Доки Росія розраховує поповнити свої запаси артилерійських снарядів за рахунок поставок із КНДР, звучать оптимістичні заяви щодо отримання Україною американських ATACMS та німецьких Taurus
Україна пережила черговий тиждень протистояння російській агресії. Захисники країни продовжували деокупацію наших територій, маючи певні успіхи у Донецькій та Запорізькій областях. Росія ж продовжувала удари по Україні, збільшивши кількість безпілотників. Паралельно з цим країна-агресор заграє з Північною Кореєю (КНДР), сподіваючись на військово-технічну допомогу у війні проти України. На економічному фронті тривали торги навколо санкцій та зернової угоди, а також спроби зняти ембарго на українське зерно, запроваджене низкою сусідніх країн. На внутрішній арені наробило шуму затримання нардепа Шуфрича. Експерти традиційно проаналізували для видання "Коментарі" підсумки тижня, що минає (з 11 по 17 вересня) для України.
Україні потрібно ще більше далекобійної зброї
Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов головними військовими новинами минулого тижня називає успішні операції Сил Оборони щодо знищення російської військової техніки.
"Ракетними ударами по
Севастопольському судноремонтному заводу знищено або пошкоджено великий десантний корабель та підводний човен. Морським дроном уражений ракетний катер "Самум", а під
Євпаторією знищено сучасний протиракетний комплекс С-400 "Тріумф". Збройні сили України активізують атаки по військовій техніці російської армії, таким чином зменшуючи вогневу підтримку підрозділів, що обороняються. Оскільки чорноморські протоки закриті для проходу російських кораблів з інших морів, ураження кораблів Чорноморського флоту зменшує вогневу міць і потенціал ракетних ударів", – пояснює експерт.
За його словами, ця тактика вкотре демонструє необхідність постачання Україні далекобійних ракет та повітряних носіїв для їх запуску. І втішно, що на тижні пролунали оптимістичні заяви про просування у переговорах щодо отримання американських ATACMS та німецьких Taurus.
"Росія розраховує поповнити свої запаси артилерійських снарядів за рахунок поставок з
Північної Кореї, що, напевно, було одним з головних питань під час візиту Кім Чен Ина до РФ. Звернення за допомогою до маленької ізольованої країни є болючим кроком для самолюбства Кремля, але провести стрімке нарощування виробництва боєприпасів їм не вдалося. І тепер в обмін на постачання виникає загроза передачі до Північної Кореї розвинених ядерних та ракетних технологій", – наголошує Ігор Попов.
Важливою подією у внутрішній політиці стало, на його думку, вето президента Володимира Зеленського на закон про електронні декларації.
"Дискусія про необхідність відкрити дані реєстру для громадськості показала ефективність демократичних механізмів в Україні – навіть у воєнний час. Петиція зі зверненням до президента повернути закон на доопрацювання швидко набрала десятки тисяч підписів, і влада показала свою реакцію на запит громадян. Президент пропонує компромісний варіант з урахуванням інтересів безпеки. Військовослужбовці сил оборони не подаватимуть декларації, але співробітники територіальних центрів комплектації, лікарсько-лікувальних комісій, топ-керівники міністерств зобов'язані подавати декларації, і всі ці декларації будуть доступними для громадського контролю", – пояснює експерт.
Уряд, нагадує він, підготував проекти змін до бюджету 2023 року, а також проект бюджету на 2024 рік. Пріоритетними статтями фінансування залишаються потреби оборони.
"Дискусійним стало питання ефективного використання коштів, отриманих від сплати податку на доходи військовослужбовців. Після низки скандалів із оголошенням місцевою владою тендерів на непріоритетні закупівлі – уряд пропонує позбавити місцеві бюджети цих коштів та направити їх на закупівлю військової техніки та власне виробництво озброєння. Місцева влада, яка особливо отримує великі надходження цього податку, критикує це рішення і заявляє про ризик виникнення бюджетного дефіциту в їхніх містах, – зазначає Ігор Попов. – Своє рішення з цього питання наступного тижня ухвалить парламент. Також він розгляне низку інших важливих законопроектів, у тому числі необхідних для виконання "дорожньої карти" щодо євроінтеграції, корекції закону про електронні декларації та багато інших. А у планах президента України наступного тижня –
поїздка до США для участі у роботі сесії Генеральної Асамблеї ООН, у засіданні Ради Безпеки ООН, проведення важливих двосторонніх переговорів із президентом США Джо Байденом та іншими світовими лідерами".
З підготовкою до опалювального сезону у нас досі проблеми
Голова Спілки споживачів комунальних послуг, голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища Громадської Ради при КМДА Олег Попенко наголошує, що більш ніж актуальною залишається тема підготовки до опалювального сезону. На тижні, що минає – у тому числі.
"А із цим (створення запасів вугілля, газу, підготовка багатоквартирного фонду) – проблеми. Незважаючи на заяви прем'єр-міністра про нібито готовність будинків, лікарень та шкіл, та й взагалі України до зими на
більш ніж 80%, у мене є великі сумніви щодо реалістичності цих цифр, – зізнався експерт. – У нас Індивідуальний тепловий пункт (ІТП) стоїть лише у 5% будинків. Я вже не говорю про те, що практично не проведено технічних обстежень багатоквартирного фонду. Без чого безглуздо говорити про більш-менш ефективну підготовку до опалювального сезону. Що у нас із вугіллям на складах Центренерго та ДТЕК? А там – сум".
За даними НКРЕКУ (Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), капремонт обладнання, пошкодженого російськими обстрілами, фактично не провадився, зазначає Олег Попенко.
"На жаль, але і цей тиждень показав, що підготовка до нового опалювального сезону в Україні здійснена вкрай погано. Відносно нормальна ситуація лише у окремих структурних підрозділах. Але комплексно із цим – біда", – констатує експерт.
Також видання "Коментарі" повідомляло – Туреччина натякає на блокування вступу Швеції до НАТО: чому Ердоган здає назад.