Чому ми втратили Трипільську ТЕС: які висновки та до кого є питання

У четвер, 11 квітня, росіяни влаштували чергову масовану атаку по українській енергосистемі. В результаті було знищено Трипільську ТЕС у Київській області. У НЕК "Укренерго" вже закликали українців обмежити використання потужних електричних приладів з 19:00 до 21:00, посилаючись на наростаючий дефіцит електроенергії. На фоні всіх цих новин почали спливати повідомлення голови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма у Facebook про те, що фортифікаційні споруди на всіх енергооб'єктах, включаючи Трипільську ТЕС, добре захищені та як показала масована атака 22 березня цього року, здатні витримати прямі та непрямі влучання ракет та дронів. Чому ж у результаті ми втратили одну з найпотужніших ТЕС, чудово розуміючи, що вона може бути мішенню ворога? Чи не сталося так, що гроші з держскарбниці були витрачені неефективно? Чому наша енергетика стає дедалі вразливішою? Які можуть бути наслідки? Як вирішити проблему? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Ракетний удар РФ по Трипільській ТЕС. Фото: із відкритих джерел

Влучити по величезній ТЕС значно легше, ніж знищити сотні об'єктів малої продуктивності

Фахівець із держполітики у паливно-енергетичному комплексі, доктор наук із державного управління Геннадій Рябцев акцентує, що нинішня російська атака на енергосистему України – не перша. І точно не остання.

За його словами, реально у повному обсязі відновити ті чи інші пошкоджені об'єкти на великих електростанціях. Але немає гарантій, що на них знову не прилетять ракети чи дрони. Захиститися від яких неможливо. Для цього потрібна величезна кількість засобів ППО/ПРО яких у нас немає.

Паралельно з цим, продовжує він, слід працювати над створенням в Україні того, що вже давно передбачалося і стратегіями енергетичної безпеки, і енергетичною стратегією. А саме – створенням децентралізованої, розосередженої енергетики.

Він попереджає – якщо ресурси зосереджуватимуться на відновленні величезних об'єктів, які можна зруйнувати знову, якщо вони розпорошуватимуться на реалізацію проектів, які можуть дати результат через 5, 10, 20 років, то ми ризикуємо зірвати опалювальний сезон. Якщо не по всій Україні, то в регіонах, що найбільш постраждали, – Харківська, Дніпропетровська, Одеська області.

На нас чекають дуже складні часи

Голова Союзу споживачів комунальних послуг, політичний аналітик, співзасновник БФ "Довіра та допомога" Олег Попенко розмірковує так:

Плюс – це були маневрові потужності, необхідні для нашої енергетики, зазначає експерт. Оскільки більшість таких потужностей ми втратили (ДТЕК, Центренерго, ДніпроГЕС) — будуть проблеми, особливо в період пікових навантажень.

Країна не готова до масованих атак з неба

Засновник "Студії Здорового Сенсу", підприємець, громадський діяч Павло Себастьянович поділився таким коментарем:

Експерт наводить такий приклад: через систему Прозорро у 2023 році на мирні цілі було витрачено 963 млрд грн, а у нас у 2024 на купівлю озброєнь виділено лише 264 млрд грн.

Куди зник потрійний захист на Трипільській ТЕС

Тележурналіст, телеведучий, громадський діяч Віталій Гайдукевич у себе у Facebook доволі емоційно висловився про знищення ворогом однієї з найпотужніших ТЕС України. Він запропонував згадати, як чиновники заявляли, що енергогенеруючі об'єкти захищені потрійним захистом.

І тепер, зазначає журналіст, виходить, що цей потрійний захист згризли миші, а разом із ним і величезні гроші, які були на нього виділені.

Читайте також на порталі "Коментарі" – чому Україна опинилася у ситуації, яку важко було передбачити: що відбувається із Заходом.