Не припиняються спроби залагодити російсько-українську війну дипломатичним шляхом. Після ініціативи Китаю, потім Бразилії, потім Ватикану і навіть Африки, на фоні розмов про відповідні спроби з боку Заходу, які не припиняються, вимальовується новий кейс. З'явилася інформація, що нейтральна Індія та Франція, яка, як країна ЄС та НАТО, підтримує Україну, мають намір розробити спільний план припинення війни, розв'язаної Росією. І цей план нібито не буде схожий на ті неспроможні пропозиції, які озвучувалися раніше. Чи можуть Париж та Делі запропонувати щось таке, що задовольнить і Київ, і Москву? Які переговорні перспективи найближчого майбутнього (до кінця року)? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Еммануель Макрон та Нарендра Моді. Фото: з відкритих джерел
Поки що умови для переговорів несприятливі
Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова, який викладає у тому числі в США, розмірковує так:
"Мені здається, що поки що не настав час для переговорів. Україна намагатиметься досягти успіху на полі бою, звільнивши максимально можливу частину окупованих земель. Росія, певне, розраховує на те, що зможе ці території утримати. Тому умови для переговорів є несприятливими. Але, можливо, незабаром ситуація може змінитися".
На думку експерта, слід також подивитися на сутність нових пропозицій.
"Схоже, що ініціатива пов'язана із зустріччю лідерів Франції та Індії. Але треба буде розуміти, чи справді там будуть якісь раціональні нові ідеї", – пояснює Володимир Дубовик.
Якщо Франція діє з нашої згоди як наш союзник – все добре, якщо ж ні, це викликає певні побоювання
Політтехнолог, офіцер ЗСУ Віктор Таран наголошує, що будь-які війни завжди закінчуються переговорами. Так було завжди, наголошує він. І слід розуміти, що рано чи пізно російсько-українська війна також завершиться переговорами.
"Ми просто поки що не знаємо, який це буде формат. Чи то Україна і Росія домовлятимуться віч-на-віч. Чи буде широке коло учасників, коли за столом переговорів, окрім безпосередніх учасників конфлікту, буде низка країн – учасників глобальних процесів. На мій погляд, це більш надійний та ефективний формат. Такі прецеденти були після наполеонівських воєн, після Першої та Другої світової. Це є нормальна практика. Тим більше, що в результаті цієї війни йтиметься не лише про умови миру між Україною та Росією, а й, швидше за все, про зміну глобальної конфігурації безпеки. Адже і ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, низка інших міжнародних інституцій показали свою нездатність ефективно реагувати на нові виклики. І, з великою ймовірністю, переговори матимуть глобальніший масштаб, ніж фіксація умов закінчення російсько-української війни", – вважає експерт.
Очевидно, продовжує він, що, готуючись до таких кардинальних змін, активні учасники світових процесів ведуть переговори між собою, а також із Києвом та Москвою. І кожен висловлює певну позицію.
"Франція промацує інші країни (можемо згадати квітневий візит Макрона до Китаю) щодо того, яким може бути мир, виходячи із французьких та українських інтересів. Ну, а країни Глобального Півдня (Азія, Африка, Латинська Америка) більш схильні до миру на російських умовах. І вони промацують Захід та Україну, виходячи з цих позицій, – пояснює Віктор Таран. – У новій конфігурації (Франція та Індія) дуже важливо зрозуміти – чи знає Україна про ці переговори? Чи давав Київ якісь тези для цього процесу? Якщо Франція діє з нашої згоди, як наш союзник, то все добре. Якщо ж ні, це викликає певні побоювання. Адже переговори про Україну без України – це поганий знак".
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи ризикне Путін поїхати до Туреччини чи ПАР – чим це загрожує.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.