2024 рік може стати роком переходу України до оборонних дій
Чим ближче до кінця року, тим більше неприємних для України прогнозів та статей видають закордонні медіа. Причому із різних частин світу. Так, азіатське видання "Nikkei Asia" повідомляє, що російський президент Володимир Путін попереджав у березні цього року китайського лідера Сі Цзіньпіна, що війна РФ проти України може тривати п'ять років. Американське Politico запевняє, що влада, чиновники США та Євросоюзу почали відмовлятися від ідеї підтримки України до повної перемоги над Росією та виходу на кордони 1991 року. Мовляв, тепер Захід більше концентрується на покращенні позицій України у майбутніх можливих переговорах з РФ щодо припинення війни (з можливим збереженням агресором контролю за захопленими територіями). У німецькому Bild не виключають планів Росії воювати до 2026 року. Своїми прогнозами та очікуваннями від 2024 року (у тому числі у ракурсі того, як можуть діяти Україна та Росія, їхні союзники) експерти продовжують ділитися з порталом "Коментарі".
Є три варіанти розвитку подій у 2024-му році
Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький вважає, що є низка сценаріїв відносно реалістичного розвитку подій на 2024 рік.
Перший – Захід схиляє Україну до переговорів, до яких Росія нібито готова.
"Про це говорить низка публікацій у
західній пресі, про це ж періодично надсилає сигнали Москва. Як мінімум – відбувається "заморожування". І 2024 рік стає роком переходу України до
оборонних дій. Усі ресурси вкладаються у формування оборонної стратегії. Будуються фортифікації, проводиться не тотальна мобілізація (як намагаються "зашити" у
резонансному законопроєкті), а професійне зростання армії. Оснащення, зміцнення. Мілітаризація з розумінням, що за 3-5 років розпочнеться нова ескалація. І Захід, щоб зберегти людський ресурс нашої країни (воювати за нас вони не збираються), йде на такий крок. Україна, хай і без частини своїх територій, перетворюється на своєрідний форпост Заходу. За такого розкладу питання фінансування будуть вирішені, ті ж європейці вкладатимуться, нарощуватимуть можливості свого військово-промислового комплексу, підштовхуватимуть до розвитку наш ВПК", – пояснює експерт.
Другий сценарій – продовження активних бойових дій. Тут, за словами Олексія Голобуцького, є два підваріанти.
"За першого закордонні партнери дають нам усе озброєння, про яке ми просимо, включаючи далекобійні ракети та авіацію. І тоді ставка робиться на максимальне знищення сил та засобів окупаційної армії, включаючи військову інфраструктуру в Криму, а також на перебиття сухопутного коридору туди та вихід до узбережжя Азовського моря. Навіть за рахунок тимчасової втрати позиції на Сході. За другого підваріанту – допомогу нам серйозно обмежують. Тоді Україні доведеться реально переходити на військові рейки. З максимальним зниженням імпорту, збільшенням експорту, обмеженням у споживанні (карткова система за низкою сфер), максимальна мобілізація для військового та економічного фронту. Питання, скільки ми зможемо протриматися в такому режимі", – зазначає експерт.
Третій варіант – все починає сипатись, росіяни беруть, скільки зможуть взяти. А ми, пояснює Олексій Голобуцький, доходимо до такої межі, до такої напруги, що Україна не витримує.
"Вже видно різко негативну реакцію суспільства на пропозиції щодо
посилення мобілізації. Причому центральна політична влада продовжує перекидати ці питання на військових, на місцеву владу. І тут можуть бути найнепередбачуваніші варіанти. Якщо політики вимагають від військових відповідальності за все, то військові можуть цю відповідальність взяти. Але тоді їм не потрібна буде політична цивільна влада. Однак у такому разі ми отримаємо вже не плюс-мінус демократичне правління, а військову хунту", – констатує експерт.
Є невеликий шанс на переговори між Україною та Росією
Директор Українського інституту політики (УІП) Руслан Бортник прогнозує, що наступний рік претендує стати одним із найскладніших у новій українській історії. До того ж, попереджає експерт, 2024-й пройде під знаком подальшого обсипання старого світопорядку. З низки причин.
"Передусім, йдеться про низку ключових виборів, які відбудуться на Заході. У Європарламент – у червні, у США у листопаді – президентські та частково парламентські. Також парламентські вибори відбудуться у Британії та Бельгії. Як мінімум, це спричинить поглибленість американських та європейських політичних еліт у внутрішні процеси, що спровокують запеклу політичну боротьбу (у США вже
ситуація розжарена, а далі буде – більше). Як наслідок – наші партнери не зможуть якісно, оперативно реагувати на багато зовнішніх викликів", – пояснює експерт.
