Що зараз відбувається на фронті – з чим пов'язані паузи у наступальних діях ЗСУ

ЗСУ завдають ударів в окремих точках, де можливі в майбутньому стратегічні наступальні операції

Наступальні дії українських сил оборони тривають вже близько двох тижнів. Представники американського Інституту вивчення війни (ISW) не виключають, що ЗСУ можуть тимчасово призупинити поступ уперед, щоб переглянути свою тактику для майбутніх операцій. В естонській розвідці зайняті підрахунком втраченої в боях із росіянами західної техніки, а британська повідомляє, що окупаційна армія зазнає значних втрат. Які висновки можна зробити на даний момент щодо наступальних дій ЗСУ? Як ситуація може розвиватись далі? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Відбувається велике маневрування, до якого ворога примушуємо ми, відтягуючи його сили та засоби

Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж наголошує, що стратегічно ініціатива зараз – на нашому боці. Росія, за його словами, вже не може нав'язувати нам серйозні бойові дії навіть тактичного рівня. ЗСУ почали діяти дуже гнучко, опрацьовуючи різні дії для прориву оборони противника.

"Поки що можна говорити про перший етап контрнаступальних, а точніше - наступальних дій. Це лише підготовка, промацування ґрунту, розвідка боєм, – вважає генерал. – ЗСУ завдають ударів в окремих точках, де можливі у майбутньому стратегічні наступальні операції. Або ж використовують відволікаючі формати, розтягуючи сили та засоби противника. Окупанти перекидають їх із Луганської області - до Донецької (на Бахмутський чи Авдіївський напрямки, де ми контратакуємо, або заходимо з флангів), переносять із лівобережжя Херсонської області на Запорізький напрямок (припускаючи, що ми починаємо там готувати стратегічну наступальну операцію). Тобто відбувається велике маневрування. До якого ворога примушуємо ми, відтягуючи його сили та засоби. І періодично проводячи потужні наступальні операції у окремих секторах".

Так, на Запорізькому напрямку, як уже повідомила прес-служба Генштабу, ми маємо успіхи в районі інших населених пунктів.

"Щось ЗСУ вже взяли під свій безпосередній контроль, щось – під вогневий контроль. Це дуже важливо, оскільки противник починає концентрувати туди свої війська. А ми починаємо маневрувати на інших напрямках, – пояснює Микола Маломуж. – Отже, йде позиційна, широкопланова розвідка боєм. Постійна дезорієнтація супротивника. Розбалансування його військ. Саме ЗСУ зараз диктують порядок денний на фронті".

Водночас, зазначає експерт, говорити про стратегічні успіхи поки що зарано. На його думку, тут доречна, але вже щодо наших зусиль знаменита фраза російської пропаганди "ми ще не починали". Про це говорять і західні аналітики, розвідники, військові експерти.

"Не кинуті вперед бригади прориву, нові види озброєння та техніки – масово. Не було проведення потужних наступальних операцій, що включають відволікаючі дії. Натомість йде серйозне знищення сил та засобів противника на тому самому Запорізькому напрямку. Про що постійно повідомляє командувач оперативно-стратегічного угрупування військ "Таврія" Олександр Тарнавський. У день окупаційні війська можуть втрачати там убитими та пораненими понад чотири роти, під 80 одиниць військової техніки (танки, БМП, БТР, гелікоптери, безпілотники, гаубиці тощо). Масово знищуються місця зберігання боєприпасів агресора", – наголошує експерт.

Тобто, продовжує він, паралельно з оперативним форматом дій щодо промацування оборони противника, з просуванням у певних ситуаціях, створенням плацдармів для ударів з флангів, ми ще й знищуємо сили та засоби загарбників, які вони концентрують у тому чи іншому місці.

"Токмак, Бердянськ – безліч інших прикладів. Відмінний прийом у плані майбутніх стратегічних операцій – знищення заздалегідь низки ліній оборони, включаючи резерви. Можна констатувати: наступальна операція тактичного рівня вже розпочалася, вона ще не має повних обрисів, але формує передумови щодо стратегічних наступальних операцій, – акцентує генерал. – Ті аналітики, які кажуть, що десь щось ми припинили – також мають рацію. Ми не ліземо напролом. Ми робимо висновки, приймаємо певні рішення з огляду на оперативну обстановку. Але ми точно продовжимо йти вперед. Грамотно спланувавши головні удари. І провівши все так, що ворог буде дезорієнтований, а в результаті – повалений".

Яскравим доказом того, що у нас, на відміну від супротивника, все реально йде за планом, стало те, що російська пропаганда завелася не на жарт

Телеведучий, медіаексперт, політичний оглядач Сергій Дойко розмірковує так:

"Є такий вираз – перемога любить підготовлених. Саме так наші збройні сили готують перемогу. Десь відбувається зондування розміщувань противника. Десь концентруються та готуються до прориву наші резерви. Тактика може здаватися нединамічною, але це - до певного часу. ЗСУ, тим більше за такого досвідченого командування, яке зараз мають, роблять все спокійно, поступово - і з далеким прицілом. А я, як переважна більшість українців, довіряю ЗСУ, нашому командуванню".

На думку експерта, яскравим доказом того, що у нас, на відміну від супротивника, все реально йде за планом, стало те, що російська пропаганда завелася не на жарт. І навіть Путіна вже доводиться підтягувати, щоб той розповідав, які у ЗСУ нібито втрати, як Росія нібито готова до миру.

"Путін тряс перед африканськими "миротворцями" якимось Стамбульським договором, скаржився, що Україна обдурила довірливих росіян. Забуваючи, що саме Росія віроломно, без оголошення війни, абсолютно стопами гітлерівської Німеччини, напала на Україну. Що вона – агресор, а ми захищаємо свою землю, своїх людей, – наголошує Сергій Дойко. – Саме так це сприймається основною частиною цивілізованого світу. Включно з США. У розмові зі мною адвокат, політичний стратег, член Ради директорів міжнародного правозахисного агентства WEST SUPPORT (США) Юрій Ванетик наголосив, що у Штатах є дві позиції щодо українського контрнаступу. Перша (більшість) - він вже йде, просто поки що не почався повною мірою. Але сили накопичені, досвід є і результат, швидше за все, буде позитивним для України. І після успіхів ЗСУ на полі бою буде створено реальний ґрунт для переговорів – із сильною позицією України. Друга позиція (меншість) вважає, що контрнаступ або не принесе очікуваних Києвом плодів, або взагалі не потрібний. Мовляв, Путін наказав підірвати греблю Каховської ГЕС, є загроза НП на Запорізькій АЕС. Є взагалі ядерний шантаж та перетягування тактичної ядерної зброї до Білорусі. Може, не треба входити в особливий клінч, бо як би не стало гірше. Але це, як запевняв мене Ванетик, – позиція меншості. Основна маса американського суспільства, політиків, чиновників, представників адекватної преси – вірять в успіх ЗСУ. Наголошуючи, що справа українців – права, є висока мотивація, відмінна підтримка".

Ну, а якісь паузи в наступальних діях, не такий динамічний розвиток подій, як деяким хотілося б у даному контексті – це радше тактика, професійна військова мудрість, пояснює Сергій Дойко. Нагадуючи, що закидати тілами позиції противника – російський спосіб ведення війни. А Україна воює за стандартами НАТО, де люди є найвищою цінністю.

Читайте також на порталі "Коментарі" – скільки росіян підтримають застосування Путіним ядерної зброї для перемоги у війні – опитування.