Представники країн НАТО все голосніше говорять про ймовірність війни з РФ. Особливо у разі програшу України. Та сама Німеччина розглядає сценарії війни з Росією. Представники Альянсу почали обговорювати і відправлення своїх військових до України. Про що говорять подібні заяви, наскільки велика вірогідність прямого зіткнення? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.
Росія – НАТО. Фото з відкритих джерел
Не може не тішити активізація представників Європи
Політолог, кандидат філософських наук Олександра Решмеділова зазначає, що заява президента Франції Еммануеля Макрона, який не виключив введення в Україну військ з країн НАТО, справді наробила галасу.
"Нагадаю, що вона прозвучала наприкінці лютого в
Парижі,
де на заклик Макрона ж зібралися європейські лідери для обговорення посилення допомоги Україні. Розвиток подій може бути цікавішим на наступному колі переговорів. Вже 7 березня у Парижі мають зустрітися європейські міністри оборони та глави МЗС. Обговорюватимуть дві теми – війну в Україні та загрози, які створюються для Молдови (зокрема з боку самопроголошеного Придністров'я та його недавніх закликів до РФ). Не може не тішити така активізація представників Європи", – вважає експерт.
Вона також наголошує, що на фоні проблем із виділенням допомоги з боку США, голова Пентагону Ллойд Остін вкотре наголосив, що у разі програшу України у НАТО не залишиться іншого варіанту, крім як воювати з РФ.
"Поки що про таку війну йдуть лише розмови, які, за логікою, мали б призвести до збільшення підтримки України. Щоб самим країнам НАТО не довелося воювати", – пояснює Олександра Решмеділова.
Але, продовжує вона, поки французький президент робить дуже жорсткі заяви і, схоже, готовий до не менш жорстких кроків, той же канцлер Німеччини Олаф Шольц робить кроки назад, блокуючи, незважаючи на заклики німецьких парламентаріїв, відправлення в Україну далекобійних ракет Taurus. Мовляв, побоюється, що ми можемо вдарити ними по російській території.
"Схоже, що на Заході розгортається серйозна гра за лідерство (і в ЄС, і в НАТО). За те, хто візьме на себе активну роль, а хто залишиться пасивним. Хто задаватиме тренди, а хто – буде серед відстаючих. Питання відповідальності, рішучості виходить на перший план. І історія це запам'ятає. Важливо, хто і як від слів перейде до справи", – констатує експерт.
Все виглядає більш як "розвідка боєм"
Політолог, військовослужбовець Дмитро Воронков розмірковує так:
"Прозвучала вже низка заяв з боку країн-членів НАТО щодо готовності відправити своїх військовослужбовців до України. Крім
Франції на подібний крок можуть піти Естонія, а також Латвія. Що не дивно з огляду на те, на скільки велика загроза російського вторгнення в країни Балтії". Але зараз, зазначає експерт, все виглядає більш як "розвідка боєм". Такий собі тест на реакцію партнерів і тієї ж Росії.
"На жаль, більшість країн Заходу вже заявили про неготовність відправляти своїх військових до України. У тому числі через небезпеку застосування РФ ядерної зброї. А Кремль підживлює ці страхи, відверто
брязкаючи цією ядерною зброєю. У той же час, можна припустити, що якщо західні розвідки з'ясують, що РФ не зважиться на ядерну війну (вбивчу для всього світу), що наказ Путіна на запуск ядерних ракет буде якимось чином блокований, НАТО може стати рішучішим"", – вважає Дмитро Воронков. Він не виключає, що в РФ все більше тих, хто хотів би усунути від влади збожеволілого Путіна, налагодити відносини із Заходом, закінчити війну (щоправда, поки не ясно, на яких умовах).
"Поки що натовські війська в Україні виглядають більше як заяви, а не реалістичний сценарій. Але навіть такі заяви – вже добре. Кремль нервує, тема почала дискутуватись. Так розпочиналося свого часу з постачанням в Україну західних танків, систем ППО, літаків", – нагадує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чому тривожний прогноз на військову весну: з якими викликами зіткнемося.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.