Крім того, продовжує він, у березні відбудуться президентські вибори в РФ. Зрозуміло, що там немає альтернативності, це по суті чергові вибори Путіна. Але вони також стануть важливою геополітичною подією, впевнений Руслан Бортник.
"По-перше, – зазначає він, – це буде своєрідний референдум у російському суспільстві щодо підтримки путінського курсу. У тому числі щодо війни проти України. І тут важливо – скільки людей прийде на виборчі дільниці, як проголосують. По-друге, міжнародне визнання/невизнання результатів цих виборів без вибору (які пройдуть і на окупованих територіях України) стане маркером того, як світ ставиться і до РФ, і до нашої країни. Тобто ми отримаємо або позитивний для себе сигнал, або негативний".
Політолог попереджає, що нам слід приготуватися до зменшення військово-фінансової допомоги з боку закордонних партнерів. У прямій залежності від цього зменшення – військова стратегія України. Підемо в глуху оборону або динамічно-активну (з локальними контрнаступами). Точно наступного року не варто розраховувати на великі наступальні дії з боку ЗСУ, вважає Руслан Бортник. Для них банально не вистачить військових та фінансових ресурсів через те, що США та Європа поринуть у внутрішні проблеми.
"На цьому фоні Росія, особливо після переобрання Путіна, коли у Кремля зникне необхідність забезпечення відносної стабільності, загравання із суспільством, може перейти в ще більш масштабну війну. Намагатися максимально ескалювати ситуацію, щоб захопити якнайбільше українських територій. І говорити з новою американською адміністрацією (яка прийде до влади у січні 2025-го) вже з позиції сили", – попереджає експерт.
На його думку, є невеликий шанс на переговори між Україною та Росією до президентських виборів в останній. Він обумовлений мотивацією і Москви, і Вашингтона взяти війну під контроль до власне виборів. Але ця мотивація навряд чи превалюватиме, вважає Руслан Бортник. Швидше, вікно для переговорів виникне наприкінці 2024-го, коли стане зрозуміло, хто очолить Білий дім.
"Не можна виключати, що у світі наступного року спалахнуть нові конфлікти, ще більше відволікаючи увагу від російсько-української війни, призводячи до чергового перерозподілу сил Заходу (як зараз – у випадку з
війною між Ізраїлем та ХАМАС). Серед таких ризиків – ситуація у Червоному морі, де єменські хусити за підтримки Ірану вже створюють величезні проблеми для світової торгівлі; Балкани (Сербія та Косово); Кавказ (невирішені питання між Азербайджаном та Вірменією); Південно-Китайське море (Тайвань та Китай); Середня Азія (Казахстан, Таджикистан, Узбекистан); Близький Схід (ситуація у Сирії, Лівії); Латинська Америка (Венесуела та Гайана, але не тільки). Виникнення чи загострення цих конфліктів миттєво набуде геополітичних рис. Тому що за спинами учасників виявляться потужніші світові гравці. І це, безумовно, негативно вплине на Україну", – наголошує директор УІП.
І, нарешті, констатує він, ми спостерігаємо елемент втоми та розчарування в українському суспільстві, спровокований завищеними очікуваннями від контрнаступу ЗСУ у 2023 році.
"Це знижуватиме рейтинги влади, посилюючи її опонентів, – упевнений Руслан Бортник. – Причому мова не лише про головкома Залужного, його команду, чиї рейтинги вже можна порівняти з тими, які є у Зеленського. На сцену можуть вийти і старі особи у вигляді команд Кучми, Порошенка, Тимошенко. І нові – у вигляді того ж таки Притули. Ті чи інші політпроєкти, начебто згаслі, можуть почати переживати реінкарнацію на фоні осипання рейтингів команди влади. Захід сонця монобільшості, монопопулярності в українській політичній системі – на тлі зростання втоми від війни та економічних проблем – провокуватиме серйозні процеси політичної дезінтеграції в нашому суспільстві. Ставши джерелом нових конфліктів, криз, проблем. Підштовхуючи до нових виборів. Які, найімовірніше, пройдуть у 2025 році".
Також видання "Коментарі" повідомляло – Кирило Буданов висловився про нові спроби Кремля знищити Україну.