Чи відстає Україна від агресора у озброєнні: як допоможе Захід

У нас є провали у термінах постачання з боку партнерів, а також із виробництвом власного стратегічного озброєння

Україна нарощує потужності свого ВПК, зокрема, спільно з партнерами. У рамках українсько-американської конференції оборонних індустрій у Вашингтоні сторони підписали Меморандум щодо обміну технічними даними, спільного ремонтно-технічного забезпечення, виробництва систем протиповітряної оборони, критичних боєприпасів. Також Білий дім зробив заяву щодо зміцнення співпраці між оборонно-промисловими базами США та України. Які прориви та провали у нас є з військово-технічним обладнанням? Як діяти далі? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

За багатьма позиціями ми серйозно відстаємо від агресора

Аналітик, фахівець із ракетного озброєння Олександр Кочетков поділився такою думкою:

"Неадекватно розмірковувати про прориви, коли наприкінці другого року вторгнення ЗСУ критично залежать від постачання союзників практично з усіх озброєнь. Тому чесніше говорити про більший чи менший ступінь провалу".

Тоді в порядку зменшення цього провалу вибудовується, на думку експерта, наступна послідовність.

1. У нас відносно непогано з морськими дронами.

2. Потім йдуть, знову ж таки, морські крилаті ракети "Нептун", які зараз активно модернізують для використання по наземних цілях.

3. По безпілотниках – фронтових та дальніх – є гарні розробки, але не вистачає стандартизації та масовості, і тут ми вже поступаємося ворогові.

4. Непоганою розробкою стала гаубиця "Богдана", проте серії у 6 установок на місяць, як зараз, не вистачить навіть для поповнення втрат гармат на фронті.

"В іншому ми серйозно відстаємо від агресора, – констатує Олександр Кочетков. – Якщо продовжиться зменшення західних поставок, що почалося, то ЗСУ вже не зможуть наступати, і змушені будуть піти в оборону. Усі анонси про спільне виробництво зброї із західними компанія – це чудово, але реальний випуск продукції там піде лише у 2025 році, тобто з відставанням у півтора року від необхідного. Винятком є спільне підприємство з "Байрактором", чия продукція має з'явитися в 2024 році. Але це в тому випадку, якщо ми не зіпсуємо відносини з Туреччиною, як сталося, наприклад, із Польщею".

Допомогу від партнерів ми отримаємо, але дещо згодом

Політичний експерт, волонтер Богдан Мірошников наголошує, що Україна критично потребує підтримки з боку партнерів. І боєприпаси, випуск яких ми, на жаль, не налагодили за майже десять років війни, тут займають чільне місце.

"Те, що у США зараз внутрішньополітична турбулентність, звісно, впливає на нас. Але допомогу ми отримаємо. Просто трохи пізніше, – запевняє експерт. – Європа ж десятиліттями зменшувала витрати на оборонку, збільшуючи на соціалку. Тому ВПК там важко розкочегарується. Потрібний час. Процес іде".

Богдан Мірошников зазначає, що наступного року ми маємо гарні перспективи. Але треба компенсувати втрати – і людські, й у техніці. І нарощувати власне виробництво озброєнь, боєприпасів.

"2024-го є шанси досягти оперативно-стратегічного успіху на одній-двох ділянках фронту. І це допоможе нам за наступних операцій. Росіяни відкотяться в оборону, ми отримаємо всі шанси на стратегічний успіх, який дозволить досягти початкових цілей – деокупація України в межах 1991 року, суттєве зниження військових можливостей РФ", – пояснює експерт.

Коментуючи військово-технічне забезпечення, він визнав провали у термінах постачання з боку партнерів (затримки на місяці), а також із виробництвом власного стратегічного озброєння.

"До успіхів можна віднести те, що наші далекі дрони спокійно літають по території РФ, вороже ППО викошується в Криму, причому найчастіше новими видами озброєнь. Російський флот змушений був тікати із Севастополя. Все це говорить про наші успіхи у сфері ВПК. Але зробити ще потрібно багато. Особливо щодо балістичних, крилатих ракет", – вважає Богдан Мірошников.

Читайте також на порталі "Коментарі" - яку гру ведуть партнери: чи можуть Україну підштовхувати до переговорів із РФ.