Головна Новини Суспільство Війна з Росією Коли реально можуть розпочатись мирні переговори – чого не повинна допустити Україна
commentss НОВИНИ Всі новини

Коли реально можуть розпочатись мирні переговори – чого не повинна допустити Україна

Те, що відбувається зараз, можна позначити терміном «передпереговорна метушня», яка багато в чому спровокована активізацією ролі Китаю в майбутньому миротворчому процесі

28 травня 2023, 17:48 comments4149
Поділіться публікацією:

Поки з російського МЗС звучать умови для завершення війни, явно неприйнятні для Києва, представники Офісу президента України чітко дають зрозуміти, що поки російські війська продовжують залишатися на території нашої країни, про жодні переговори не може бути й мови. Чому на фоні цих явно непримиренних позицій продовжується активна "миротворчість" у виконанні того ж Китаю, певною мірою залежних від нього країн, і навіть тієї ж Німеччини, канцлер якої Олаф Шольц не проти продовжувати дзвонити Путіну? Про що говорять "миротворчі" тенденції? Коли і чому, під впливом яких факторів може реально відкритися "переговорне вікно"? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Коли реально можуть розпочатись мирні переговори – чого не повинна допустити Україна

Переговори. Фото: з відкритих джерел

Головний чинник, який впливатиме на майбутній переговорний процес – наслідки очікуваного українського наступу

Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко впевнений, що те, що відбувається зараз – це передпереговорна прелюдія, зондаж передпереговорної ситуації (з боку Китаю), позначення передпереговорних позицій (з боку України та Росії), заявки на готовність брати участь у майбутніх переговорах (Ватикан, Німеччина, африканська група країн і деякі інші країни та організації, яких можна записувати в чергу претендентів на роль "миротворців-посередників").

"Напевно це можна позначити терміном "передпереговорна метушня", яка багато в чому спровокована активізацією ролі Китаю в майбутньому миротворчому процесі, зокрема місією китайського спецпредставника. Але ця човникова місія (поїздки між ворогуючими сторонами у пошуку компромісу) – лише початок майбутнього переговорного процесу, – наголошує експерт. – На нас ще чекає не один раунд таких поїздок, перш ніж почне вимальовуватись щось предметне, або, навпаки, місія буде провалена".

Головний чинник, який впливатиме на майбутній переговорний процес, – наслідки очікуваного українського наступу, та результатів бойових дій у літній період та приблизно до початку жовтня, вважає Володимир Фесенко. Тільки після цього, на його думку, розпочнуться реальні переговори.

"Це відбудеться у період із жовтня до грудня поточного року, – прогнозує політолог. — Далі тягнути неможливо. Наступного року – президентські вибори в США та в РФ, вибори в ЄС, і у нас (якщо активні військові дії закінчаться до кінця року, що поки що під великим питанням). Тому навіть наші міжнародні партнери до кінця року наполягатимуть на активізації переговорного процесу".

Але, наголошує експерт, початок переговорів ще не означає, що вже завтра (тобто наступного року) буде певний гарантований мирний результат.

"Схоже, що Росія хоче затягнути війну до президентських виборів у США (у листопаді наступного року). Результативне завершення можливих мирних переговорів залежить від перебігу та наслідків воєнних дій в Україні (можливо і в РФ?), а також від внутрішньополітичної ситуації в РФ. Природно, що й Україна відстоюватиме свої інтереси та переговорні позиції", – пояснює Володимир Фесенко.

Не факт, продовжує він, що йтиметься про прямі переговори між Росією та Україною.

"Переговори, – уточнює експерт, – можуть йти як під час укладання зернової угоди, окремо – з Україною та з Росією. Домовлятимуться швидше про тимчасове припинення вогню. Але темою переговорів будуть також взаємні гарантії безпеки (зокрема, демілітаризація прикордонних територій), відновлення судноплавства у Чорному та Азовському морях (якщо ми вийдемо на узбережжя Азовського моря), відновлення безпеки повітряного сполучення, питання компенсації збитків, які РФ завдала Україні своєю агресією. Питання статусу Криму та Донбасу вирішуватиметься в залежності від результатів воєнних дій. Але Україна, в жодному разі, не визнаватиме ці території російськими, продовжуючи добиватися їх повернення під свій контроль".

