Україна вкотре просить партнерів якнайшвидше надати нам системи ППО, у тому числі ЗРК Patriot, адже агресор не припиняє ракетно-дронових ударів
Перший тиждень квітня Україна пережила під черговий виток розмов про мир, продовження варварських ударів по Харкову, напругу на фронті, де російські окупаційні війська продовжують тиск, особливо на Донеччині. Тривали і битви на зовнішньополітичних фронтах. Експерти проаналізували для порталу "Коментарі" події минулого тижня (з 1 по 7 квітня), а також їхній вплив на наше майбутнє.
Нам не варто покладати сподівання на літній саміт НАТО
Політолог, кандидат філософських наук Олександра Решмеділова вважає лейтмотивом минулого тижня взаємодію України з НАТО.
За її словами, тут можна виділити і святкування 75-річчя Альянсу в Брюсселі, і саміт Україна-НАТО, що проходив там же, і багато інших аспектів.
"У виступах президента Зеленського та глави МЗС Кулеби наша країна чітко окреслила свою візію, очікування, потреби. Це було адресовано країнам-членам НАТО. У свою чергу, генсек Альянсу – Столтенберг – дав зрозуміти, що блок ще формує рішення щодо України (щодо запрошення до
НАТО), але гарантовано продовжить надавати допомогу", – зазначає політолог.
Представники НАТО, продовжує вона, явно більш тверезо почали розуміти перспективи та масштаби подальшої війни, те, що це не просто про Україну та РФ, а про колективну безпеку.
"При цьому, – наголошує Олександра Решмеділова, – саме Україна продовжує залишатися під ударом. І наші міста в районі лінії фронту, і мегаполіси, що знаходяться від неї на досить великій відстані, але, наприклад, розташовані неподалік українсько-російського кордону. Насамперед, мова про Харків, який перебуває під
постійними ракетними, бомбовими, дроновими ударами. Україна вкотре просить партнерів якнайшвидше надати нам
системи ППО, у тому числі ЗРК Patriot безпосередньо для Харкова. Сподіватимемося, ці заклики виявляться почутими, що дозволить врятувати життя багатьох людей, уберегти міста від руйнувань".
Експерт звертає увагу, що після того, як НАТО розширилося за рахунок раніше нейтральних Швеції та Фінляндії, які межують із РФ, ця структура показала, що вона – дієва, здатна на серйозні рішення. І в підготовці до липневого саміту, який пройде у Вашингтоні, точно ухвалять рішення щодо подальшої модифікації Альянсу.
"Я не виключаю, що одним із таких кроків стане перехід формату "Рамштайн" під відповідальність саме НАТО, а не США. Відповідні переговори вже тривають. Це дозволило б рішучіше, швидше надавати допомогу Україні. Водночас є дані, що такі ключові країни НАТО як США та Німеччина не поспішають запрошувати Україну до
Альянсу. Отже, нам не варто покладати великі надії на літній саміт НАТО, щоб не було великих розчарувань. Всьому свій час. Думаю, українська влада вже це усвідомила. Саме тому пішли логікою укладання двосторонніх угод у сфері безпеки із різними країнами. Важливо не зациклюватися, шукати різноманітні формати – як короткострокові, так і довгострокові – які допоможуть нам стати сильнішими", – наголошує експерт.
Вона нагадує, що в нещодавній статті The New York Times наголошувалося, що вступу України до НАТО наразі протидіють не лише США та ФРН, а й ті самі Угорщина, Словаччина.
"Нас чекає ще серйозна робота, щоб домогтися однозначної підтримки всіх членів Альянсу. Поки що важливо – вистояти, максимально забезпечити себе всім для цього необхідним, не втратити допомоги партнерів. І продовжувати рухатися вперед у всіх сенсах, усвідомлюючи, що наша армія переходить на стандарти НАТО і у зв'язку з необхідністю відповідати їм, і на виклик долі – у військовій обстановці", – констатує Олександра Решмеділова.
Рада готується до винесення на розгляд мобілізаційного законопроекту
Кандидат економічних наук, екс-директор з розвитку бізнесу АТ "Укрзалізниця" Андрій Рязанцев позитивною новиною минулого тижня називає те, що Верховна Рада, яка продовжує готувати до винесення на розгляд у другому читанні та в цілому мобілізаційного законопроекту, повідомила про пропозиції щодо механізму бронювання для представників бізнесу.
"Згідно із запропонованою моделлю, українські компанії зможуть забронювати до 50% військовозобов'язаних чоловіків
за низки умов. Якщо пропозиції пройдуть, це дозволить бізнесу ефективніше планувати кадрову політику, розраховувати на певний трудовий ресурс у період воєнного часу. Відповідно – працювати спокійніше та якісніше. Важливо, щоб "бронювання" не стало процедурою, яку практично неможливо реалізувати", – наголошує експерт.
Ще однією яскравою подією він вважає затримання детективами Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) колишнього начальника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ Артема Шило. Тому, нагадує Андрій Рязанцев, звинувачують організацію схеми, за якою АТ "Укрзалізниця" закуповувало трансформатори за завищеною вдвічі ціною.
"У багатьох представників бізнесу це затримання викликало легкий оптимізм щодо подальших дій влади у ракурсі очищення від корупції, тиску на підприємців, – зізнався експерт. – Тепер очікуємо на результати розслідування та відповідних судових рішень".
За словами Андрія Рязанцева, звернула на себе увагу і хвиля протестів, що продовжується, в Угорщині проти одіозного прем'єра Орбана.
"Це демонструє, що далеко не всі в тій країні погоджуються з корупційною, проросійською позицією свого номінального лідера, – пояснює експерт. – Що дає надію на зміну зовнішньої політики Угорщини, особливо щодо України".
Читайте також на порталі "Коментарі" - яку мету перелслідує Макрон: про що говорить позиція Байдена та Шольца щодо зміни стратегії у війні.