Пройшла доба після рейду бійців "Русского добровольческого корпуса" (РДК) і Легіону "Свобода Росії" (ЛСР) в Бєлгородській області (РФ), що протистоять путінському режиму. У оновленому звіті Інституту вивчення війни (ISW) зазначається, що ця операція стала несподіванкою для громадян РФ – і викликала панічні реакції. А тут ще й у ніч на 23 травня у самому Бєлгороді "прилетіло" по будівлі ФСБ. Що можна сказати про те, що відбувається на даний момент? Як поводитиметься Кремль? Чи слід вважати, що його вежі захиталися? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Російський добровільний корпус. Фото: із відкритих джерел
Ситуація продемонструвала, що всередині РФ є досить жорстка опозиція
Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов міркує так:
"Чи захиталися вежі Кремля? На мій погляд, з урахуванням стану російської економіки, вони не те, що хитаються, а так нахилилися, що ось-ось впадуть. І рейд на Бєлгородщині може пришвидшити це падіння. Цікаво, що зараз не ясно, чи закінчено рейд. Інформації про те, що розвідгрупа вийшла з території РФ, не надходило. Я не випадково назвав групу, яка проводить цю операцію, саме розвідувальною. Російські пропагандисти вперто називає її диверсійно-розвідувальною, наголошуючи, що це якась диверсійна діяльність. А це просто розвідка боєм".
За словами експерта, завдання – промацати розташування військ 1-ї гвардійської танкової та 6-ї російських армій. Які перебувають у дуже поганому стані.
"Наприклад, основу 1-ї гвардійської танкової армії складає Таманська дивізія, де на ходу залишилося лише 34 танки. Начебто для того, щоб придушити дії розвідгрупи, цього має бути достатньо. Але, як ми бачимо, більше доби продовжуються бойові зіткнення на території РФ. І, як з'ясувалося, сил для того, щоб швидко розгорнути для бойових дій дві російські армії недостатньо, – зазначає Віктор Савінов. – Зрозуміло, що якби велике угруповання ЗСУ у складі кількох бригад, а то й кількох десятків бригад зайшло на територію Бєлгородської області, росіяни не змогли б утримати Бєлгород".
Панічні настрої в РФ справді присутні, вважає експерт. Але швидше на регіональному рівні, в областях, прикордонних Україні.
"Треба розуміти специфіку російського суспільства. Воно настільки одурманене пропагандою, що свято вірить, ніби ловити другу добу п'ять диверсантів під Бєлгородом – це нормально. Така у них загальна вистава. Крім того, росіяни впевнені, що Україна ніколи не атакуватиме їхню територію. Максимум – дрібні диверсії. Саме так дані події висвітлюються у російських ЗМІ, – наголошує Віктор Савінов. – Цікавий момент. Вчора мені дзвонив знайомий професор зі Стенфордського університету (США) з метою з'ясувати, чи нема серед учасників цього рейду громадян України та США. У мене такої інформації не було. Він довго міркував з приводу того, що розпочнеться ядерна війна, якщо росіяни захоплять у полон когось з тієї групи — і він виявиться громадянином України, США, будь-якої країни НАТО. На що я йому відповів – поки путінські військові та силовики захоплюють у полон вигадані ними фантоми. І ми не маємо інформації, що хтось із учасників рейду потрапив у полон або був убитий".
Експерт наголошує, що важливо було подолати психологічний бар'єр, розпочавши бойові дії на території країни-агресора.
"Ситуація, – продовжує він, – продемонструвала, що всередині РФ є досить жорстка опозиція. І, що вести бої на території Росії – природна відповідь на її агресію. Логічно для країни, на яку напали, прагнути вистояти та перемогти. У тому числі за допомогою громадян країни, яка напала, виступають проти цієї агресії. Робити все, намагаючись зламати режим агресора. Поки що про взяття Москви не йдеться. Але цей рейд показав, що захопити такі прикордонні міста як Бєлгород, Брянськ, Ростов – цілком можливо. І, що ті російські частини, які не перебувають у першій лінії, не зовсім боєздатні".
Путін гарантував, що кордон на замку, тепер російська влада фактично визнає, що це не так
На думку політолога, професора кафедри міжнародних відносин НАУ Максима Ялі, заявляти про те, що вежі Кремля захиталися, м'яко кажучи, передчасно.
"Але, безумовно, було завдано серйозного удару по іміджу особисто Путіна. Як мінімум, у Бєлгородській області. Що видно по відео з місцевими жителями, які штурмують замкнене бомбосховище, – зазначає експерт. – Радість з приводу нібито захоплення Бахмута, яка кілька днів спостерігається в російському інформаційному просторі, меркне. Усю увагу переключено на ситуацію у Бєлгородській області".
Путін, нагадує політолог, гарантував, що кордон на замку. Тепер російська влада фактично визнає, що це не так.
"Все це матиме далекосяжні наслідки, – упевнений Максим Ялі. – Вже очевидно, що подібні операції продовжуватимуться. Тим самим завдаючи нових і нових ударів по іміджу Путіна. А також демонструючи його поплічнику-Лукашенку, який збирається з черговим
візитом до Москви,
що не варто приєднуватися до вторгнення в Україну, тому що відповідь буде негайною". Після вторгнення в Україну Путін перетворився на джерело нестабільності, небезпеки для Росії
Голова платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян вважає, що вежі Кремля й так уже хитаються. І рейд на Бєлгородщині лише додає резонансу, посилює все.
"Те, що відбувається, показує, по-перше, що путінський режим не контролює реальну ситуацію. Йому доводиться реагувати на те, що відбувається. По-друге, демонструє слабкість російських силовиків, які не змогли спрогнозувати подібне, а також ефективно відреагувати. По-третє, для російського населення демонструється, що безпеки більше немає. Путін продавав своєму суспільству страх — і безпеку, яку він нібито гарантує, прийшовши до влади. Ми пам'ятаємо, як розпочиналося це правління — підриви багатоповерхівок, "мочити терористів у сортирах", друга чеченська кампанія. І нібито стабільність та спокій. А тут відбувається зворотне. Після вторгнення в Україну Путін перетворився на джерело нестабільності, небезпеки для Росії", – зазначає експерт.
Крім того, продовжує він, подібними діями російської збройної опозиції, які, зрозуміло, сприймаються позитивно в Україні, з рук Кремля вибивається ескалаційний інструмент.
"Путін постійно блефує уявною готовністю до ескалації. До застосування зброї масового ураження, до "це ми ще не починали". Але ситуація в Бєлгородській області вкотре демонструє, що на даному етапі РФ не готова до ескалації. Що може лише погрожувати, граючи на страхах передусім Заходу. Раніше щось подібне ми бачили, коли турки збили російський військовий літак. І нічого. У контексті російсько-української війни ми не раз чули цілу низку погроз, яким не судилося збутися. Все це виявилося надуванням щік з боку Росії", – наголошує Олег Саакян.
Він упевнений, що те, що відбувається зараз у Бєлгородській області, демонструє всьому світу, що ескалаційні ризики вкрай перебільшені. І те, що ініціатива може переходити до України, до російських супротивників путінського режиму. Що можна грати у проактивну гру проти Кремля. Примушувати його реагувати, а не навпаки.
Читайте також на порталі "Коментарі" — у Росії визнали – кордон у Бєлгородській області не контролюють.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.