Зараз війна перейшла вже в таку стадію, що всі червоні лінії пройдені

Політтехнолог, спеціаліст з антикризових кампаній Денис Богуш міркує так:

"Звичайно, цю війну, яка незрозуміло в який бік може розвернутися (поразка однієї зі сторін, переростання в глобальну війну), дуже багато хто хоче швидше закінчити. Хоч якимись переговорами. Аби вона не розросталася. Природна позиція тих, хто безпосередньо не залучений до конфлікту та боїться, щоб полум'я війни не охопило його країну".

На думку експерта, якщо говорити про Китай, Південну Америку та Африку, які зараз дедалі явніше відстоюють позицію "заморозки конфлікту", переговорів, залишення за РФ захоплених нею українських територій, слід розуміти, що вони проходять стадію, яку раніше пройшла Європа. Та, нагадує політтехнолог, на початку теж стояла на подібних позиціях, боялася злити Путіна, готова була всіляко задобрювати Росію, зокрема за рахунок територіальних поступок з боку України. Але це, акцентує він, не зупинило ні агресії, ні шквала військових злочинів, ні спроб нових анексій.

"І зараз війна перейшла вже в таку стадію, що всі червоні лінії пройдені. А тому США, Великобританія, ЄС, їхні партнери сконцентрувалися на наданні Україні якнайбільшої кількості озброєнь та боєприпасів. Дійшло, нарешті, до американських винищувачів F-16, які ще недавно були табу. А ось ті, що мали набагато подібніші з російським погляди на геополітичну ситуацію країни, пов'язані з РФ ще й певними економічними зв'язками (плюс – серйозний російський інформаційний та політичний вплив там, на відміну від українського), грають зараз саме на руку Москви. З вищеназваних причин", – пояснює Денис Богуш.

Ми, наголошує він, природно, не повинні йти на подібні "мирні ініціативи", пояснюючи – чому.

"Насамперед тому, що війну тоді буде лише призупинено, згодом перейшовши в масштабнішу. А також, що це стане страшним прецедентом. І багато інших країн захочуть влаштувати переділ кордонів. З усіма такими, що випливають у вигляді Третьої світової, – підкреслює експерт. – Уникнути цього можна, лише перемігши Росію у нинішній війні. Показово покаравши агресора. Тільки після цього можна вести переговори – про капітуляцію, репарації тощо".

Без передумов до переговорів – говорити про них немає сенсу

Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії "Національна платформа" Катерина Одарченко впевнена, що наразі умов для переговорів явно немає. І на ту ж ініціативу африканських лідерів, зрозуміло, реагували не так активно, як на китайську, звертає вона увагу.

"І РФ, і Україна говорять про готовність вислухати усі пропозиції. Але продовжують стояти на своєму. Тож є лише ілюзія до наближення процесу переговорів, не більше", – підкреслює політтехнолог.

За її словами, у тому ж американському медіа-секторі зараз зменшилася увага до того, що відбувається в Україні. І через загрозу дефолту, яка, схоже, вкотре минула. І через те, що вже фактично розпочалася виборча кампанія, хоч вибори відбудуться лише у листопаді 2024-го.

"Без якихось передумов до переговорів – говорити про них немає сенсу, – пояснює Катерина Одарченко. – До того ж, ні про які компромісні рішення не йдеться. Його просто не прийме українське суспільство (російська соціологія зараз не має нічого спільного із соціологією як такою). За останніми даними, близько 90% українців сприймають як перемогу виключно повернення до кордонів 1991 року. Тож і для офіційного Києва тут немає варіантів. Не кажучи вже про Кремль, якому просто відступати нема куди".

Читайте також на порталі "Коментарі" — війна в Україні: чому в тилу ворога неспокійно – як це може наблизити контрнаступ.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення


Новини