Тема майбутнього українського контрнаступу продовжує активно підігріватися різними спікерами та ЗМІ. Американське видання Washington Post навіть розробило шість можливих сценаріїв того, як діятимуть ЗСУ. Про що говорить така пильна, навіть настирлива увага до теми, явно не призначеної для широкого обговорення? Як слід поводитись у цій ситуації вищому військово-політичному керівництву України? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
ЗСУ. Фото: Міноборони у Facebook
Наше завдання – звільнити всі свої території відповідно до міжнародно визнаних кордонів 1991 року
Голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права", народний депутат Верховної Ради трьох скликань (з п'ятого по сьоме) колишній заступник голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко вважає, що треба менше звертати увагу на подібні публікації у ЗМІ, а також на тиск, який здійснюється через соцмережі, на весь цей роздутий ажіотаж навколо майбутнього контрнаступу ЗСУ.
"Війна відбувається на полі бою, в окопах, а не в соцмережах чи статтях. Усі плани нашого вищого військово-політичного керівництва повинні зіставлятися з реальною ситуацією на фронті, з реальними ресурсами, які ми маємо. Зі збігом зручних нам обставин, а не з чиїмись побажаннями, підштовхуванням, якимись знаменними датами, черговими "Рамштайнами" тощо. Тоді успіх гарантований", – упевнений експерт.
На його думку, схоже, саме таку лінію обрало наше воєнно-політичне керівництво. І її дотримується.
"А українське суспільство могло б із великим розумінням та підтримкою до цього ставитися. Що означає – менше балаканини від контрнаступу, менше обговорень різноманітних версій, очікувань, всього іншого", – пояснює Андрій Сенченко.
Завдання у нас залишається незмінним – звільнення всієї української землі, наголошує він.
"І ніякі закордонні діячі, які періодично піднімають голови і починають верещати у стилі "не треба чіпати Крим, а то можуть бути небезпечні наслідки, Путін розлютиться…", нам не указ. Саме такого роду західні політики і призвели до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, – наголошує експерт. – Путін, якого належним чином не покарали за все, що росіяни створили з Кримом та Донбасом, відчув вседозволеність. Тож жодних винятків не буде. Наше завдання – звільнити всі свої території відповідно до міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Питання вибору стратегії та тактики – не питання уважного читання західних медіа чи міркувань різноманітних диванних експертів. Насамперед, важлива ситуація на полі бою, наші можливості, стан та можливості ворога. Виходячи з цього – і плануємо усі дії".
Військово-політичне керівництво ніяк не реагує на всілякі підштовхування, припущення, заклики розповісти більше
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко розмірковує так:
"Увага до наступу України – зрозуміла. Про нього давно йшлося, він очікується, порівнюється з успішним, який ми зробили минулого року в Харківській області та частині Херсонської. Практично відразу після цього почали обговорюватися нові напрями подібних операцій. Минуло вже понад півроку. За цей час Україна накопичує сили, ми отримуємо нові види озброєнь, наші військовослужбовці їх освоюють. Довгий час закликали партнерів надати нам танки західного зразка. Взимку відповідне рішення було нарешті прийнято, навесні ми почали отримувати перші зразки цієї військової техніки".
Триває дискусія про літаки, зазначає експерт. Про необхідність надання нам більшої кількості боєприпасів та артилерії. Ми отримуємо багато. Не завжди в тому обсязі й у ті терміни, що просимо, але процес триває, наголошує Ігор Петренко.
"Зрозуміло, що на наші закордонні партнери очікують від ЗСУ нову переможну історію, в якій буде і їхній внесок у вигляді озброєнь та боєприпасів. Звідси й така пильна увага ЗМІ, особливо іноземних, – пояснює експерт. – Тим, кому не йметься, треба запастись терпінням. І розуміти, що будь-яка наступальна операція – набагато складніша, ніж оборонна. Особливо у ситуації, коли існує дефіцит озброєння, боєприпасів, а також надмірна увага до цього процесу".
Безперечно, тема нашого контрнаступу – не для широкого обговорення, наголошує Ігор Петренко.
"І ми бачимо, що військово-політичне керівництво ніяк не реагує на різноманітні підштовхування, припущення, заклики розповісти більше. Єдина відповідь – наші наступальні дії розпочнуться тоді, коли вважатиме за потрібне Генштаб ЗСУ. І там, де він визнає за потрібне. При накопиченні потрібних сил та засобів, встановленні відповідних погодних умов, необхідної оперативної обстановки, – зазначає експерт. – Україна, на відміну від Росії, зацікавлена у максимальному збереженні життів своїх військовослужбовців. Тому такий тривалий підготовчий процес того ж контрнаступу. Це ретельне планування, координація, урахування багатьох факторів".
Важливо розуміти, що цей контрнаступ зовсім не обов'язково поставить крапку у війні
На думку політтехнолога, партнера SIC Group, голови Інституту демократії та розвитку PolitA і партії "Національна платформа" Катерини Одарченко, те, що Захід стежить за тим, що відбувається в Україні, зокрема, в ракурсі контрнаступу, що готується, — це добре.
"Як і те, – продовжує вона, – що там бачать, які страждання приносить на українську землю РФ, у тому числі вбиваючи цивільне населення хаотичними обстрілами, як у тій же
Херсонській області".
Катерина Одарченко зазначає, що соцдослідження всередині України також демонструють важливість майбутнього наступу, очікування, що він дозволить покласти край війні вже цього року.
"При цьому, – акцентує експерт, – важливо розуміти, що цей контрнаступ зовсім не обов'язково поставить крапку у війні. Враховуючи, що для нас перемога – це повне звільнення наших територій. Таке за тижні чи лічені місяці здійснити просто нереально".
Читайте також на порталі "Коментарі" — РФ не припиняє удари ракетами та дронами: про що це каже – чого чекати далі.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.