Росія продовжує активно атакувати Україну не лише ракетами, а й ударними іранськими дронами Shahed-131/136. Причому останні почала використовувати все частіше й у дедалі більшій кількості. Представник Білого дому Джон Кірбі визнав, що попередні попередження не подіяли – і військове партнерство між Росією та Іраном поглиблюється, завдаючи шкоди не лише Україні, а й міжнародній спільноті. Із жорсткою критикою дій Ірана виступив і президент Франції – Еммануель Макрон, повідомляє Reuters. Як перешкодити двом диктаторським режимам продовжувати цю жахливу співпрацю? Які ефективні заходи впливу та хто їх може застосувати? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Іран та Росія. Фото: з відкритих джерел
РФ та Іран вже перебувають під серйозним санкційним тиском, але його точно є ще куди розвивати
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко поділився такою думкою:
"Поглиблення співпраці РФ та Ірану, фактичне формування "осі зла" двох режимів-ізгоїв – вже факт. Є обґрунтовані побоювання, що підтверджуються конкретними документами. Так, нещодавно Sky News опублікувало ймовірні російсько-іранські контракти від осені 2022 року щодо
постачання зброї.
Автентичність паперів ще слід підтвердити. Але, здається, вони відповідають дійсності. Йдеться там про постачання не лише безпілотників Shahed, а й ракет, боєприпасів, стволів для танків та артилерійських систем".
На думку експерта, відповідні заяви з боку американців, французів повинні конвертуватися в конкретні практичні кроки, спрямовані на те, щоб максимально ускладнити співпрацю Тегерана та Москви.
"Зрозуміло, що РФ та Іран вже перебувають під серйозним санкційним тиском. Але його точно є ще куди розвивати. І тут важлива консолідована позиція того самого Заходу. Адже складні стосунки Ірану та США – це один кейс. А Європа віддає перевагу більш, скажімо так, лайтовому підходу в питанні тієї ж торгівлі з Іраном. Засудження з боку Макрона – це, звісно, добре. Але посилення санкційного тиску було б набагато кращим", – вважає Ігор Петренко.
Ще один важливий момент, за його словами, це логістика поставок з Ірану до Росії.
"Адже мова не тільки про перевезення по Каспію, — пояснює він. – Має місце й сухопутний транзит із використанням території низки держав. І тут є питання до Вірменії, яка стала своєрідним хабом постачання озброєння, зокрема з боку Ірану. Тож слід розглядати ситуацію комплексно. Тиснути санкційно на РФ та Іран, а також на ті країни, які допомагають розвиватися їхній співпраці. Тут в поміч вторинні санкції – те, що постійно говорять президент Зеленський, група Макфола-Єрмака. Суть у тому, що потрібно щільніше займатися шляхами обходу санкцій – і щоб під роздачу потрапляли ті, хто допомагає у цьому. Як країни, так і компанії. Потрібно продемонструвати, що ситуація відстежується. Що будь-яке підігравання Ірану чи Росії загрожує покаранням".
Києву слід провести ревізію відносин із Тегераном
Директор Українського інституту політики Руслан Бортник припускає, що найефективнішим способом впливу на Іран на даний момент є переговори та формування економічної зацікавленості цієї ісламської республіки у співпраці з Україною, із Заходом – більшою мірою, ніж у співпраці з Росією.
"Адже в економічному та й у політичному плані Іран сьогодні спирається на допомогу Китаю. Крім того, нормалізує відносини в регіоні (з тією самою
Саудівською Аравією).
І, звичайно, важливим економічним та військовим партнером для Ірану є Росія, з якою він ділить акваторію Каспійського моря. І може таким шляхом постачати до РФ будь-що без жодного контролю та можливості ефективно втручатися в ці процеси з боку третіх країн", – розповідає Руслан Бортник. У той же час, продовжує він, Іран вкрай зацікавлений у послабленні санкцій (які багато років вводилися проти нього), а також в реалізації ядерної угоди.
"Вона свого часу підписана, але розірвана з боку США за президентства Трампа передбачала зняття з Ірану торгових санкцій, можливість повернення його енергоносіїв (нафта, газ) на міжнародні ринки. В обмін на відмову від ядерної програми", – нагадує експерт.
На його думку, Україні слід активно говорити із нашими західними союзниками щодо формування "Іранського плану". Такого собі набору пропозицій для Тегерана, які можуть для нього переважити важливість військово-технічного співробітництва з Москвою.
"Простим тиском і погрозами на нинішній Іран вплинути дуже складно, – упевнений Руслан Бортник. – Ця країна за десятиліття життя під санкціями адаптувалася до них, навчилася оминати деякі. А рівень недовіри між Іраном та країнами Європи, Північної Америки – вкрай високий. Що не дозволяє домовлятися, спираючись лише на довіру. А тому головне — економічна вигода. Лише вона може змусити Іран відмовитися від співпраці з РФ або саботувати її".
Також Україна та Іран, акцентує експерт, мають складні питання, пов'язані зі збитком іранцями лайнера "Міжнародних авіаліній України". Нагадаємо, що 8 січня 2020 року авіалайнер Boeing 737-8KV авіакомпанії МАУ, який виконував плановий міжнародний рейс PS752 маршрутом Тегеран-Київ, був збитий приблизно через три хвилини після зльоту двома ракетами "земля-повітря", випущеними з бази ВПС Ірану нібито помилково. Загинули всі 176 людей, що знаходилися на його борту (167 пасажирів і 9 членів екіпажу).
"Можливо Києву слід провести ревізію відносин з Тегераном – і постаратися розморозити переговори для знаходження механізмів взаємного врегулювання всіх спірних питань", – констатує Руслан Бортник.
Читайте також на порталі "Коментарі" — топ-події тижня: як те, що сталося відобразиться на майбутньому України.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.