повільно перебудовується на рейки війни. Практично всі зусилля після Другої світової (майже 80%) були спрямовані Європою на розвиток економіки, відхід від мілітаризації тощо. При цьому – повільно, скрипучи зубами, демократичний світ здатний переходити на військові рейки. Особливо, якщо відчуває реальну загрозу. А від Росії походить саме така".
Ситуація, зазначає експерт, посилюється зволіканням із виділенням допомоги з боку США. І тут не тільки про Україну, а й про Ізраїль, про Тайвань.
"Це показовий момент для європейців. Вони розуміють, що варто більше розраховувати на свої сили. Запускати (прискорювати, збільшувати) власне військове провадження. І бути готовим самостійно стримати удар. Про це говорять багато хто, той же представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель, закликаючи європейців
активніше допомагати Україні.
Він також нагадав, що першу відсіч російській агресії українці дали фактично самотужки. Допомога від партнерів пішла згодом. Тобто європейці мають бути готові, як Україна, вистояти на початку будь-якої війни на власних ресурсах. А потім уже зміцнитись зовнішньою допомогою", – пояснює Антон Кучухідзе. Він зізнався, що не вірить у створення тотальних військових економік у Європі. Демократичний устрій суспільства, цілі та принципи розвитку ЄС показують, що це – про інше, не про мілітарний рух. У той же час, з точки зору створення фондів, запуску та перезапуску військового виробництва, тут все може бути дуже ефективним, вважає експерт.
"Щодо НАТО, ключову роль тут продовжують грати США. І все залежатиме від того, як швидко вони зможуть фінансувати ті чи інші програми. Дискусія в рамках Альянсу вже розпочалася – і точно продовжиться", – наголошує Антон Кучухідзе.
Наразі, продовжує він, ми бачимо підтвердження слів президента України Володимира Зеленського, який багато разів, звертаючись до іноземних лідерів, пояснював їм – інвестуючи у безпеку нашої країни, допомагаючи нам перемогти Росію, вони інвестують у безпеку своїх держав.
"Європа вже розпочала перші кроки у підготовці до потенційної російської агресії проти неї. Вона почала більше виділяти на підтримку України. Підписано договори про співробітництво у сфері оборони та безпеки між нашою країною та
Великобританією, Францією, Німеччиною.
Потужно на нашу підтримку виступають держави Балтії. Злагоджено у цьому плані працюють Чехія, Іспанія, Італія, країни Північної Європи. Все це у комплексі і можна назвати внеском європейців у свою безпеку шляхом збільшення допомоги Україні. Щоб відстрочити (а в ідеалі – ліквідувати) ймовірність російської агресії проти власне Європи. Другий крок – це нарощування потужностей європейського ВПК. Процес пішов – і лише пришвидшуватиметься. Резюмуючи: Європа взяла курс на підготовку до самостійного відбиття рашистської агресії. В ідеалі – руками українців, але за допомогою європейських озброєнь, боєприпасів, військової техніки", – робить висновок Антон Кучухіддзе. Цивілізований світ хоче набути досвіду, встигнути озброїтися
Враховуючи останні події за участю лідерів Європейського союзу, можна обережно сказати, що, незважаючи на страх перед путінською агресією, керівники країн мають не лише розуміння, а й бажання вчиняти дії до захисту та самозбереження. Такої думки дотримується політичний експерт Світлана Кушнір.
"Навіть той факт, що у дні проведення Мюнхенської конференції безпеки було підписано між Україною, Францією та Німеччиною Угоди про гарантії безпеки, говорить сам за себе, – зазначає вона. – Мюнхенська конференція, де виступив президент
Володимир Зеленський,
це впливовий міжнародний майданчик для обговорення глобальних проблем у галузі безпеки. І цей майданчик відреагував адекватно загрозі Росії. Близько 50 керівників країн і 100 міністрів, які там перебували, вели переговори, виходячи з реальності загроз і воєн на Близькому Сході та в Європі. Трансатлантичне співтовариство постало перед серйозним викликом – і має скласти тест на здатність ефективно інвестувати у безпеку. Заяви німецьких, французьких, американських виробників зброї щодо нарощування потужностей виробництва на тлі збільшення національних оборонних бюджетів усіх країн Європи, включаючи нещодавно навіть нейтральні (Швейцарія) – відповідь на генерацію Росією та Іраном глобальних безпекових проблем". Світлана Кушнір також нагадує, що 14 лютого відбулося 19-те засідання Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн", де нарешті розпочала роботу Коаліція інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, яка об'єднала 15 країн і на чолі з Німеччиною, Францією та США.
"Дронова революція змусила наших партнерів думати над змінами та швидким переходом до використання зброї нового типу, до тренувань особового складу національних армій із залученням квадракоптерів різних типів. Саме тому й посилюється взаємодія України, яка вже має бойовий досвід, із партнерами з питань БПЛА. Розпочато роботу Коаліції дронів у складі 8 країн (Швеція, Британія, Данія, Німеччина, Литва, Естонія, Нідерланди, Латвія), найближчим часом побачимо новини про створення відповідних заводів та фабрик БПЛА. Продовжується робота над спільним артилерійським виробництвом систем та снарядів, які також виявилися наддійовими під час бойових дій", – перераховує експерт.
Все це, констатує Світлана Кушнір, свідчить про те, що на досягненнях та прорахунках українсько-російської війни цивілізований світ хоче набути досвіду, встигнути озброїтися, удосконалити свої війська, переглянути їхній склад.
"Почато кампанії із залучення до лав збройних сил у тих же Франції, Данії, Великій Британії, Німеччині, Фінляндії, – акцентує експерт. — Європа зрозуміла, що поки тримається Україна, можна встигнути накопичити запаси, які будуть здатні дати відсіч принаймні при нападі РФ. Одне погано, що, поки вони готуються до війни, українці гинуть у жорстокому протистоянні з ворогом. Замість того, щоб накопичувати запаси зброї та боєприпасів, краще б європейці передали їх ЗСУ. Тим часом, саме снарядний голод у Сил оборони України, брак у нас авіації стали одними з ключових факторів, які допомогли росіянам
захопити Авдіївку.
І допомагають зараз продовжувати атаки на всій лінії бойового зіткнення. Нашим партнером необхідно навчитися робити правильні висновки, приймати швидкі рішення – і обрамлювати все це у відповідні дії. А найкращою дією в рамках безпеки тієї ж Європи буде дати Україні все, щоб перемогти Росію". Читайте також на порталі "Коментарі" — у Мюнхені переважали панічні настрої: ЗМІ дізналися, що лякає Європу.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.