Тиждень перевиборів російського диктатора Путіна став ще й тижнем продовження розгойдування теми переговорів, а також потужного рейду російських добровольців на територію РФ. Європа на фоні занурення США у внутрішньополітичний порядок денний нарощує зусилля щодо підтримки України. І лідерську позицію тут займає Франція. Експерти проаналізували для порталу "Коментарі" найбільш цікаві та важливі, з їхньої точки зору, події минулого тижня (з 11 по 17 березня).
Удар по НПЗ. Фото: з відкритих джерел
Знищення російських НПЗ ударами українських безпілотників приємно порадувало
Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян однією з найяскравіших подій тижня вважає комплексну військову операцію зі знищення російських НПЗ ударами українських безпілотників, а також захід російських сил опору (за української підтримки) на територію РФ.
"Це навіть важливіше за міжнародні зустрічі, хоча ті ж переговори в Берліні керівників Німеччини, Франції, Польщі можуть мати для нас дуже
позитивні наслідки.
Але саме такі операції, які проводилися протягом цього тижня на території країни-агресора, удари в тили, у несподівані місця РФ мають серйозний резонанс у світі і всередині Росії", – упевнений експерт.
Причому, наголошує він, це ще триває, а додає пікантності те, що все відбувається в процесі чергових перевиборів Путіна.
"Путіну та російським елітам доводиться реагувати, ламаючи деякі свої плани, – зазначає Олег Саакян. – У міжнародному розрізі це демонструє, що Україна здатна нав'язувати свою волю Росії, що ми не стоїмо у глухій обороні, а завдаємо несподіваних контрударів. А Західний світ абсолютно спокійно сприймає такі наші дії на території РФ. Відкидаючи можливість переговорів
на умовах Кремля".
Є великі проблеми серед провладної групи у ВР
Народний депутат Верховної Ради України IX скликання від партії "Голос", перший заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк вважає дуже важливим чергове рішення Євросоюзу щодо подальших кроків по євроінтеграції України.
"Відбулося відкриття переговорної рамки. Але остаточну конфігурацію ми, швидше за все, побачимо вже у червні після виборів до Європарламенту. У нас ще багато роботи з 35 розділів, які поступово відкриватимуться. Але зроблено важливий крок на шляху нашого вступу до ЄС", – наголошує експерт.
Щодо внутрішніх подій, тут, на його думку, варто відзначити чергове провальне засідання парламенту.
"Це вже стало поганою традицією, – вважає Ярослав Железняк. – Нардепи зібралися вперше за три тижні, але попрацювали лише 20 хвилин, після чого через нестачу голосів засідання парламенту
було закрите.
Така ситуація ще раз підкреслює велику проблему, перш за все, серед провладної групи у ВР, насамперед, щодо відносин з Офісом президента". Серед важливих подій тижня – підготовка до переговорів щодо реструктуризації держборгу
Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук поділився таким коментарем:
"Ньюсмейкером тижня у фінансовому сенсі став Нацбанк, який ухвалив рішення знизити відсоткову ставку на 0,5 пункту –
до 14,5%. П
ри цьому напередодні засідання всі комерційні банки вважали, що ставка залишиться на рівні 15%. Але мене особисто спантеличило, що НБУ, який прогнозує 2024 року зниження інфляції до 8,6%, залишає відсоткову ставку на такому високому рівні. Це придушення кредитного ринку, мало чим обґрунтована обережність. Можливо, через побоювання, що ми не отримаємо достатньо допомоги з-за кордону, від тих самих США". При цьому, зазначає експерт, політика обмінного курсу залишається незмінною. А золотовалютні резерви скорочуються. Вони, за словами Ярослава Романчука, становлять уже 37 млрд доларів, хоч НБУ напередодні 2024-го говорив, що у нас їх буде 44 млрд, а зараз скоригував цифри до 40. Ми бачимо не незалежну монетарну політику, а підлаштовування під ті чи інші зовнішні обставини, вважає співрозмовник порталу "Коментарі".
Серед важливих подій експерт відзначив підготовку переговорів щодо реструктуризації держборгу.
"Збирається група кредиторів, власників українських євробондів. Реструктуризації не уникнути, бо стан нашого боргу – критичний. За час війни держборг зріс у два рази, – наголошує Ярослав Романчук. – І в такий період ми не маємо віддавати 10% ВВП, а то й більше, на обслуговування боргу. А то виходить, що набираємо кредити, щоб закривати борги. Необхідні складні рішення у сфері офіційної політики, у тому числі у ракурсі управління витратами. Але поки що таких рішень ми, на жаль, не бачимо".
Читайте також на порталі "Коментарі" – про що говорить процес перевиборів Путіна: які будуть наслідки.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.